Ухвала суду № 64381667, 19.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6597/15-ц Головуючий у І інстанції Журавьский В.В.Провадження № 22-ц/780/51/17 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.Категорія 38 19.01.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Мережко М.В., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка Анатолія Петровича про визнання дій неправомірними, визнання права власності в порядку спадкування, стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка Анатолія Петровича про визнання нотаріальної дії незаконною, спадкової справи недійсною, визнання заяви про відмову від прийняття спадщини недійсною, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшли житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,0800га, що розташована на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області; земельна ділянка (пай) площею 1,0000га, також розташована на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області; нарахована але недоотримана пенсія у сумі 955,96 грн.

Оскільки спадкодавцем за життя не було складено заповіту, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 були його дружина ОСОБА_6, що проживала з ним на час смерті, та двоє його рідних доньок - ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Оскільки ? вищезазначеного майна належали його дружині, розподілу між трьома спадкоємцями підлягала інші ?.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла і мати позивача ОСОБА_6

09 серпня 2012 року позивач та її сестра ОСОБА_2 звернулися із відповідними заявами до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка А.П. про відкриття спадкової справи після смерті батька.

05 лютого 2013 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка А.П. із заявою про те, що вона приймає спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідач ОСОБА_2 подала до нотаріуса заяву про відмову від належної їй спадщини після смерті матері.

В порушення встановленої законом процедури спадкування нотаріусом було видано позивачу та ОСОБА_2 свідоцтва на прийняття спадщини лише на будинок та нараховану, але неотриману пенсію батька - по 1/2 кожному. Таким чином частка в майні, що належала та була успадкована матір'ю позивача - ОСОБА_6, а згодом була успадкована позивачем, при розподілі майна врахована не була. Також на думку позивача, нотаріус протиправно відмовив у видачі свідоцтва і на інше спадкове майно. Зважаючи на наведене, позивач просила суд визнати дії приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка Анатолія Петровича неправомірними; припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину спірного житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки (паю) площею 1,0 га; визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на 2/6 частини спірного житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, на 2/6 частини земельної ділянки (паю) площею 1,0 га, а також на 5/6 частини земельної ділянки площею 0,0800 га; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, на 1/6 частину земельної ділянки (паю) площею 1,0 га та на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0800 га; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 318,65 грн. пенсійних виплат, які були отримані нею у спадщину після смерті батька ОСОБА_5

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка А.П., в якому зазначала, що заяву приватному нотаріусу від 29.01.2013 року про відмову від прийняття спадщини після смерті своєї матері вона написала під впливом обману з боку ОСОБА_3 Заяву про відмову від спадщини ОСОБА_2 подала на виконання домовленості з ОСОБА_3 щодо оформлення спадкового майна останньою з подальшою передачею його частини ОСОБА_2, однак ОСОБА_3 в подальшому відмовилася це робити. З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати нотаріальні дії приватного нотаріуса Кузьміченка А.П. по відкриттю спадкової справи № 2-2013 від 05.02.2013 року незаконними, визнати відкриту приватним нотаріусом Кузьміченком А.П. спадкову справу № 2-2013 від 05.02.2013 року недійсною, визнати заяву ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини недійсною, встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано дії приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка Анатолія Петровича неправомірними; припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину спірного житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки (паю) площею 1,0 га; визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 2/6 частини спірного житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, на 2/6 частини земельної ділянки (паю) площею 1,0 га та на 5/6 частини земельної ділянки площею 0,0800 га; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 318,65 грн. пенсійних виплат, які були отримані нею у спадщину після смерті батька ОСОБА_5 В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3, як і в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 та про задоволення її зустрічного позову. Обґрунтувала скаргу тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводів її зустрічного позову. Також зазначала, що судом першої інстанції були допущені численні процесуальні порушення, зокрема щодо витребування та дослідження доказів по справі, які не дали відповідачу можливості довести обґрунтованість її позиції. Окрім того, ряд висновків суду першої інстанції не ґрунтуються на матеріалах справи. Зокрема посилання в рішенні на те, що на час смерті ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_6 проживала разом з ним та була зареєстрована за місцем проживання померлого, нічим не підтверджені, оскільки жодного доказу з цього приводу представлено не було. За таких умов вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 були відсутні, а вимоги зустрічного позову навпаки - підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Свою позицію апелянт ОСОБА_2 обґрунтовувала насамперед тим, що суд першої інстанції безпідставно, з її точки зору, не прийняв посилання зустрічного позову щодо подання нею до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини лише на виконання відповідної домовленості з ОСОБА_3 яка обіцяла після оформлення спадщини передати частину успадкованого майна апелянту, однак так і не зробила цього. Не взяв до уваги суд першої інстанції й численні порушення встановленої законом процедури, допущені нотаріусом при оформленні спадщини після ОСОБА_6

Дослідивши наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, адже в порушення вимог ст. 10, 60 ЦПК України належних та допустимих доказів на підтвердження посилань щодо недійсності відмови від спадщини та порушення нотаріусом процедури її оформлення відповідачем до суду так представлено і не було. За таких умов вказані твердження зустрічного позову залишилися недоведеними та не можуть бути прийняті судом.

Критично відноситься колегія суддів й до тверджень апелянта про незаконне обмеження судом першої інстанції його прав при представленні доказів на обґрунтування своєї позиції, зокрема щодо відповідних документів приватного нотаріуса. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 у приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченка А.П. були витребувані та досліджені в судовому засіданні оригінали книги обліку і реєстрації спадкових справ та журнал реєстрації вхідних документів. При цьому колегія суддів не погоджується з представником відповідача щодо того, що права відповідача при огляді вказаних документів були незаконно обмежені, так як дослідження у вказаних документах лише тих записів, які стосуються предмета доказування, з одної сторони забезпечують відповідачу можливість представлення обраних ним засобів доказування, а з іншої сторони забезпечують дотримання нотаріальної таємниці по відношенню до осіб, які не є учасниками спору. Окрім наведеного, в ході розгляду апеляційної скарги судом за клопотанням представника ОСОБА_2 було витребувано у приватного нотаріуса належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6, витяг з книги обліку та реєстрації спадкових справ, а також витяг з журналу реєстрації вхідних документів. Зазначені документи були долучені до матеріалів справи та враховувалися при її вирішенні. В той же час отримані документи не містять даних, які б підтверджували належності доводів апелянта та спростовували висновки суду першої інстанції.

Не погоджується колегія суддів й з посиланнями апелянта на відсутність у справі доказів проживання ОСОБА_6 разом з чоловіком ОСОБА_5 на час смерті останнього, оскільки такі дані містяться у відповідній довідці виконавчого комітету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, що знаходиться в матеріалах справи в т. 1 на а.с. 30.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції і не зумовлюють наявності підстав для скасування чи зміни рішення по справі.

У відповідності до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді М.В. Мережко

А.С. Сержанюк