Ухвала суду № 64378533, 30.01.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2970/16-к

1-кп/214/155/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря Бєлікової О.А.,

прокурора Пипки О.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

провівши відкрите судове засідання в м. Кривому Розі по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015040230000697 від 14.12.2015 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Головуючим суддею на обговорення учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обрану відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ще на два місяці, оскільки вважає, що продовжують існувати зазначені ним раніше ризики, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного відносно його підзахисного та просив суд обрати ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту, поклавши на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки не залишати місце свого мешкання з 21-00 год. до 08-00 год. При цьому посилається на те, що останній має сім'ю в м. Миколаєві, орендоване житло в м. Кривому Розі, раніше не судимий, а отже не має підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинить новий злочин або буде ухялятися від суду. Також, за час перебування в слідчому ізоляторі у обвинуваченого ОСОБА_2 погіршився стан здоров'я, а його батько також має тяжке захворювання - рак легенів, у звязку з чим потребує операції, що підтверджується наданими суду документами. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів за кваліфікацією, яка не перешкоджає застосування ст. 75 КК України, тобто звільненню від відбування покарання з випробуванням. Обвинувачений ОСОБА_2 може відшкодувати шкоду, якщо йому буде обраний інший запобіжний захід, враховуючи, що необгрунтовано перевищено розмір застави визначеної йому при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який у вісім разів перевищує максимальний, відповідно до кваліфікації злочину у вичненні якого обвинувачується останній.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та заперечував проти клопотання прокурора. При цьому вважає, що відсутні підстави для продовження строку тримання його під вартою. В свою чергу зазначив про погіршення стану свого здоровя за час перебування в умовах слідчого ізолятору та неможливості отримання належної медичної допомоги, при наявних у нього захворюваннях, в умовах яких він перебуває. А також просив врахувати неможливість його спілкування з близькими в умовах слідчого ізолятору.

Представник потерпілого ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, а також задоволення клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. А відповідно до положень ч. 3 цієї статті, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою суду від 13 грудня 2016 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 199 КК України, строком на два місяці, тобто до 10 лютого 2017 року.

Однак, враховуючи стадію судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що воно не буде завершено до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, визначеного ухвалою суду від 13 грудня 2016 року.

Встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Крім того встановлено, що відповідно до змісту обвинувального акту по даному кримінальному провадженню ОСОБА_2 обвинувачується у завданні майнової шкоди потерпілим: ПАТ КБ "ПриватБанк" на загальну суму 42 674 грн. та ОСОБА_4 на загальну суму 5 600 грн.

Враховуючи, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, тяжкість покарання, що загрожує останньому, дані про його особу, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем його можливого проживання, розмір майнової шкоди в заподіянні якої обвинувачується останній, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни визначеного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший запобіжний захід, в тому числі і зміни розміру застави, визначеної при його обранні, в розмірі 600 (шістсот) розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 826 800 (вісімсот двадцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. При цьому суд вважає, що визначений розмір застави може достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, визначених ухвалою слідчого судді від 14 січня 2016 року, при внесенні на відповідний рахунок визначеного розміру застави.

Суд вважає, що продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме знаходячись на свободі обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, а тому не знаходить підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу, оскільки такі заходи не можуть запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою на два місяці.

При прийнятті вказаного вище рішення, хоча судом і враховані доводи обвинуваченого ОСОБА_2В та його захисника ОСОБА_1 про те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має місце мешкання у м. Кривому Розі та наявність інших обставин, в тому числі і стан здоров'я обвинуваченого та його батька, однак вони не виключають ризиків, які продовжують існувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 178, 182, 183, 184, 201, 331, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотаннязахисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 199 КК України, строком на два місяці, тобто до 30 березня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І. Євтушенко