Вирок № 64389150, 27.01.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/130/2017

243/8976/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

за участю:

прокурора Віннікова В.М.

представника потерпілого ОСОБА_1

представника цивільного відповідача ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050510002426 від 19.08.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Словянська Донецької області, українця, громадянина України, з середньотехнічною освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19.08.2016 року приблизно о 09.50 год. водій ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи технічно справним, належним йому на праві власності автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Свободи зі сторони вул. Торгової у напрямку вул. Поштової м. Слов'янська. Виконуючи маневр лівого повороту на перехресті вул. Свободи та вул. Поштової м Слов'янськ всупереч вимог п. 10.1, п. 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, згідно з якими:

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь якою заміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

16.3. У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13 (див. додаток 2), світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів,

Діючи необережно - проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не забезпечив дорожній рух, не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги виконуючи маневр лівого повороту з вул. Свободи на вул. Поштову м. Слов'янська, скоїв наїзд на мотоцикл «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який рухався в зустрічному напрямку по вул. Свободи м. Слов'янська.

Внаслідок дорожньо-транспортної події водію мотоцикла «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6 заподіяно закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням, що утворився від ударної дії тупих предметів, можливо в зазначений термін та має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п. 10.1, п.16.3 Правил дорожнього руху України знаходились в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, надав пояснення та зазначив, що дійсно, 19.08.2016 року приблизно о 09 год. 50 хв. він рухався по вулиці Свободи та повертаючи на вулицю Поштову, на перехресті з необережності скоїв зіткнення з мотоциклом. У вчиненому розкаюється. Цивільний позов визнає частково, вважає що з нього на користь потерпілого можливо стягнути не більше трьох тисяч гривень моральної шкоди.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 щодо того, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України в сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення обвинуваченого правдивими та такими, що відповідають дійсності, оскільки вони повністю підтверджуються зібраними по справі доказами.

Так, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2016 року видно, що на перехресті вул. Свободи та вул. Поштової на дорозі з сухим асфальтобетонним покриттям розташований автомобіль «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 22.08.2016 року оглянуто мотоцикл «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 22.08.2016 року оглянуто автомобіль ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з висновком експерта № 414 від 23.08.2016 року, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням у потерпілого ОСОБА_6 утворився від ударної дії тупого предмету, можливо у зазначений термін та має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як потребуючий для свого загоєння терміну понад 21 день.

Відповідно до висновку експерта № 2/19-30 від 30.08.2016 року рульове управління, ходова частина, гальмівна система мотоцикла «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент скоєння дорожньо - транспортної пригоди знаходилися в працездатному стані, несправностей, які могли б сприяти втраті курсової стійкості мотоциклу, не виявлено. Наявності несправностей (непрацездатного стану) вузлів і агрегатів мотоцикла, які могли вплинути на його керованість, не встановлено.

Відповідно до висновку експерта від 30.08.2016 року № 2/19-31 рульове управління, ходова частина, гальмівна система автомобіля ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння дорожньо - транспортної пригоди знаходилися в працездатному стані, несправностей, які могли б сприяти втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлено. Наявності несправностей (непрацездатного стану) вузлів і агрегатів автомобіля, які могли вплинути на його керованість, не встановлено.

Висновком транспортно - трасологічної експертизи № 2/19-32 від 30.08.2016 року встановлено, що в момент первинного контакту автомобіль ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, розташовувалися між собою таким чином, що передня центральна та передня ліва частина кузова автомобіля ВАЯЗ 21061 знаходилися напроти лівої частини мотоцикла JAWA 350638, при чому мотоцикл знаходився в робочому положенні, тобто на колесах. Розташування поздовжніх осей автомобіля ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикла «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в момент їх первинного контакту, становило кут до 60 градусів +/- 5 градусів, тобто транспортні засоби в момент первинного контактування, рухалися таким чином, що їх поздовжні осі розташовувалися під кутом близьким до 60 градусів (з похибкою +/- 5).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28.08.2016 року за участю свідка ОСОБА_5, останній докладно розповів та показав на місцевості, яким чином відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 28.08.2016 року обвинувачений ОСОБА_3 докладно розповів та показав на місцевості, яким чином відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно з висновком авто технічної експертизи № 2/19-45 від 30.08.2016 року:

* в даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, тобто, перед початком дорожнього руху, після короткочасної зупинки на перехресті і виконанню маневру повороту наліво, він повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, а саме транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо.

* з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 21061 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, виконуючи вимоги п. 10.1. та п. 16.11. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді.

* з технічної точки зору, в умовах даної дорожньої пригоди, в діях водія автомобіля ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України. Дії водія знаходилися в причинному зв'язку з настанням розглянутої дорожньо-транспортної пригоди.

* в даній дорожній ситуації водій мотоциклу «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто з моменту початку руху автомобіля ВАЗ 21061 держ. номер НОМЕР_1 у бік зустрічної смуги, після короткочасної зупинки на перехресті, він повинен був застосувати гальмування.

* з технічної точки зору в умовах даної дорожньої пригоди водій мотоциклу «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6, у всіх досліджуваних варіантах, при своєчасному застосуванні гальмування мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді.

* з технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної пригоди в діях водія мотоциклу «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору дії водія мотоциклу «JAWA 350638», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6, які не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого цілком доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст. 286 ч. 1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні міри покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до злочинів невеликої тяжкості, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння не перебував, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає повне визнання своєї провини та його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з того, що статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Згідно роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_3, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 Кримінального Кодексу України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами та доходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати покарання у вигляді обмеження волі, однак, суд вважає, що перевиховання ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства та в даному випадку можливо застосувати норми статті 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, проаналізувавши зазначені обставини кримінального правопорушення та тяжкість суспільно - небезпечних наслідків, що настали внаслідок дій обвинуваченого, суд доходить до висновку, що в даному конкретному випадку не має необхідності застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним, достатнім та таким, що відповідає меті покарання.

Крім того, потерпілим по справі заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 та ПрАТ «Страхова компанія АСКО ДС» про стягнення з матеріальної та моральної шкоди. Дана позовна заява мотивована тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерплому ОСОБА_6 спричинена матеріальна шкода, пов'язана з витратами на його лікування та пошкодженням його майна - мотоцикла, а також моральна шкода. Наявність моральної шкоди потерпілий обґрунтовує тим, що протягом тривалого часу він був вимушений відчувати сильний фізичний біль, неодноразово проходив обстеження. 02 вересня 2016 року йому була проведена відкрита репозиція перелому ключиці МОС накістною пластиною вінтами. Рухаюча функція лівого плечового суглобу в нього суттєво порушена та в повному обсязі до теперішнього часу не відновлена. У зв'язку з даною травмою та її наслідками він відчуває складності при здійсненні трудової діяльності, при веденні домашнього господарства, що спричиняє йому додаткові страждання. Суттєво порушений його звичний спосіб життя, перервані зв'язки з оточуючими, оскільки він був занятий проходженням медичного обстеження та лікування, в тому числі й стаціонарного. Розмір матеріальної шкоди, спричиненої потерпілому становить 3823,50 грн.; моральну шкоду потерпілий оцінює в 50200,15 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «СК Аско ДС», просить суд стягнути з ПрАТ «СК Аско ДС» на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3823,50 грн., в рахунок моральної шкоди - 200,15 грн. З обвинуваченого ОСОБА_3 просить стягнути моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. Також, просить стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Вирішуючи питання про можливість задоволення даного цивільного позову суд виходить з наступного.

15.09.2015 року між ПрАТ «СК АСКО ДМ» та ОСОБА_3 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом НОМЕР_5. Відповідно до даного полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, та(або) майну потерпілого.

Згідно з вимогами п. 24.1 ст. 24 Закону у зв'язку лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровця, медичним піклуванням, лікуванням в домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Під час судового розгляду встановлено, що ПрАТ «СК АСКО ДМ» потерпілому відшкодовані витрати на лікування в розмірі 2506,45 грн. (з урахуванням 18% податку згідно з ст. 167 Податкового кодексу України та 1,5% військового збору, відповідно до п.п. 1.3 п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України. Також, потерпілому було сплачено 125,32 грн. (5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 26-1 Закону).

В судовому засіданні представник цивільного відповідача ПрАТ «СК АСКО ДМ» пояснив, що дані суми сплачені відповідно до чеків від 20.08.2016 року та від 22.08.2016 року на суму 336 грн. та 370,30 грн. ПрАТ «СК АСКО ДМ» не відшкодовані, оскільки на час їх вивчення потерпілий не надав документів на підтвердження того, що необхідність придбання препаратів призначено лікарем. Однак, як видно з щоденника, заповненого травматологом 22.08.2016 року потерпілому було призначено лікарські засоби, які є аналогом препаратів, придбаних 22.08.2016 року відповідно до чеку на суму 370,30 грн. З урахуванням даної обставини представник цивільного відповідача вважає, що з ПрАТ «СК АСКО ДМ» на користь потерпілого може бути стягнуто 178,55 грн. згідно з чеком від 22.08.2016 року за відрахуванням вартості препарату «Ретавіт кардіо», оскільки придбання даного препарату не сприяло лікуванню потерпілого від наслідків ДТП, так як його використання не відповідає діагнозу та лікар не призначав його застосування та 8,90 грн. моральної шкоди на підставі ст. 26-1 вищенаведеного Закону.

Суд приймає до уваги таку позицію представника цивільного відповідача, вважає її обґрунтованою, та з врахуванням вищенаведених обставин, встановлених під час судового розгляду, вважає за необхідне стягнути з відповідача ПрАТ «СК АСКО ДМ» на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 178,55 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди - 8,90 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди на користь потерпілого суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 3 своєї Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши в рішенні відповідні мотиви. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого та тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, у позові зазначено, що протягом тривалого часу потерпілий був вимушений відчувати сильний фізичний біль, неодноразово проходив обстеження, у зв'язку з даною травмою та її наслідками він відчуває складності при здійсненні трудової діяльності, при веденні домашнього господарства, що спричиняє йому додаткові страждання, суттєво порушений його звичний спосіб життя, перервані зв'язки з оточуючими, оскільки він був занятий проходженням медичного обстеження та лікування, в тому числі й стаціонарного.

Компенсація моральної шкоди оцінюється потерпілим у розмірі 50000,00 гривень.

Відповідно до положень частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Виходячи з положень частини 5 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши обставини справи, з'ясувавши характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу її життя та необхідність докладання для організації додаткових зусиль, та, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень /десять тисяч гривень/. Тому вимога потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

Крім того, потерпілий просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. При вирішенні даного питання суд виходить з наступного.

Згідно з квитанцією № 43 потерпілим ОСОБА_6 сплачено представнику потерпілого адвокату Чередниченко Ю.В. за надання правової допомоги 3000,00 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні вирішується за правилами цивільного судочинства. Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Станом на листопад 2016 року Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, визначав, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивачем до суду не надано відповідного розрахунку кількості та вартості наданих послуг за годину роботи особи, яка видала надавала правову допомогу, зокрема скільки часу витрачено представником потерпілого Чередниченко Ю.В. на складання позовної заяви. При розгляді кримінального провадженні за обвинуваченням адвокат Чередниченко брав участь в судових засіданнях на протязі 2 годин 34 хвилин (судове засідання 07.11.2016 року - 10 хвилин, 18 листопада 2016 року - 1 година 46 хвилин, судове засідання 27.01.2016 року - 40 хвилин).

Відповідно ст. 8 до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати в листопаді 2016 року становив 1450 гривень.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» дорівнює 1600,00 грн.

Виходячи з вищенаведених законодавчих положень та враховуючи фактичний час, який представник потерпілого Чередниченко Ю.В. витратив на представництво інтересів потерпілого під час судового розгляду кримінального провадження, суд вважає, що сума компенсації витрат на правову допомогу потерпілого становить 1547,99 грн., виходячи з наступного розрахунку: 1450,00 грн. х 40% = 580,00 грн. (за годину роботи адвоката станом на листопад 2016 року); 580,00 грн. х 1 год. 56 хв. = 1121,33 грн.; 1600,00 грн. х 40% = 640,00 грн. (за годину роботи адвоката станом на 2017 рік); 640,00 грн. х 40 хв. = 426,66 грн.; 1121,33 грн. + 426,66 грн. =1547,99 грн.

Однак, стаття 88 ЦПК України встановлює порядок розподіл судових витрат між сторонами, та зазначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з ПрАТ «СК АСКО ДМ» на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 178,55 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди - 8,90 грн., з обвинуваченого 10000,00 грн., а всього 10187,45 грн., що становить 18,85 % від заявленої в позові суми (10187,45 грн. х 100 : 54023,65 грн.).

Виходячи з вимог ст. 88 ЦПК України, суд доходить до висновку, що сума, яка підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК АСКО ДМ» та обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_6 в якості витрат на правову допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, становить 291,79 грн. (1547,99 грн. х 18,85 : 100).

При цьому суд приймає до уваги, що з суми грошових коштів 10187,45 грн., яка підлягає стягненню з цивільного відповідача та обвинуваченого, 10000,00 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого, що дорівнює 98,15 % від загальної суми стягнення, а 187,45 грн. - з цивільного відповідача, що дорівнює 1,85 % від загальної суми стягнення, що в грошовому виразі становить 286,40 грн. та 5,39 грн. відповідно, з наступного розрахунку: 291,79 грн. х 98,15 %= 286,40 грн.; 291,79 грн. х 1,85% = 5,39 грн.

Таким чином, суд доходить до висновку, що з обвинуваченого на користь потерпілого в якості витрат на право допомогу необхідно стягнути 286,40 грн., з цивільного відповідача - 5,39 грн.

Речовими доказами по справі визнано: автомобіль ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, мотоцикл JAWA 350638, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Відповідно до довідок науково - дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведення експертизи № 2/19-30 від 30.08.2016 року склали 1319,40 грн., на проведення експертизи № 2/19-31 від 30.08.2016 року - 1319,40 грн., на проведення експертизи № 2/19-32 від 30.08.2016 року - 1319,40 грн., на проведення експертизи № 2/19-45 від 30.08.2016 року - 879,60 грн., а всього - 4837,80 грн.

Частиною 2 статті 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Застосувати норми ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробувальним строком 1 рік.

Відповідно до ст. 75 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 4837 (чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) 00 грн., в рахунок компенсації витрат на правову допомогу 286 (двісті вісімдесят шість) грн.40 коп., а всього 10286 (десять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» ЄДРПОУ 13494943, розташованого за адресою: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. № 37 на користь ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 178 (сто сімдесят вісім) грн. 55 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 8 (вісім) грн. 90 коп., в рахунок компенсації витрат на правову допомогу 5 (п'ять) грн. 39 коп., а всього 192 (сто дев'яносто дві) грн. 84 коп.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, мотоцикл JAWA 350638, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - залишити власникам.

Накладений ухвалою суду від 18 листопада 2016 року арешт на автомобіль ВАЗ 21061 легковий седан, номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_6, бежевого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, шляхом тимчасового позбавлення обвинуваченого ОСОБА_3 права на відчуження транспортного засобу в якості забезпечення цивільного позову - залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О.Сидоренко