Постанова № 64391091, 23.01.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

23.01.17

№ 336/7005/16-а

№ 2-а/336/32/2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Голубкова М.А. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з урахуванням вимог ч. 4 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1, пенсію відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, визначених відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та враховувати всі відповідні надбавки, підвищення, збільшення, як інваліду війни ІІ групи починаючи з 26.11.2016 року; стягнути з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн.

Позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

26.11.2016 року позивач звернувся із заявою про призначення йому пенсії з урахуванням всіх надбавок, підвищень чи збільшень, які передбачені інваліду війни ІІ групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Але, управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно зі ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він просить вперше призначити йому пенсію відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач є інвалідом ІІ групи внаслідок отриманого каліцтва, пов'язаного із службою в армії, а УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя відмовляється призначати пенсію.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просить суд вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинення дій залишити без задоволення.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

26.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно наданої відповіді управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно наданих документів було з'ясовано, що позивачу була встановлена ІІ група інвалідності від захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, що підтверджено відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 та як вбачається із довідки серії АВ № 0550936 виданої медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи захворювання пов'язаного із службою в армії.

Позивачеві було призначено пенсію по інвалідності відповідно до статей 20, 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-Х11, як інваліду з числа військовослужбовців, при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.

Згідно із часиною 4 статті 29 Закону №1788-XII мінімальний розмір пенсії особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також громадянам, яких необґрунтовано було піддано політичним репресіям і в подальшому реабілітовано, інвалідність яких пов'язана з репресіями, встановлюється:

інвалідам I та II груп - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;

інвалідам III групи - у розмірі півтори мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вказані положення та наявність причинно-наслідкового зв'язку з фактом несення позивачем служби та отримання ним під час проходження на ній травми, про що свідчить також висновок лікарської комісії та покази свідків, у відповідача не було правових підстав для відмови у призначені позивачу пенсії у відповідності до вказаного положення Закону №1788-XII.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що реалізація права позивача на призначення пенсії відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» проводиться вперше.

Подібна правова позиція була також висловлена Вищим Адміністративним судом України в ухвалі від 03 листопада 2015 року № К/800/24995/14 та Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи те, що із адміністративним позовом позивач звернувся 22 листопада 2016 року, тому його порушене право підлягає захистові саме із цієї дати, а від так, призначення пенсії відповідно до частини четвертої ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідно проводити із цієї дати 26.11.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах"передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Відповідно до квитанцій, які міститься в матеріалах справи, позивачем сплачено 1200,00 грн. сума витрат на правову допомогу, тож, ця сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Таким чином, позивач має право на відшкодування понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 1200 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 71, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1, пенсію по інвалідності з урахування вимог ч. 4 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію з 26.11.2016 року відповідно до ст.. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, визначених відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням всіх надбавок, підвищень, збільшень, як інваліду війни ІІ групи та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 суму витрат на правову допомогу в розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті) грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя М.А.Голубкова