Ухвала суду № 64391962, 17.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/7886/15 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/783/997/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ПАТ «ПроКредитБанк» - Щербакової І.І., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Вказану ухвалу оскаржило ПАТ «ПроКредитБанк».

В своїй апеляційній скарзі просять ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважають ухвалу незаконною, оскільки така постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що суд не вправі був постановляти ухвалу про залишення позовної заяви без руху вже після відкриття провадження у справі. Зазначають, що вимоги заявлені у даному позові, зокрема, про стягнення заборгованості з позичальника та стягнення заборгованості з кожного із поручителів, кожен із яких є солідарним боржником виключно разом із позичальником є однорідними, зокрема такими, які нерозривно пов'язані між собою та судовий збір підграє оплаті виходячи із загальної суми позову, яка є заборгованістю за договором про надання траншу, а не сумою вимог окремо до відповідачів.

В судове засідання окрім представника позивача та відповідача ОСОБА_3, решта особи, що беруть участь у справі не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, відповідача - в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, посилаючись, зокрема на п. 8 ч.1 ст. 207 ЦПК України та залишаючи позовну заяву без розгляду виходив з того, що у судовому засіданні встановлено, що ціна позову, вказана позивачем у позовній заяві у розмірі 1003769,89 грн. фактично відрізняється від суми позовних вимог викладених у тексті позовної заяви та становить суму 6022619,34 грн. Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 3 листопада 2016 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків зазначених в ухвалі. Позивач вимог ухвали суду від 3.11.2016 року у встановлений термін не виконав.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суперечать обставинам, що мають значення та вимогам закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також, згідно з п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Крім цього, відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» після відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання про залишення заяви без руху та її повернення (стаття 121 ЦПК України) чи про відмову у відкритті провадження у справі (частина друга статті 122 ЦПК України).

Окрім наведеного п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення. Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. У разі пред'явлення позовної заяви особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи (частина перша статті 45 ЦПК), у заяві повинні бути зазначені підстави для такого звернення, а їх незазначення тягне наслідки, передбачені частинами першою і другою статті 121 ЦПК.

Зважаючи на вказані норми закону та їх роз'яснення, - на стадії розгляду справи, після відкриття провадження у такій, суд позбавлений можливості залишати позовну заяву без руху у випадку виявлення недоліків позовної заяви, оскільки процесуальна стадія, на якій суддя вправі був це зробити минула.

Натомість суд вправі постановити ухвалу про усунення недоліків позовної заяви, що виявлені. Зважаючи на вказане суд не вправі був постановляти ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім цього, слід вказати і про те, що ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 9 ч.1 ст. 293 ЦПК України).

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції не вправі був постановляти ухвали про залишення позовної заяви без руху, а визначаючи ухвалою розмір необхідних, на його думку, до сплати судових витрат, що недоплачені позивачем не вправі був вказувати про те, що ухвала оскарженню не підлягає.

Перевіряючи ж по суті питання, що стало підставою для залишення позовної заяви без розгляду колегія суддів виходить з такого.

Із позовної заяви, що надійшла до Залізничного районного суду м.Львова для розгляду 6.11.2015 року (позовна заява Т.1 а.с. 8), вбачається, що позивач, ПАТ «ПроКредитБанк», звернувся в суд з вимогою до шести відповідачів про стягнення з них (боржника та п'яти поручителів) на користь Банку у солідарному порядку суми 1003769,89 грн., як заборгованості за договором про надання траншу №3.19798/0809 від 28.01.2008 року.

Після цього жодних заяв про зміну підстав, предмету позову, збільшення, зменшення позовних вимог, тощо до суду не надходило та відповідно підстав вважати, що Банком розмір позовних вимог збільшено чи підстав вважати, що у позовній заяві позивач просить про стягнення на користь Банку 6022619,34 грн. у суду не було, і відповідно не було підстав для вирішення питання про зобов'язання позивача до сплати судового збору у більшому розмірі ніж було сплачено ним при поданні позовної заяви у розмірі 1,5 % від ціни позову.

Враховуючи вказане, ухвалу суду від 3.11.2016 року слід вважати безпідставною, і відповідно зважаючи на безпідставність вимог, вказаних у цій ухвалі, у суду не було підстав і для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк з підстав відсутності таких недоліків, про які вказано судом.

Враховуючи вказане, оскаржувана ухвала, як така, що постановлення з порушенням згаданих вимог процесуального закону та така, що не відповідає обставинам, що мають значення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, що повинен бути проведений з повним та суворим дотриманням вимог процесуального закону, зокрема, і в частині розгляду справи в розумний строк.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.1-4, 312 ч.1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» - задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 року - скасувати.

Справу направити до Залізничного районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра