Ухвала суду № 64387319, 27.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 760/20756/16-к

(№ 1-кс/760/1750/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27. 01. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурорів: Гречишкіна В. В., Омельченко О. М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сенюти В. Є., погоджене старшим групи прокурорів - начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О. М. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецю м. Дніпро, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1

у кримінальному провадженні за № 22014101110000215 від 23.12.2014 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Соломянського районого суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сенюти В. Є., погоджене старшим групи прокурорів - начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О. М. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 22014101110000215 від 23.12.2014 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

Подане клопотання вмотивоване тим, що детективами та старшими детективами Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 369; ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що злочинні дії ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 призвели до завдання ПАТ «ДПЗКУ» збитків у вигляді неоплати проданої ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарської продукції у розмірі 60 560 477,82 доларів США, що станом на 02.10.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складає 784 915 550 гривень, що підтверджується висновками експерта №49/7 від 22.12.2015, №50/7 від 21.12.2015, №52/7 від 31.12.2015, №53/7 від 21.12.2015, №51/7 від 22.12.2015.

24.01.2017 о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1.

25.01.2017 о 12 годині 35 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

Детектив зазначав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, в зв'язку з чим детектив просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначення розміру застави у розмірі 37 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 60 000 000 гривень, з покладенням на підозрюваного в разі внесення застави наступних обов'язків: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурори підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не обґрунтовано пред'явлену ОСОБА_1 підозру. Окрім того зазначав, що стороною обвинувачення в поданому клопотанні про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено, що застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також захисник посилався на відсутність та не доведеність ризиків передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того при постановленні ухвали захисник підозрюваного просив врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, який на даний час є незадовільним. В зв'язку із зазначеним захисник підозрюваного просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У випадку якщо слідчий суддя встановить наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, захисник підозрюваного просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що детективами та старшими детективами Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 369; ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі за текстом - Постанова № 764) утворено державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», яке віднесено до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У подальшому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 593 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764» державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» перетворено у державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі за текстом ПАТ «ДПЗКУ»), повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України. Також визначено, що 100 відсотків акцій ПАТ «ДПЗКУ», які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.1 Розділу 2 «Мета і предмет діяльності Товариства» Статуту ПАТ «ДПЗКУ», метою діяльності товариства є задоволення потреб населення, підприємств, установ і організацій різних форм власності у продовольчому і фуражному зерні, продуктах його переробки, незерновій сировині, елітному і сортовому насінні, надання послуг із зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції і отримання прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності.

Таким чином, отримання прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності є законним інтересом ПАТ «ДПЗКУ» та, відповідно, інтересом служби для службових осіб товариства.

Наказами Голови правління ПАТ «ДПЗКУ» від 21.05.2014 № 348-к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора фінансово-економічного департаменту. Наказом ПАТ «ДПЗКУ» від 21.05.2014 № 327-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного радника голови правління за сумісництвом. На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.11.2014 № 188-п ОСОБА_1 призначено на посаду заступника голови правління ПАТ «ДПЗКУ».

На займаній посаді ОСОБА_1 виконував службові обов'язки щодо контролю своєчасності надходження від іноземних контрагентів ПАТ «ДПЗКУ» (нерезидентів) оплат (валютних виручок) за поставки зерна у межах зовнішньоекономічних контрактів, їх бухгалтерського обліку й зняття експортних операцій ПАТ «ДПЗКУ» за такими контрактами з валютного контролю відповідно до вимог закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підзаконних нормативно-правових актів Національного банку України, тобто був службовою особою цього товариства як юридичної особи публічного права в силу ст.ст. 81 та 167 Цивільного кодексу України.

Відповідно до функціональних обов'язків голови правління ПАТ «ДПЗКУ» та його заступників, затверджених наказом № 247 від 11.11.2014, ОСОБА_1 підпорядковувався фінансово-економічний департамент ПАТ «ДПЗКУ», до основних завдань якого входило у тому числі й оперативне управління та контроль за фінансовою діяльністю корпорації, ведення обліку її готівкових і безготівкових коштів, розрахунків і зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 у період з 21.05.2014 по 16.12.2014 обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, а тому, відповідно до примітки 1 статті 364 Кримінального кодексу України, був службовою особою.

Наказом Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_7 від 11.03.2014 № 25-п на посаду голови правління ПАТ «ДПЗКУ» призначено ОСОБА_5

За наказом голови правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_5 від 13.03.2014 № 69-к останній з 13.03.2014 приступив до виконання обов'язків голови правління ПАТ «ДПЗКУ».

Вказану посаду ОСОБА_5 обіймав до 15.12.2014 та був звільнений наказом Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_8 від 15.12.2014 № 230-п.

Після призначення на посаду голови правління ПАТ «ДПЗКУ» у ОСОБА_5, який володів досвідом керівника у сфері реалізації сільськогосподарської продукції, провадження посередницької і торговельної діяльності на зерновому ринку, досконало знав попит та ціни на сільськогосподарську продукцію, виник умисел на зловживання службовим становищем та особисте збагачення шляхом одержання від покупців ПАТ «ДПЗКУ» неправомірної вигоди за укладення з останніми контрактів на поставку сільськогосподарської продукції, в тому числі за цінами нижче ринкових та на вигідних для покупців умовах оплати.

У подальшому, усвідомлюючи необхідність залучення інших осіб до реалізації свого злочинного умислу, направленого на одержання від покупців неправомірної вигоди шляхом зловживання своїм службовим становищем, у період березня-квітня 2014 року ОСОБА_5 вирішив утворити організовану групу з метою вчинення тяжких та особливо тяжких службових злочинів. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 залучив до складу організованої групи ОСОБА_1, ОСОБА_6, а також інші невстановлених слідством осіб, в тому числі службових осіб ПАТ «ДПЗКУ».

Вказані особи попередньо, умисно й добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у стійке злочинне об'єднання для вчинення тяжких, особливо тяжких та інших службових злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий кожному учаснику, з розподілом функцій кожного учасника організованої групи для реалізації цього плану, та підкорюючись ОСОБА_5 як керівнику організованої групи. У ході виконання злочинного умислу до такого плану вносились корективи, які були відомі учасникам організованої злочинної групи та ними погоджені.

Основною метою діяльності утвореної організованої групи було одержання від покупців ПАТ «ДПЗКУ» неправомірної вигоди шляхом зловживання своїм службовим становищем за продаж їм сільськогосподарської продукції на економічно вигідних для останніх умовах, нехтуючи при цьому законними інтересами товариства щодо своєчасної і повної оплати за поставлену продукцію. При цьому учасники організованої групи усвідомлювали можливість укладання більш прибуткових для ПАТ «ДПЗКУ» контрактів, у тому числі з тими ж покупцями.

Таким чином, зазначені вище особи зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення тяжких та особливо тяжких службових злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, тобто утворили організовану групу в розумінні ч. 3 ст. 28 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в квітні 2014 року у місті Юрмала (Латвійська Республіка) ОСОБА_5, будучи головою правління ПАТ «ДПЗКУ», зустрівся та познайомився з громадянином Угорщини ОСОБА_10, який є власником багатьох підприємств та займається купівлею-продажем сільськогосподарської продукції у різних країнах світу. У подальшому між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 відбулися зустрічі у травні 2014 року у передмісті міста Піза (Італійська Республіка) та у липні 2014 року у передмісті міста Київ. Також на вказаних зустрічах був присутній громадянин Російської Федерації ОСОБА_12, якого ОСОБА_10 представив ОСОБА_5 як свою довірену особу, уповноважену вести переговори щодо господарських взаємовідносин підприємств, підконтрольних ОСОБА_10.

У зазначений вище період, а саме з квітня по липень 2014 року ОСОБА_10, усвідомлюючи службове становище ОСОБА_5, запропонував останньому продати наявну в ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця) підконтрольним ОСОБА_10 підприємствам на економічно вигідних для останнього умовах, за що пообіцяв надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду.

ОСОБА_5, будучи службовою особою державного підприємства, організатором організованої злочинної групи, виконуючи свою злочинну роль щодо пошуку кінцевих покупців сільськогосподарської продукції та проведенні переговорів з останніми, маючи умисел на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, погодився на злочинну пропозицію ОСОБА_10.

Так, згідно досягнутих між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 злочинних домовленостей неправомірна вигода повинна була надаватися ОСОБА_10 за укладення та виконання контрактів на поставку сільськогосподарської продукції між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольним ОСОБА_10 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр) за цінами нижчими від ринкових, а також на вигідних для ОСОБА_10 умовах оплати, зокрема із застосуванням форми оплати у вигляді документарного інкасо (CAD), яка надавала фактичну можливість ОСОБА_10 перепродати поставлену продукцію до моменту оплати та не містила для ПАТ «ДПЗКУ» гарантій такої оплати.

З метою надання видимості законності операції щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_5 та ОСОБА_10 домовилися, що один із контрактів на поставку сільськогосподарської продукції підконтрольному ОСОБА_10 підприємству LIRTAVIS ENTERPRISES LTD буде виконано із залученням підприємства-посередника, підконтрольного ОСОБА_5, яке повинно було укласти одночасно два правочини (контракти): один з ПАТ «ДПЗКУ» щодо купівлі сільськогосподарської продукції, а інший - з підконтрольним ОСОБА_10 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо продажу цієї ж продукції на тих же, окрім ціни, умовах. Водночас, різниця між загальною вартістю обох контрактів (суми оплати) була неправомірною вигодою, яка повинна залишитися на закордонних рахунках підконтрольного ОСОБА_5 підприємства-посередника. При цьому, і ОСОБА_5, і ОСОБА_10 усвідомлювали, що залучене ОСОБА_5 підприємство не буде виконувати жодних дій, пов'язаних із фактичною поставкою сільськогосподарської продукції, крім здійснення фінансових операцій, необхідних для оформлення та отримання грошових коштів як неправомірної вигоди працівниками ПАТ «ДПЗКУ» за продаж сільськогосподарської продукції. За домовленістю ОСОБА_5 та ОСОБА_10 розмір неправомірної вигоди визначався виходячи з загальних об'ємів майбутньої поставки ПАТ «ДПЗКУ» підконтрольним ОСОБА_10 підприємствам сільськогосподарської продукції з розрахунку 1 долар США за кожну тонну такої сільськогосподарської продукції.

У подальшому, реалізуючи досягнуті злочинні домовленості, ОСОБА_5, виконуючи свою злочинну роль організатора організованої групи, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, надав вказівку ОСОБА_1, а через останнього - ОСОБА_6 підшукати особу, за допомогою якої оформити фінансові операції щодо отримання неправомірної вигоди організованою групою, та забезпечити контроль учасників організованої групи над цим процесом.

Виконуючи злочинну вказівку ОСОБА_5 та ОСОБА_1, усвідомлюючи свою злочинну роль учасника організованої групи, ОСОБА_6 в кінці червня - на початку липня 2014 року запропонував своєму знайомому ОСОБА_13, який був бенефіціарним власником (контролером) підприємства SOMERTON BUSINESS LIMITED (Гонконг), залучити його підприємство як посередника у господарських взаємовідносинах між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, пояснивши останньому, що ОСОБА_13 від імені свого підприємства укладе одночасно два правочини (контракти): один з ПАТ «ДПЗКУ» щодо купівлі сільськогосподарської продукції, а інший - з підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо продажу цієї продукції. При цьому і ОСОБА_6, і ОСОБА_13 усвідомлювали, що залучене підприємство не буде виконувати жодних дій, пов'язаних із фактичною поставкою сільськогосподарської продукції, крім здійснення фінансових операцій, необхідних для оформлення та отримання грошових коштів як неправомірної вигоди працівниками ПАТ «ДПЗКУ» за продаж сільськогосподарської продукції. Також ОСОБА_13 повинен буде підписувати усі необхідні для цього документи, які йому надаватиме ОСОБА_6 Водночас, різниця між загальною вартістю обох контрактів (сума оплати) повинна залишитися на рахунках компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED, відкритих у закордонних банківських установах, і ОСОБА_13 повинен буде розпорядитися цими коштами відповідно до вказівок ОСОБА_6, у свою чергу отриманих від інших учасників організованої групи ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Усвідомлюючи, що пропозиція ОСОБА_6 як представника ПАТ «ДПЗКУ» є злочинною і спрямована на одержання ОСОБА_6 та іншими учасниками організованої групи неправомірної вигоди шляхом зловживання своїм службовим становищем як службових осіб ПАТ «ДПЗКУ», ОСОБА_13 погодився взяти участь у запропонованій злочинній схемі, надавши при цьому в якості засобу для вчинення злочину - підприємство SOMERTON BUSINESS LIMITED, виступивши таким чином пособником у вчиненні організованою групою ряду тяжких та особливо тяжких службових злочинів.

Про виконання наданої вказівки та отримання згоди ОСОБА_13 прийняти участь у вчиненні злочину ОСОБА_6 доповів ОСОБА_1, а останній, у свою чергу - ОСОБА_5, який надав свою згоду на використання підприємства SOMERTON BUSINESS LIMITED у злочинній схемі щодо отримання організованою групою неправомірної вигоди від ОСОБА_10

Після цього ОСОБА_5 довів до відома ОСОБА_10, що підприємство SOMERTON BUSINESS LIMITED буде виступати посередником між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD для оформлення та отримання працівниками ПАТ «ДПЗКУ» раніше обумовленої неправомірної вигоди, таким чином домовившись з ОСОБА_10 про розмір неправомірної вигоди, час, місце і спосіб її надання.

Реалізовуючи спільний злочинний план, виконуючи при цьому визначену злочинну роль учасника організованої групи, 25.07.2014 ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1, у присутності ОСОБА_6, ОСОБА_13 та інших осіб, усвідомлюючи, що реальним покупцем товару є підконтрольне ОСОБА_10 підприємство LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, надав вказівку начальнику відділу виконання (супроводу) зовнішньоекономічних договорів управління зовнішньоекономічної діяльності департаменту закупівель та зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_14, яка не була обізнана про злочинні наміри учасників організованої групи, підготувати проект зовнішньоекономічного контракту між ПАТ «ДПЗКУ» і SOMERTON BUSINESS LIMITED щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 метричних тон за ціною 209 доларів США за метричну тонну загальною вартістю 15 675 000 доларів США. Одразу після підготовки зазначеного проекту контракту він був підписаний від імені ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_15 та від імені SOMERTON BUSINESS LIMITED ОСОБА_13

Одночасно з цим, в тому ж місці, між SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD був підписаний аналогічний контракт NO FB-Y250714 щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 метричних тон вже за ціною 217,85 доларів США за метричну тонну, тобто на 8,85 доларів США дорожче, загальною вартістю 16 338 750 доларів США. Вказаний контракт від імені LIRTAVIS ENTERPRISES LTD підписав представник за довіреністю LIRTAVIS ENTERPRISES LTD ОСОБА_16, який при цьому виконував вказівку ОСОБА_10 та усвідомлював свою злочинну роль у реалізації домовленостей ОСОБА_10 та ОСОБА_5

Під час підписання зазначених вище контрактів у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1 знаходилися також довірені особи ОСОБА_10 - ОСОБА_12 та ОСОБА_17, які діяли за його вказівками, спрямованими на реалізацію злочинних домовленостей ОСОБА_10 та ОСОБА_5, та забезпечували підписання контракту з боку LIRTAVIS ENTERPRISES LTD. При цьому п.6.1 вказаного контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів по пред'явленню оригіналів документів згідно пункту 7 в банк Покупця.

На виконання вищевказаного контракту у період з 26.07.2014 по 29.07.2014 ПАТ «ДПЗКУ» згідно документарних інструкцій, наданих нібито SOMERTON BUSINESS LIMITED, а насправді - підконтрольним ОСОБА_10 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, завантажило на морське судно PEACE ARK 75 400,995 метричних тон ячменю третього класу.

Таким чином, з урахуванням фактичної кількості поставленого товару різниця між загальною вартістю обох контрактів у розмірі 667 298,81 доларів США, що станом на 25.07.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 7 842 627,41 грн., повинна була залишитися на рахунках компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED, відкритих у закордонних банківських установах, як неправомірна вигода до відповідних розпоряджень учасників організованої групи. При цьому розмір неправомірної вигоди у 12 877 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 01.01.2014), та, відповідно до примітки 1 статті 368 КК України, становить особливо великий розмір.

У період серпня - жовтня 2014 року, продовжуючи виконувати досягнуті між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 злочинні домовленості, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, виконуючі свої злочинні ролі, організували підготовку, укладання та виконання ряду контрактів між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольним ОСОБА_10 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD.

Згідно досягнутих злочинних домовленостей між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 кожний із зазначених контрактів укладався на вигідних для ОСОБА_10 умовах, зокрема за нижчою від ринкової ціною та із застосуванням форми оплати у вигляді документарного інкасо (CAD), яка надавала фактичну можливість ОСОБА_10 перепродати поставлену продукцію до моменту оплати та не містила для ПАТ «ДПЗКУ» гарантій такої оплати, таким чином нехтуючи законними інтересами ПАТ «ДПЗКУ» щодо своєчасної і повної оплати за поставлену продукцію. При цьому учасники організованої групи - ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 усвідомлювали можливість укладання більш прибуткових для ПАТ «ДПЗКУ» контрактів, у тому числі з підконтрольними ОСОБА_10 підприємствами.

Своїми злочинними діями при укладанні ПАТ «ДПЗКУ» контрактів з SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо поставки сільськогосподарської продукції на економічно вигідних для останніх умовах учасники організованої групи, нехтуючи законними інтересами товариства щодо своєчасної і повної оплати за поставлену продукцію, свідомо допустили загрозу несплати державному підприємству грошових коштів та утворення заборгованості SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD перед ПАТ «ДПЗКУ».

У подальшому зазначені вище злочинні дії ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 призвели до завдання ПАТ «ДПЗКУ» збитків у вигляді неоплати проданої ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарської продукції у розмірі 60 560 477,82 доларів США, що станом на 02.10.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складає 784 915 550 гривень, що підтверджується висновками експерта №49/7 від 22.12.2015, №50/7 від 21.12.2015, №52/7 від 31.12.2015, №53/7 від 21.12.2015, №51/7 від 22.12.2015.

Крім того, у період з квітня по липень 2014 року ОСОБА_10, усвідомлюючи службове становище ОСОБА_5, запропонував останньому продати наявну в ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця) підконтрольним ОСОБА_10 підприємствам на економічно вигідних для останнього умовах, за що пообіцяв надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду.

ОСОБА_5, будучи службовою особою державного підприємства, організатором організованої злочинної групи, виконуючи свою злочинну роль щодо пошуку кінцевих покупців сільськогосподарської продукції та проведенні переговорів з останніми, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, погодився на злочинну пропозицію ОСОБА_10.

Так, згідно досягнутих між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 злочинних домовленостей неправомірна вигода повинна була надаватися ОСОБА_10 за укладення та виконання контрактів на поставку сільськогосподарської продукції між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольним ОСОБА_10 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр) за цінами нижчими від ринкових, а також на вигідних для ОСОБА_10 умовах оплати, а саме із застосуванням форми оплати у вигляді документарного інкасо (CAD), яка надавала фактичну можливість ОСОБА_10 перепродати поставлену продукцію до моменту оплати та не містила для ПАТ «ДПЗКУ» гарантій такої оплати.

З метою надання видимості законності операції щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_5 та ОСОБА_10 домовилися, що один із контрактів на поставку сільськогосподарської продукції підконтрольному ОСОБА_10 підприємству LIRTAVIS ENTERPRISES LTD буде виконано із залученням підприємства-посередника, підконтрольного ОСОБА_5, яке повинно було укласти одночасно два правочини (контракти): один з ПАТ «ДПЗКУ» щодо купівлі сільськогосподарської продукції, а інший - з підконтрольним ОСОБА_10 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо продажу цієї ж продукції на тих же, окрім ціни, умовах. Водночас, різниця між загальною вартістю обох контрактів (суми оплати) була неправомірною вигодою, яка повинна залишитися на закордонних рахунках підконтрольного ОСОБА_5 підприємства-посередника. При цьому, і ОСОБА_5, і ОСОБА_10 усвідомлювали, що залучене ОСОБА_5 підприємство не буде виконувати жодних дій, пов'язаних із фактичною поставкою сільськогосподарської продукції, крім здійснення фінансових операцій, необхідних для оформлення та отримання грошових коштів як неправомірної вигоди працівниками ПАТ «ДПЗКУ» за продаж сільськогосподарської продукції. За домовленістю ОСОБА_5 та ОСОБА_10 розмір неправомірної вигоди визначався виходячи з загальних об'ємів майбутньої поставки ПАТ «ДПЗКУ» підконтрольним ОСОБА_10 підприємствам сільськогосподарської продукції з розрахунку 1 долар США за кожну тонну такої сільськогосподарської продукції.

У подальшому, реалізуючи досягнуті злочинні домовленості, ОСОБА_5, виконуючи свою злочинну роль організатора організованої групи, з метою одержання неправомірної вигоди, надав вказівку ОСОБА_1, а через останнього - ОСОБА_6 підшукати особу, за допомогою якої оформити фінансові операції щодо отримання неправомірної вигоди організованою групою, та забезпечити контроль учасників організованої групи над цим процесом.

Виконуючи злочинну вказівку ОСОБА_5 та ОСОБА_1, усвідомлюючи свою злочинну роль учасника організованої групи, ОСОБА_6 в кінці червня - на початку липня 2014 року запропонував своєму знайомому ОСОБА_13, який був бенефіціарним власником (контролером) підприємства SOMERTON BUSINESS LIMITED (Гонконг), залучити його підприємство як посередника у господарських взаємовідносинах між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, пояснивши останньому, що ОСОБА_13 від імені свого підприємства укладе одночасно два правочини (контракти): один з ПАТ «ДПЗКУ» щодо купівлі сільськогосподарської продукції, а інший - з підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо продажу цієї продукції. При цьому і ОСОБА_6, і ОСОБА_13 усвідомлювали, що залучене підприємство не буде виконувати жодних дій, пов'язаних із фактичною поставкою сільськогосподарської продукції, крім здійснення фінансових операцій, необхідних для оформлення та отримання грошових коштів як неправомірної вигоди працівниками ПАТ «ДПЗКУ» за продаж сільськогосподарської продукції. Також ОСОБА_13 повинен буде підписувати усі необхідні для цього документи, які йому надаватиме ОСОБА_6 Водночас, різниця між загальною вартістю обох контрактів (сума оплати) повинна залишитися на рахунках компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED, відкритих у закордонних банківських установах, і ОСОБА_13 повинен буде розпорядитися цими коштами відповідно до вказівок ОСОБА_6, у свою чергу отриманих від інших учасників організованої групи ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Усвідомлюючи, що пропозиція ОСОБА_6 як представника ПАТ «ДПЗКУ» є злочинною і спрямована на одержання ОСОБА_6 та іншими учасниками організованої групи неправомірної вигоди, ОСОБА_13 погодився взяти участь у запропонованій злочинній схемі, надавши при цьому в якості засобу для вчинення злочину - підприємство SOMERTON BUSINESS LIMITED, виступивши таким чином пособником у вчиненні організованою групою ряду тяжких та особливо тяжких службових злочинів.

Про виконання наданої вказівки та отримання згоди ОСОБА_13 прийняти участь у вчиненні злочину ОСОБА_6 доповів ОСОБА_1, а останній, у свою чергу - ОСОБА_5, який надав свою згоду на використання підприємства SOMERTON BUSINESS LIMITED у злочинній схемі щодо отримання організованою групою неправомірної вигоди від ОСОБА_10.

Після цього ОСОБА_5 довів до відома ОСОБА_10, що підприємство SOMERTON BUSINESS LIMITED буде виступати посередником між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD для оформлення та отримання працівниками ПАТ «ДПЗКУ» раніше обумовленої неправомірної вигоди, таким чином домовившись з ОСОБА_10 про розмір неправомірної вигоди, час, місце і спосіб її надання.

Реалізовуючи спільний злочинний план, виконуючи при цьому визначену злочинну роль учасника організованої групи, 25.07.2014 ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1, у присутності ОСОБА_6, ОСОБА_13 та інших осіб, усвідомлюючи, що реальним покупцем товару є підконтрольне ОСОБА_10 підприємство LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, діючи з метою одержання неправомірної вигоди, надав вказівку начальнику відділу виконання (супроводу) зовнішньоекономічних договорів управління зовнішньоекономічної діяльності департаменту закупівель та зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_14, яка не була обізнана про злочинні наміри учасників організованої групи, підготувати проект зовнішньоекономічного контракту між ПАТ «ДПЗКУ» і SOMERTON BUSINESS LIMITED щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 метричних тон за ціною 209 доларів США за метричну тонну загальною вартістю 15 675 000 доларів США. Одразу після підготовки зазначеного проекту контракту він був підписаний від імені ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_15 та від імені SOMERTON BUSINESS LIMITED ОСОБА_13

Одночасно з цим, в тому ж місці, між SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD був підписаний аналогічний контракт NO FB-Y250714 щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 метричних тон вже за ціною 217,85 доларів США за метричну тонну, тобто на 8,85 доларів США дорожче, загальною вартістю 16 338 750 доларів США. Вказаний контракт від імені LIRTAVIS ENTERPRISES LTD підписав представник за довіреністю LIRTAVIS ENTERPRISES LTD ОСОБА_16, який при цьому виконував вказівку ОСОБА_10 та усвідомлював свою злочинну роль у реалізації домовленостей ОСОБА_10 та ОСОБА_5

Під час підписання зазначених вище контрактів у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1 знаходилися також довірені особи ОСОБА_10 - ОСОБА_12 та ОСОБА_17, які діяли за його вказівками, спрямованими на реалізацію злочинних домовленостей ОСОБА_10 та ОСОБА_5, та забезпечували підписання контракту з боку LIRTAVIS ENTERPRISES LTD. При цьому п.6.1 вказаного контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів по пред'явленню оригіналів документів згідно пункту 7 в банк Покупця.

На виконання вищевказаного контракту у період з 26.07.2014 по 29.07.2014 ПАТ «ДПЗКУ» згідно документарних інструкцій, наданих нібито SOMERTON BUSINESS LIMITED, а насправді - підконтрольним ОСОБА_10 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, завантажило на морське судно PEACE ARK 75 400,995 метричних тон ячменю третього класу.

Таким чином, з урахуванням фактичної кількості поставленого товару різниця між загальною вартістю обох контрактів у розмірі 667 298,81 доларів США, що станом на 25.07.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 7 842 627,41 грн., повинна була залишитися на рахунках компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED, відкритих у закордонних банківських установах, як неправомірна вигода до відповідних розпоряджень учасників організованої групи. При цьому розмір неправомірної вигоди у 12 877 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 01.01.2014), та, відповідно до примітки 1 статті 368 КК України, становить особливо великий розмір.

24.01.2017 о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1.

25.01.2017 о 12 годині 35 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється, що у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало шкоди державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, вчиненому організованою групою; та ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, тобто прийнятті обіцянки службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто обіцяє неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-яких дій з використанням свого службового становища, вчиненому організованою групою.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:

-показаннями свідка ОСОБА_18 від 02.11.2015, який повідомив, що ОСОБА_1 організовував і контролював зовнішньоекономічну діяльність ПАТ «ДПЗКУ»;

-показаннями свідка ОСОБА_14 від 20.08.2015, яка повідомила, що вона була на нараді в кабінеті ОСОБА_1, де також були присутні ОСОБА_6 і ОСОБА_13 Під час наради їй сказали, що ПАТ «ДПЗКУ» буде укладати договір із компанією SOMERTON BUSINESS LIMITED, яку представляв ОСОБА_13 Також у ході наради ОСОБА_1 повідомив, що усі питання щодо цього майбутнього контракту потрібно вирішувати із ОСОБА_6, а всіма зовнішньоекономічними питаннями ПАТ «ДПЗКУ» будуть займатися безпосередньо ОСОБА_1 і ОСОБА_6 Також ОСОБА_14 повідомила, що у квітні 2014 року до неї звернувся ОСОБА_6 з проханням скласти проект листа від імені компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED щодо набуття нею права вимоги за контрактом № ЕХР050814-2 від 05.08.2014, укладеного між ПАТ «ДПЗКУ» та компанією «Unifront Impex LLP», що ОСОБА_14 і зробила;

-показаннями свідка ОСОБА_19 від 09.09.2015, який повідомив, що з ОСОБА_12 його познайомив ОСОБА_5 У подальшому він неодноразово бачив ОСОБА_12 у кабінеті ОСОБА_5 Також ОСОБА_19 повідомив, що в липні 2014 року разом з ОСОБА_5 зустрічався з ОСОБА_10 у ресторані в місті Києві;

-показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 від 02.07.2015, які повідомили, що ОСОБА_12 є уповноваженим представником ОСОБА_10;

-показаннями свідка ОСОБА_5 від 14.09.2015, який повідомив про його зустрічі в квітні та травні 2014 року з ОСОБА_10 у Литві та Італії, а також те, що ОСОБА_12 є довіреною особою ОСОБА_10 на території України;

-показаннями свідка ОСОБА_22 від 24.09.2015, який повідомив, що 27.10.2014 ОСОБА_1 доповів про надходження від компаній SOMERTON BUSINESS LIMITED (Гонконг) та UNIFRONT IMPEX LLP (Британські Віргінські острови) листів-повідомлень щодо списання заборгованості за контрактом № ЕХР250714-1 від 25.07.2014 за рахунок грошових коштів, отриманих ПАТ «ДПЗКУ» за контрактом № ЕХР050814-2 від 05.08.2014;

-показаннями свідка ОСОБА_23 від 22.09.2015 та від 20.01.2016, яка повідомила, що бухгалтерія ПАТ «ДПЗКУ» підпорядковувалася безпосередньо ОСОБА_24 та ОСОБА_1 При цьому, ОСОБА_1 вирішував і контролював усі питання, пов'язані з укладанням зовнішньоекономічних контрактів. 27 чи 28 жовтня 2014 до неї підійшов ОСОБА_6 та надав копії двох листів від SOMERTON BUSINESS LIMITED та UNIFRONT IMPEX LLP від 27.10.2014. ОСОБА_6 сказав, що необхідно зробити перерахунок боргу компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED. Після цього ОСОБА_23 зателефонувала до ОСОБА_1, який підтвердив необхідність виконання цих листів. У грудні 2014 року ОСОБА_23 звернулася до ОСОБА_1 із службовою запискою про неможливість списання боргу компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED за рахунок зустрічних вимог UNIFRONT IMPEX LLP, так як НБУ заборонив зарахування однорідних зустрічних вимог у зовнішньоекономічних контрактах. Однак ОСОБА_1 надав вказівку списати у бухгалтерському обліку ПАТ «ДПЗКУ» грошові зобов'язання за контрактами № EXP250714-1 від 25.07.2014 та № EXP050814-2 від 05.08.2014 шляхом взаємозаліку;

-показаннями свідка ОСОБА_25 від 01.02.2016, який повідомив, що він є представником компанії UNIFRONT IMPEX LLP, однак з 2011 року по теперішній час йому нічого не відомо про діяльність цієї компанії, жодних документів від її імені він не підписував;

-статутом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», затвердженого наказом Міністра аграрної політики та продовольства України від 17.11.2011 № 634 (з останніми змінами від 23.01.2015), яким передбачені посадові обов'язки керівника, а також мета діяльності корпорації;

-контрактами №EXP250714-1 від 25.07.2014 між ПАТ «ДПЗКУ» та SOMERTON BUSINESS LIMITED і NO FB-Y250714 від 25.07.2014 між SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD; контрактами між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD № ЕХР05082014-1 від 05.08.2014, № ЕХР110814-1 від 11.08.2014, № ЕХР15082014-2 від 15.08.2014, № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014, № ЕХР100914-1 від 10.09.2014, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 та № ЕХР021014-1 від 02.10.2014;

-листами компаній SOMERTON BUSINESS LIMITED та UNIFRONT IMPEX LLP від 27.10.2014 про переуступку обов'язків за контрактами №EXP250714-1 від 25.07.2014та № EXP050814-2 від 05.08.2014;

-листом компанії FEDCOMINVEST EUROPE SARL №43Е від 08.12.2015, яким підтверджується укладання контрактів щодо продажу сільськогосподарської продукції між LIRTAVIS ENTERPRISES LTD та FEDCOMINVEST EUROPE SARL №150814/1-L від 15.08.2014, №1009-14-L від 10.09.2014, №011014/1-L від 01.10.2014 та №021014-1-L від 02.10.2014;

-листом компанії SAUDI GRAINS AND FODDER HOLDING CO. LLC, яким підтверджується продаж їй зернової продукції підконтрольною ОСОБА_10 компанією FEDCOMINVEST EUROPE SARL;

- витягом з інформаційної бази «Аркан», якою підтверджується виїзд ОСОБА_5 у Мілан (Італійська Республіка) та Вільнюс (Литовська Республіка) у квітні та травні 2014 року;

-листом Міністерства аграрної політики та продовольства України №37-11-2-7/20177 від 05.12.2016, яким підтверджується факт завищення вартості сільськогосподарської продукції за контрактами, укладеними між ПАТ «ДПЗКУ» та компаніями SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD;

-висновками судово-економічних експертиз №49/7 від 22.12.2015, №50/7 від 21.12.2016, №52/7 від 31.12.2015, №53/7 від 21.12.2015 та №51/7 від 22.12.2015;

-висновком експерта №425/1 від 27.11.2015, відповідно до якого на погоджувальних аркушах договорів № ЕХР250714-1 від 25.07.2014, № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014, № ЕХР100914-1 від 10.09.2014, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 та № ЕХР021014-1 від 02.10.2014 проставлені підписи ОСОБА_1

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1, враховуючи його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою з урахуванням характеристики підозрюваного, є недоцільним, у зв'язку з неефективністю таких запобіжних заходів.

Враховуючи те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 год. 15 хв. 24. 03. 2017 року.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя погоджується з думкою прокурора щодо нездатності застави у межах, визначених ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному розмір застави 37 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 000 000 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 21 год. 15 хв. з 24. 01. 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 21 год. 15 хв. 24. 03. 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 37 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 000 000 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 24. 03. 2017 року включно з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник