Вирок № 64384210, 31.01.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1032/16-к

Провадження №1-кп/639/18/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Крбеян К.О.,

прокурора - Лисокобилки А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Мелкоян Л.Г.,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220500001900 від 16.10.2015 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровськ Талди-Курганської області Казахстан, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2015 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де розпивав спиртні напої разом зі співмешканкою ОСОБА_5 та своєю знайомою ОСОБА_3

Приблизно о 14 годині 30 хвилин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. При цьому, у ОСОБА_1 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення їй тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, зі злістю та агресивно у відношенні ОСОБА_3, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, бажаючи їх настання, використовуючи в якості знаряддя скоєння злочину ніж, який лежав поруч на підвіконнику, наніс його колото-ріжучою частиною удар в область обличчя потерпілої. При цьому ОСОБА_3, побоюючись за своє життя та здоров'я, захищаючись, виставила ліву руку, внаслідок чого удар прийшовся по тильній стороні долоні її лівої руки.

Після цього ОСОБА_3, рятуючись від нападника, вибігла з приміщення будинку.

Внаслідок злочинного діяння ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесне ушкодження, а саме: травму лівої кисті у вигляді різаного поранення тильної поверхні кисті з ушкодженням сухожиль розгиначів 3 і 4 пальців, яка відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №5746-ая/15 від 07.12.2015 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині за ч.1 ст.122 КК України визнав у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 надав показання,що 14.10.2015 року в денний час він знаходився вдома разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_3, в цей день було свято Покрови, вони разом святкували, він дійсно вживав алкогольні напої та перебував у стані алкогольного сп'яніння. Коли він вирішив провести додому ОСОБА_3, між ними на ґрунті ревнощів виникла сварка, під час якої вона вдарила його по обличчю та відштовхнула, внаслідок чого він впав та вдарився спиною. Після цього, він схопив із підвіконня кухонний ніж та, тримаючи його в правій руці, навідмаш зверху ударив (провів) ножем по тильній стороні долоні лівої руки потерпілої. Далі, потерпіла ОСОБА_3 почала кричати та вибігла на вулицю, після цього вона викликала співробітників міліції, а пізніше її госпіталізувала бригада швидкої невідкладної медичної допомоги.

З показань обвинуваченого ОСОБА_1, він щиро розкаюється у вчиненому злочині та просить вибачення у потерпілої ОСОБА_3

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтвердила, що 14.10.2015 року в денний час вона приїхала в гості до ОСОБА_1, де разом із ним та ОСОБА_5 святкували свято Покрови. В цей день ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Між нею та ОСОБА_1 виникла сварка, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час якої він почав її ображати. Далі вона, захищаючись від його неправомірних дій, почала закривати лівою рукою голову, відштовхнула та вдарила його, а він вдарив її ножем по тильній частині лівої руки, внаслідок чого їй було спричинено різане поранення тильної поверхні кисті з ушкодженням сухожиль. Після отримання тілесного ушкодження її госпіталізувати до закладу охорони здоров'я, вона перенесла дві операції, тривалий час лікувалась в медичних закладах та в подальшому потребує додаткового лікування та операції.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував їй матеріальну шкоду на суму 8800 грн.

Заявлений по кримінальному провадженню цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпіла ОСОБА_3 просить суд залишити без розгляду, оскільки Жовтневим районним судом м. Харкова розглядається цивільна справа із аналогічними позовними вимогами.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, потерпіла віднесла вирішення питання на розсуд суду, при цьому вважала за можливе звільнити обвинуваченого від реального відбування покарання.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та допитом потерпілої, дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу винного.

На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких (хронічних) захворювань чи інвалідності не має, є пенсіонером, має постійне місце проживання, де характеризується в цілому позитивно, раніше не судимий.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття.

Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_1,суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є умисним злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину, думку потерпілої ОСОБА_3, яка не наполягала на призначенні суворого покарання винному, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції за ч.1 ст.122 КК України.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання під час судового розгляду не встановлено.

На підставі письмової заяви потерпілої ОСОБА_3 від 30.01.2017 року, цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно залишити без розгляду, з роз'ясненням права звернення із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

В порядку ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій право звернення із позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню судову експертизу на суму 613,80 грн. (шістсот тринадцять гривень 80 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речовий доказ по кримінальному провадженню: кухонний ніж з полімерною ручкою білого кольору - знищити як знаряддя вчинення злочину (к/п а.с.61).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило