Ухвала суду № 64389616, 30.01.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/1595/16-к Провадження № 1-кс/304/16/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., при секретарі Гавій Л.В., за участю прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_1, розглянувши його клопотання на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016070130000406 від 05 жовтня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, -

В С Т А Н О В И В :

прокурор Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016070130000406 від 05 жовтня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України про розкриття банківської таємниці та тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до розрахункового рахунку ТОВ «Перечинський «Стеатит» № 2600801273148, відкритому в ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Ужгорода (МФО 325365), а також банківської справи в цілому, тобто документів, на підставі яких було відкрито такий рахунок, з можливістю її вилучення для приєднання до матеріалів кримінального провадження. Клопотання мотивує тим, що 05 жовтня 2016 року о 17.00 год. в чергову частину Перечинського ВП Закарпатської області через секретаріат відділення за вх. № 2166 з УЗЕ в Закарпатській області надійшли матеріали по письмовій заяві ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, учасника ТОВ «Перечинський «Стеатит», в яких вказано про те, що ОСОБА_3, мешканець м. Ужгорода, вул. Можайського, № 22/18, директор ТОВ «Перечинський «Стеатит», шляхом обману та зловживання довірою, підробив документи, провів зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, осіб-підприємців та господарських формувань, та призначив директором даного товариства себе, чим незаконно заволодів правом розпоряджатися майном даного товариства. За даним фактом 05 жовтня 2016 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Окрім цього, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016070130000406 від 05 жовтня 2016 року встановлено, що ОСОБА_3, будучи юристом ТОВ «Перечинський «Стеатит», на зборах засновників вказаного товариства 25 серпня 2016 року, ввів в оману засновників та співвласників вказаного товариства та підробив протокол загальних зборів учасників товариства, після чого здійснив перереєстрацію в реєстраційній службі Перечинського району, призначивши себе директором ТОВ «Перечинський «Стеатит». У звязку з чим в подальшому користуючись своїм правом як керівника, без відома співвласників вищевказаного товариства та будь-яких зборів учасників намагається розпродати належне майно ТОВ «Перечинський «Стеатит», чим заподіює іншим учасникам товариства шкоду. 05 січня 2017 року, на підставі рапорту слідчого, відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Кримінальному провадженню присвоєно № 12017070130000010. 10 січня 2017 року вказані кримінальні провадження обєднані в одне провадження, якому присвоєно № 12016070130000406. В ході досудового розслідування даного кримінального провадження в якості свідка була допитана ОСОБА_2, яка показала, що являється учасником ТОВ «Перечинський «Стеатит». Так, 25 серпня 2016 року відбулися збори учасників ТОВ «Перечинський «Стеатит», на яких були присутні три учасники ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності, наданої учасником товариства ОСОБА_7, а також на збори був запрошений юрист Козич Я.Л. Основним питанням зборів було обрання (призначення) директора ТОВ «Перечинський «Стеатит», у звязку із смертю учасника товариства ОСОБА_8, який володів часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 74,28 % ОСОБА_6 сказав, щоб ОСОБА_2 відмовлялася від частки спадкування свого померлого чоловіка ОСОБА_8 та поставив вказане питання на голосування, однак ніхто не голосував, а ОСОБА_2 покинула збори у звязку з чим кворуму не було і такі не могли продовжуватися. Вказані покази ОСОБА_2 підтвердили також допитані в якості свідків ще два учасника товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Однак, згідно копії протоколу № 01/16 Загальних зборів учасників ТОВ «Перечинський «Стеатит» від 25 серпня 2016 року вищевказані збори відбулися, їх учасниками зазначені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та на підставі довіреності ОСОБА_6, а також запрошений юрист Козич Я.Л. Також згідно вказаного протоколу на порядку денному було 10 питань, за які одноголосно усіма учасниками товариства було проголосоване «за». Окрім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 було проведено реєстраційну дію, а саме державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі, зокрема зміну керівника на підставі протоколу № 01/16 Загальних зборів учасників від 25 серпня 2016 року, який згідно показів учасників товариства є підроблений, тобто недійсний. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що 12 вересня 2016 року було проведено ще одні збори ТОВ «Перечинський «Стеатит», про які ніхто з учасників товариства повідомлений не був; а ОСОБА_6 на підставі довіреності ОСОБА_7 продав частку останньої ОСОБА_3, тобто проводиться відчуження майна ТОВ «Перечинський «Стеатит». Крім цього, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо субєкта ТОВ «Перечинський «Стеатит» на праві колективної власності володіє будівлями літер А, А(1), В, Г, Д, Е, Ж, З, З(1), І, К, Л, Н, О, П, У, У(1), Ф, Х, Є, Ш, що знаходиться за адресою: Закарпатська область м. Перечин, вул. Ужанська (Червоноармійська), № 33; свідоцтво про право власності серії САА № 909813 від 20 серпня 2003 року видане виконкомом Перечинської селищної ради на підставі рішення № 77 від 18 серпня 2003 року та на праві приватної власності володіє «Спортивним комплексом «Зоря», що знаходиться за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська (Жовтнева), № 110 А, свідоцтво про право власності серії САВ № 426422 від 04 вересня 2007 року, видане виконкомом Перечинської міської ради. 17 січня 2017 року прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016070130000406 від 05 жовтня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України подано клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме нотаріальної справи заведеної при реєстрації договору купівлі-продажу між ТОВ «Перечинський «Стеатит» та ТОВ «КІЛІС УЖГОРОД», приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_9, що здійснює нотаріальну діяльність за адресою: м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 25/8, з можливістю її вилучення для приєднання до матеріалів кримінального провадження, а також копії журналу (реєстру) нотаріальних дій з нотаріальним записом про вчинення вказаної нотаріальної дії, яке слідчим суддею задоволено. Так, 20 січня 2017 року в ході виконання зазначеної ухвали отримано доступ до договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва за адресою: Закарпатська область м. Перечин, вул. Ужгородська, 39 «А» від 25 листопада 2016 року та додатків до нього. З вказаного договору вбачається, що за домовленістю сторін обєкт незавершеного будівництва продається за 659 966 грн., які повинні бути перераховані покупцем на розрахунковий рахунок продавця (ТОВ «Перечинський «Стеатит») № 2600801273148 в ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Ужгород, МФО №325365. Враховуючи викладене, а також з метою отримання інформації про рух коштів на вказаному рахунку, встановлення особи, якою були внесені такі кошти, ким та коли був відкритий рахунок, та те, що для здобуття доказів, які б підтверджували скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, встановлення осіб, причетних до незаконного відчуження майна ТОВ «Перечинський «Стеатит», попередньої змови між ними, є необхідним отримати тимчасовий доступ до рахунку та банківської справи в цілому, тому прокурор просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Купар І.І. клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у такому.

Представник ПАТ «КРЕДОБАНК» у судове засідання не зявився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, однак його неявка не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, вивчивши надані ним матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з наданих прокурором матеріалів, в ході досудового розслідування встановлено, що 05 жовтня 2016 року о 17.00 год. в чергову частину Перечинського ВП Закарпатської області через секретаріат відділення за вх. № 2166 з УЗЕ в Закарпатській області надійшли матеріали по письмовій заяві ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, учасника ТОВ «Перечинський «Стеатит», в яких вказано про те, що ОСОБА_3, мешканець м. Ужгорода, вул. Можайського, № 22/18, директор ТОВ «Перечинський «Стеатит», шляхом обману та зловживання довірою, підробив документи, провів зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, осіб-підприємців та господарських формувань, та призначив директором даного товариства себе, чим незаконно заволодів правом розпоряджатися майном даного товариства.

Також із даних матеріалів убачається, що дану подію 05 жовтня 2016 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер №12016070130000406 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12016070130000406 від 24 січня 2017 року.

Крім цього, як убачається з наданих прокурором матеріалів справи в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, будучи юристом ТОВ «Перечинський «Стеатит», на зборах засновників вказаного товариства 25 серпня 2016 року, ввів в оману засновників та співвласників вказаного товариства та підробив протокол загальних зборів учасників товариства, після чого здійснив перереєстрацію в реєстраційній службі Перечинського району, призначивши себе директором ТОВ «Перечинський «Стеатит». У звязку з чим в подальшому користуючись своїм правом як керівника, без відома співвласників вищевказаного товариства та будь-яких зборів учасників намагається розпродати належне майно ТОВ «Перечинський «Стеатит», чим заподіює іншим учасникам товариства шкоду.

Також із даних матеріалів убачається, що дану подію 05 січня 2017 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер №12017070130000010 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12016070130000406 від 24 січня 2017 року.

Встановлено, що згідно показів ОСОБА_2 учасника ТОВ «Перечинський «Стеатит», допитаної в якості потерпілої, 25 серпня 2016 року відбулися збори учасників ТОВ «Перечинський «Стеатит», на яких були присутні три учасники ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності, наданої учасником товариства ОСОБА_7, а також на збори був запрошений юрист Козич Я.Л. Основним питанням зборів було обрання (призначення) директора ТОВ «Перечинський «Стеатит», у звязку із смертю учасника товариства ОСОБА_8, який володів часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 74,28 %. ОСОБА_6 сказав, щоб ОСОБА_2 відмовлялася від частки спадкування свого померлого чоловіка ОСОБА_8 та поставив вказане питання на голосування, однак ніхто не голосував, а ОСОБА_2 покинула збори у звязку з чим кворуму не було і такі не могли продовжуватися.

Також встановлено, що згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20 січня 2017 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 20 січня 2017 року серед іншого, прокурором було вилучено Договір купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва від 25 листопада 2016 року, укладений між ТОВ «Перечинський «Стеатит» (продавець) та ТОВ «КІЛІС УЖГОРОД» (покупець), згідно якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає незавершене будівництво, обєкт житлової нерухомості, 33 % готовності, який розташований у м. Перечин Закарпатської області, вул. Ужгородська, 39А, на земельній ділянці кадастровий номер 2123210100:01:006:0155, площею 0,22 га.

Окрім того встановлено, що згідно п. 2.1. вказаного Договору за домовленістю сторін, зазначений в п. 1.1. цього Договору обєкт незавершеного будівництва продається за 659 966,40 грн., з врахуванням ПДВ, яке становить 109 944,40 грн., які повинні бути перераховані покупцем на розрахунковий рахунок продавця № 2600801273148 в ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Ужгорода МФО 325365, протягом шести місяців з дня посвідчення цього договору з правом дострокового виконання.

Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими слова¬ми, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «ОСОБА_10 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).

На підставі вищенаведеного слідчій суддя дійшов висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Приймаючи до уваги те, що для повного, обєктивного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження може мати значення інформація, що знаходиться у ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Ужгорода (МФО 325365), враховуючи неможливість іншими способами встановити відомості щодо осіб, винних у вчиненні даних кримінальних правопорушень, тому слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей та документів слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 159-164 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів задовольнити.

Надати прокурору Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_1 тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме банківську таємницю розрахунковий рахунок, відкритий товариством з обмеженою відповідальністю «Перечинський «Стеатит» (код ЄДРПОУ 14313814, юридична адреса: Закарпатська область м. Перечин, вул. Ужанська (Червоноармійська), № 33) в ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Ужгорода (МФО 325365) № 2600801273148, а також банківської справи в цілому, з можливістю її вилучення/копіювання для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12016070130000406.

Строк дії даної ухвали до 11.00 год. 28 лютого 2017 року.

Розяснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_11