Постанова № 6438553, 16.10.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-6715/09/1170

Категорія статобліку 2.11.8

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" жовтня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 16 жовтня 2009 року о 17-55 год. адміністративну справу №2-а-6715/09/1170

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

позивача ОСОБА_1 особисто,

представників:

позивача ОСОБА_2,

відповідача Бейгул А.Г., Даєвої О.Д.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001472300 від 24.06.2008 р., яким до неї застосовано штрафні санкції у сумі 19010,00 грн. за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, яке винесене за наслідками проведеної 10 червня 2009 року перевірки магазину «Мікта», розташованого смт.Власівка, Світловодського району, Кіровоградської області, вул.Леніна, 25, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1, оформленої актом №121/11/27/2330/2054215644 від 10.06.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що про проведення перевірки вона завчасно, тобто за десять днів, повідомлена не була, а в день проведення перевірки взагалі перебувала на лікарняному, а тому не мала на місці проведення розрахунків книги обліку доходів та витрат і не допускала перевіряючих до проведення перевірки. Також позивач посилається на те, що вона не повинна вести облік обсягів реалізованих товарів, а тому застосування відносно неї штрафних санкцій за невиконання п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевірка була проведена з дотриманням вимог законодавства, а штрафні санкції застосовані відносно позивача за допущені порушення в межах встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» правомірно.

В судове засідання зявилися позивач та представник позивача, які позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав вказаних у запереченні на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.10.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.10.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2009 року посадовими особами Світловодської ОДПІ о 16:20 год. на підставі направлень №000298 від 10.06.2009 р. (а.с.47) та №000297 від 10.06.2009 р. (а.с.48) було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину «Мікта», розташованого смт.Власівка, Світловодського району, Кіровоградської області, вул.Леніна, 25, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №121/11/27/2330/2054215644 від 10.06.2009 р. (а.с.37-40), висновками якого є порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме відсутність на місці проведення доказів ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

На підставі акту перевірки Світловодською ОДПІ винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0001472300 від 24.06.2009 р. в сумі 19010,00 грн. (а.с.8).

Суд не бере до уваги посилання позивача щодо неправомірності проведення перевірки в частині неповідомлення про дату та час її проведення за 10 днів на підставі наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно ч. 4 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-ХІІ встановлено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано п исьмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

У відповідності до ч. 1 ст. 11? вказаного Закону, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Слід зауважити, що статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на яку позивачем зроблено посилання, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). В даному випадку ж податковим органом було проведено перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом господарювання, підстави, порядок та інші умови проведення яких регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та які, у відповідності до ч.7 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є позаплановими в розумінні цього закону.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним, а отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому суд погоджується з позицією відповідача щодо відсутності обовязку повідомляти субєкта підприємницької діяльності про проведення такої перевірки за десять днів.

Підстави та порядок проведення перевірок субєктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, конкретизовано розділом 3 додатку 1 до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», які проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

Так, відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів планові перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В судовому засіданні встановлено, що наказ на проведення перевірки позивачу не предявлявся, на направленнях ОСОБА_1 зроблено напис про недопуск до її проведення (а.с.47, 48), що підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 особами, що проводили перевірку.

У відповідності до ч.3 ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.

ОСОБА_7, яка надавала в судовому засіданні покази в якості свідка, повідомила суду, що в день проведення перевірки, а саме 10.06.2009 року ОСОБА_1 була відсутня в магазині, розрахункові операції не здійснювались. В судовому засіданні позивач надала до матеріалів справи оригінал довідки КУ «Лікарська амбулаторія», відповідно до змісту якої вона знаходилась на лікарняному з 08.06.2009 року по 16.06.2009 року (а.с.70).

ОСОБА_7 повідомила суду, що після прибуття перевіряючих вона поставила їх до відома про відсутність ОСОБА_1 в магазині та викликала її за телефоном. Дані обставини підтверджено в судовому засіданні самими перевіряючими.

В судовому засіданні представники Світловодської ОДПІ неодноразово посилалися на той факт, що у позивача на момент перевірки на місці проведення розрахунків була відсутня Книга обліку доходів та витрат, позивачем не надано на перевірку накладних на отримання товару, опису інвентаризації товару.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Суд вважає, що в даному випадку, відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не досліджено та не враховано того, чи здійснювала підприємницьку діяльність ОСОБА_1 в день перевірки, чи повинна була, за таких обставин, знаходитись на місці проведення розрахунків Книга обліку доходів та витрат та чи мала позивач обєктивну можливість негайно надати її, з огляду на перебування її на лікарняному, а також з огляду на зміст акту перевірки, відповідно до якого, кошти на місці проведення розрахунків відсутні.

Згідно п. п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку , за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що штрафна санкція до позивача застосована на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.8, 26).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто відповідальність встановлена даною статтею лише за продаж необлікованих товарів, а не їх наявність.

В судовому засіданні встановлено, що в день перевірки продаж товарів у магазині не здійснювався, позивач була відсутня так як знаходилась на лікарняному, а тому суд вважає застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» необґрунтованим.

Більш того, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів .

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на час перевірки була платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку НОМЕР_2 від 01.01.2009 р. (а.с.17), вела Книгу обліку доходів та витрат, реалізацією підакцизних товарів не займалася.

Відповідно до абзацу восьмого статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. N 727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26 вересня 2001 року, Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). Згідно п. 5 цього Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Форма Книги обліку доходів та витрат передбачена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64, відповідно до змісту якої вона має такі розділи:

1 «період обліку»,

2 «кількість виготовленої продукції, наданих послуг, закуплено товару»,

3 «витрати на виробництво продукції, придбання товару»,

4 «кількість проданої продукції, надання послуг»,

5 «ціна продажу продукції (послуг)»,

6 «сума виручки (доходу)»,

7 «чистий дохід».

В судовому засіданні представники відповідача посилалися на те, що ОСОБА_1 зобовязана була здійснювати облік обсягів товарів, що знаходяться на реалізації, в колонці третій Книги обліку доходів та витрат «витрати на виробництво продукції, придбання товару» .

Згідно затвердженої форми, в розділі 3 Книги обліку доходів та витрат вказуються витрати субєкта підприємницької діяльності, визначені відповідно до п.13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, а саме сума документально підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, до складу яких належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Обсяги ж товарів, що знаходяться на реалізації у субєкта підприємницької діяльності обліковуються в колонці 2 Книги «кількість виготовленої продукції, наданих послуг, закуплено товару (в одиницях виміру)», а обсяг реалізованих товарів в колонці 4 «кількість проданої продукції, надання послуг (в одиницях виміру)».

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 № 599 та зареєстрованого в Мінюсті за № 752/4054 від 02.11.1999 році, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р. за №64. При цьому обовязковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід» .

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 ведеться книга обліку №1965 доходів та витрат (Форма 10) в якій позивачем заповнено усі обовязкові графи(а.с.79-83). Оригінал книги досліджувався в судовому засіданні.

Сума необлікованих товарів в розмірі 9505,00 грн., визначена податковим органом вибірковим способом та відображена у відомості про результати щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей (а.с.41), оскільки відповідно до показів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які безпосередньо здійснювали перевірку, товару в магазині було досить багато, а тому до відомості внесена його частина. Відомість складена та підписана перевіряючими. Обґрунтування необхідності внесення позивачем вартості такого товару в сумі 9505,00 грн. з огляду на зміст п.13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю до колонки 3 Книги обліку доходів та витрат «витрати на виробництво продукції, придбання товару», суду не наведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищевикладене, з огляду на недоведення відповідачем правомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №0001472300 від 24.06.2009 р., є протиправним та підлягає визнанню нечинним.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено в повному обсязі, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати нечинним рішення Світловодської обєднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001472300 від 24.06.2009 р., яким щодо ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 19010,00 грн.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови 21 жовтня 2009 року.

Суддя

З оригіналом згідно: (підпис)

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан