Ухвала суду № 64383447, 25.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/4297/14-ц Номер провадження 22-ц/786/376/17Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 грудня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Бондаренка С.І., виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, СКП " Сяйво"про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, покладення на службову особу матеріальної відповідальності за незаконне звільнення та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, тимчасового виконувача обов'язків голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Киби О.М., виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, Сільського комунального підприємства «Сяйво» про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, покладення на службову особу відповідальності за незаконне звільнення та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову вказав, що 04 січня 2013 року розпорядженням № 2 тимчасово в.о. сільського голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Киби О.М. його було призначено директором СКП «Сяйво». 08 січня 2013 року дане розпорядження затверджено рішенням чергової 38-ої сесії 6-го скликання Засульської сільської ради. 13 листопада 2014 року рішенням Засульської сільської ради на позачерговій 53-їй сесії 6-го скликання його було звільнено з займаної посади. Рішенням виконавчого комітету Засульської сільської ради від 14 листопада 2014 року № 125 його звільнено на підставі п. 4 ст. 40, п. 1-1 ст. 41 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки його звільнено в період перебування у відпустці. Крім того, питання про його звільнення у порядку денному сесії не було. Враховуючи викладене просив визнати незаконним та скасувати рішення позачергової 53-ої сесії 6-го скликання Засульської сільської ради від 13 листопада 2014 року; рішення Виконавчого комітету Засульської сільської ради від 14 листопада 2014 року № 125; розпорядження тимчасово виконуючої обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Киби О.М. від 14 листопада 2014 року № 132-к ; покласти на Кибу О.М. матеріальну відповідальність за незаконне звільнення; поновити позивача на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Бондаренка С.І., виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, СКП " Сяйво"про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, покладення на службову особу матеріальної відповідальності за незаконне звільнення та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.

Скасовано розпорядження тимчасово виконуючої обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району Киби О.М. №132-к від 14.11.2014 року «Про звільнення директора СКП «Сяйво» ОСОБА_2 з займаної посади» в частині звільнення з займаної посади директора СКП «Сяйво» ОСОБА_2 згідно п. 1-1 ст. 41 КЗпП України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

З вказаним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що заява про відпустку була написана ним формально, у відпустці він не перебував та виконував свої обов'язки директора. Крім того, вказав, що керівництвом Засульської сільської ради в особі т.в.п.сільського голови Киба О.М. не було перевірено обставини , викладені в доповідній записці про його прогул, не встановлено причини його відсутності на робочому місці та не витребувано від нього письмових пояснень, а тому його звільнення відбулося з порушенням трудового законодавства

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням тимчасового виконувача обов'язків голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Киби О.М. від 04 січня 2013 року №2 ОСОБА_2 призначено директором СКП «Сяйво». Дане розпорядження затверджено рішенням чергової 38-ої сесії 6-го скликання Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 08 січня 2013 року. / а.с.6,7 т.1/.

06 листопада 2014 року ОСОБА_2 видано наказ про його вибуття у відпустку з 07 листопада 2014 року по 06 січня 2015 року включно. Виконання обов'язків директора покладено на головного бухгалтера ОСОБА_3, яка у той час перебувала на лікарняному /а. с. 65, т. 1/.

Згідно з актами, підписаними тимчасовим виконувачем обов'язків голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, економістом і головним бухгалтером СКП «Сяйво», 07, 10, 11, 12, 13 листопада 2014 року позивач був відсутній на роботі. Відсутність на роботі у вказані дні відмічена у табелі обліку робочого часу. Заробітна плата або ж кошти на оплату відпустки ОСОБА_2 не нараховувалися і не видавалися./ а.с.67,68,69,70,71,72 т.1/

13 листопада 2014 року Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області прийнято рішення звільнити із займаної посади директора СКП «Сяйво» ОСОБА_2 згідно з п. 4 ст. 40, п. 1-1 ст. 41 КЗпП України /а. с. 19, т. 1/.

14 листопада 2014 року виконавчим комітетом Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області прийнято рішення № 125 про звільнення із займаної посади директора СКП «Сяйво» ОСОБА_2. згідно з п. 4 ст. 40, п. 1-1 ст. 41 КЗпП України / а.с.20 т.1/

Розпорядженням тимчасового виконувача обов'язків голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Киби О.М. від 14 листопада 2014 року № 132-к ОСОБА_2звільнено із займаної посади директора СКП «Сяйво» згідно з п. 4 ст. 40, п. 1-1 ст. 41 КЗпП України./ а.с.84 т.1/

У той же день тимчасовим виконувачем обов'язків директора СКП «Сяйво» виданий наказ № 19 про проведення з ОСОБА_2 повного розрахунку за дні невикористаної відпустки, складання акта приймання-передачі комунального майна та документації / а.с.22 т.1/

Відповідно до статуту СКП «Сяйво» засновником підприємства є Засульська сільська рада Лубенського району Полтавської області.

Графіки відпусток СКП «Сяйво» на 2014 рік встановлені не були та ОСОБА_2 із заявою про надання йому відпустки до сільради не звертався, відпустку не погоджував.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження про звільнення позивача з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України, було видано відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для поновлення позивача на роботі не має, в зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір визначається як угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» право комунальної власності належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Тобто власником комунального підприємства виступає територіальна громада.

Згідно з пунктом 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» створення підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади віднесено до компетенції місцевої ради (сільської, селищної, міської). Оскільки саме рада утворює комунальне підприємство, то комунальне підприємство входить до сфери її управління.

Відповідно до статуту СКП « Сяйво» засновником підприємства є Засульська сільська рада

Пунктом 10 частини 4 статті 42 ЗУ « Про місцеве самоврядування» призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, віднесено до компетенції сільського, селищного, міського голови. Це означає, що комунальне підприємство віднесено до сфери управління сільського, селищного, міського голови, відповідно, голова є представником власника.

Оскільки голова головує на засіданнях ради, підписує акти ради, очолює виконавчий орган ради, то в будь-якому випадку саме сільський, селищний, міський голова виступає представником, уповноваженою особою власника (територіальної громади). Тобто, керівник комунального підприємства і сільський, селищний, міський голова, як уповноважена особа власника, виступають сторонами трудового договору.

Зважаючи на зміст ст. 79 КЗпП України та Закону України «Про відпустки» , усі питання, пов'язані з прийняттям рішення про надання відпусток, належать до компетенції власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Відповідно до п.6.4 Статуту СКП « Сяйво», управління підприємством здійснюється Директором,який призначається на посаду розпорядженням голови сільської ради на підставі укладеного контракту / а.с.42-46 Т1/

Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалося сторонами у справі, з ОСОБА_2, як керівником СКП « Сяйво», контракт не укладався, жодним локальним актом СКП « Сяйво» не встановлено положення, які регулюють порядок реалізації директором підприємства свого права на відпустку.

Надання щорічної оплачуваної відпустки здійснюється за погодженням між працівника з роботодавцем.

В свою чергу, 06.11.2014 року, без відповідного узгодження, директором СКП «Сяйво» ОСОБА_2 було підписано наказ про те, що він відбуває у щорічну відпустку з 07.11.2014 року по 06.01.2015 року включно.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.1992 року при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач допустив прогул, оскільки самовільно без погодження з власником або уповноваженим ним органом, видав наказ про свою відпустку.

Крім того, колегія суддів вважає недоведеними доводи позивача щодо виконання ним обов'язків директора в спірний проміжок часу поза межами підприємства, що на думку останнього, підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, складені ПП Барановим та директором СКП «Сяйво» ОСОБА_2, актами за підписами депутатів сільської ради та громадян, та показами свідків

Так, як встановлено судом першої інстанції, на 2014 рік договору між ПП Барановим та СКП «Сяйво» про надання послуг укладено не було, в поданих актах відсутня дата їх складання, також в них не зазначено скільки саме часу був зайнятий при проведенні / а.с. 69-75 Том2/.

Крім того, виданий 06.11.2014 року наказ про надання відпустки, містить конкретний період, а саме з 07.11.2014 року по 06.01.2015 року включно, тобто з наступного після його видачі дня, а також підписаний ОСОБА_2, як директором СКП « Сяйво» . Даних про те, що це проект, текст наказу не містить. / а.с.47 Том1/.

Також, слід звернути увагу, що при ознайомлені з рішення позачергової 53-ої сесії 6-го скликання Засульської сільської ради від 13 листопада 2014 року та рішенням виконавчого комітету Засульської сільської ради від 14 листопада 2014 року № 125, в своїх поясненнях від 18.11.2014 року ОСОБА_2 власноручно зазначив, що перебуває у тарифній відпустці / а.с.19, 20 Том 1/

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про скасування розпорядження в частині звільнення з роботи відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, покладення на службову особу матеріальної відповідальності за незаконне звільнення, стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються наведеними вище мотивами.

Таким чином, колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити .

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 грудня 2016 року року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: ______ Т.В. Одринська

Судді:_______ А.І.Дорош _____ В.М.Триголов