Вирок № 64391242, 31.01.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/7246/16-к

пр.1-кп/336/87/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м.Запоріжжя Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Прохоровій А.О.,

за участю прокурора Купенка А.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника - адвоката Желєзняка В.К.,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, вдівця, з вищою освітою, працюючого педагогічним працівником комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2016 року, приблизно о 13.00 годині, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух по вул. Куйбишева в м. Запоріжжі в бік автодороги Харків-Сімферополь зі швидкістю не менше 87.1 - 90.9 км/год., що перевищує допустиму швидкість руху в населеному пункті. В якості пасажира в салоні автомобіля перебувала ОСОБА_4

В цей же час у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль «Мерседес-1117», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5

Під час руху в районі перехрестя вул. Куйбишева та вул. Авраменка в м. Запоріжжі ОСОБА_3 без необхідності застосував різке гальмування, в результаті чого допустив занос керованого ним автомобіля, в стані заносу виїхавши на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення із автомобілем «Мерседес-1117», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 12.4, 12.9 (б, г) Правил дорожнього руху України, де сказано:

п. 12.4 - у населених пунктах рух транспопртних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

п. 12.9 (б) - водію забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7;

п. 12.9 (г) - різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.9 (г) Правил дорожнього руху України, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 811/16 від 17.11.2016 року, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 21144», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав винність у вчиненні кримінально караного посягання проти безпеки руху та експлуатації транспорту і дав показання про фактичні обставини вчинення описаних дій.

Пояснив, що 30.09.2016 року за проханням своєї дружини ОСОБА_4 повіз її на належному йому автомобілі ВАЗ 21144 до учня. Пам'ятає лише те, що об'їхав вантажний автомобіль. Як сталося зіткнення не пам'ятає, автомобіль знаходився в працездатному стані. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що 30.09..2016 року біля 13.00 год. їй подзвонив ОСОБА_3 та повідомив про те, що сталася ДТП, в результаті якої померла її дочка ОСОБА_4 Просить врахувати те, що у сім'ї дочки є малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_5, яку тепер виховує ОСОБА_3, він є відповідальним батьком, взагалі спиртні напої не вживає, дитина перебуває на його повному утриманні, тому просить призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 811/16 від 17.11.2016 року, дії водія автомобіля ВАЗ-21144, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.п. 12.4, 12.9 (б, г) Правил дорожнього руху України. Невідповідність вимогам п. 12.9 (г) Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість уникнути події у водія ОСОБА_3 залежала від виконання вимог п. 12.9 (г) Правил дорожнього руху України.

Швидкість руху автомобіля складала не менше 87.1-90,9 км/год.(а.с. 92-93).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3250 від 10.11.2016 року, смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної травми голови, тулуба і кінцівок з множинними переломами кісток скелета і пошкодження внутрішніх органів, яка ускладнилась шоком. Дані ушкодження у ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Пошкодження у ОСОБА_4 утворилися за механізмом тупої травми.. Враховуючи морфологічну характеристику ушкоджень, всі ушкодження утворилися прижиттєве, незадовго до настання смерті.. Пошкодження у ОСОБА_4 могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди при ударах об виступаючі деталі салону автомобіля (а.с. 46-47).

Зі згоди учасників кримінального провадження в силу ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, при з'ясуванні обставин справи не досліджувалися.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого діяння, особи винного, обставин, що пом'якшують його покарання.

Обвинувачений вперше скоїв тяжкий злочин. У вчиненому щиро покаявся, активно сприяв суду у встановленні істини, що суд визнає як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд також враховує особу обвинуваченого, який має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_5, являється інвалідом 2 групи, має постійне місце роботи та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю, щиро покаявся, вчинив злочин з необережності. Також суд враховує позицію потерпілої, яка не наполягала на призначенні суворого покарання, тому суд дійшов висновку про мождивість виправлення обвинуваченого без відбування покарання із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням.

Суд вважає можливим не застосовувати до обвинуваченого додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування траспортними засобами, оскільки ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи і за станом свого здоров'я потребує пересування транспортним засобом.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся. Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Стягненню з обвинуваченого на користь держави підлягають судові втрати.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строк дії якого закінчився.

У зв'язку з належною процесуальною поведінкою обвинуваченого суд вважає за можливе не застосовувати до нього до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього в силу ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань апробації (кримінально - виконавчої інспекції), повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого не обирати.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 21144, реєстраційний номер НОМЕР_3, який зберігається на спеціальному майданчику Дніпровського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області, повернути його власнику - ОСОБА_3.

Речовий доказ: автомобіль Мерседес-1117, реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебуває на відповідальному зберіганні ТОВ «Балта», передати його власнику товариству з обмеженою відповідальністю «Балта».

Зніти арешт, накладений на автомобіль ВАЗ 21144, державний номер НОМЕР_3, 2011 року випуску, що належить ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та .накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2016 року.

Зняти арешт, накладений на автомобіль MERCEDES-BENZ 1117, державний номер НОМЕР_2, 1994 року випуску, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Балта», код ЄДРПОУ 24511412, накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів у розмірі 5277 грн. 60 коп. на рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя (24060300), код банку: 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.П. Суркова