Вирок № 64378040, 30.01.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12748/16-к

Провадження № 1кп/201/79/2017

В И Р ОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі судового засідання Зозуля С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12016040650003026 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вільногірськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

- 12.12.2003 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.4, 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;

- 23.12.2005 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст.185 ч.3, 186 ч.2, 186 ч.3, 70 ч.1, 103 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано невідбуте покарання 6 місяців за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2003 року, остаточно до відбування призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 17.09.2010 року по відбуттю строку покарання,

- 14.08.2012 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області по ст.ст.185 ч.2, 75,76 КК України, до 2 р. позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 р.;

- 23.05.2013 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області по ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України на підставі ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Ухвалою Синельниківського міського суду від 10.03.2016 року на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано строк відбуття покарання з 25.03.2013 року по 24.05.2013 року; звільнився 10.03.2016 року за відбуттям покаранням;

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Талдикін О.О.

обвинувачений ОСОБА_1

потерпіла ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість за вчинення корисного тяжкого злочину, 18.07.2016 року приблизно 22 годині 00 хвилин, знаходячись біля гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення гуртожитку), побачив відчинене металево-пластикове вікно не облаштоване металевими гратами, розташоване на другому поверсі вищевказаного гуртожитку, після чого у нього раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із проникненням до житла, а майно, що знаходилось у вказаному гуртожитку, він визначив, як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із проникненням до житла, ОСОБА_1, по фасаду будівлі, спираючись на зовнішній блок кондиціонеру, вмонтованого на будівлі, заліз через вікно другого поверху та опинився у кімнаті АДРЕСА_1, яку згідно договору оренди винаймає потерпіла ОСОБА_2. Після чого ОСОБА_1, роздивившись майно, яке знаходилось у вищевказаній кімнаті, побачив чуже майно, яке належало потерпілій ОСОБА_2, а саме: ноутбук «Асус» із зарядним пристроєм вартістю 2699 гривень 70 копійок, модем «People net» вартістю 318 гривень 75 копійок, грошові кошти в сумі 1000 гривень. Після чого, діючи таємно, з корисливих мотивів взяв вищевказані речі та склав їх у рюкзак, який мав при собі та одяг його на плече. Доводячи свій злочинний корисливий умисел до кінця, ОСОБА_1 виліз з вікна гуртожитку тим же способом, утримуючи викрадене майно при собі, після чого з місця скоєння злочину зник і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 4018 гривень 45 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у скоєному злочині не визнав та пояснив про те, що він постійно проживає в м. Вільногірську і 18.07.2016 рокуперебував у м. Дніпрі, так як мав намір придбати ноутбук. Оскільки продавець ноутбуку знаходився на ж/м Тополі, то обвинувачений прийшов на зупинку громадського транспорту розташовану пр. Гагаріна біля ДДУВС, де зустрів малознайомого чоловіка, імені якого він не пам'ятає, з яким він разом перебував у дитячому будинку «Надія». Вони розговорились і в ході розмови обвинувачений розповів про те, що він приїхав до м. Дніпро з метою придбати ноутбук, на що чоловік запропонував придбати ноутбук у нього. Зі слів цього чоловіка обвинувачений зрозумів, що ноутбук крадений, а тому вони відійшли від людей, де чоловік показав обвинуваченому ноутбук з зарядним пристроєм та інтернет роутер. Вони домовились про придання ноутбука за 1200 гривень і обвинувачений, розрахувавшись за ноутбук, переклав його у свій рюкзак і пішов у бік Севастопольського парку. По ходу руху він бачив поліцейський автомобіль, а тому прискорився і в якийсь момент його почав наздогнати поліцейський. Він злякався, а тому почав тікати в бік парку і в ході бігу викинув рюкзак та йому вдалось втекти, а 11.08.2016 року його затримали. Слідчий запропонував визнати себе винним у крадіжці в обмін на умовний термін, на що обвинувачений погодився і під час досудового слідства визнавав себе винним, а в судовому засіданні зрозумів, що його слідчий обманув, а тому визнає себе винним виключно в придбанні краденого майна.

Суд, заслухавши обвинуваченого, показання потерпілої, свідків та дослідивши інші докази, надані сторонами кримінального провадження, приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому злочину знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

Так потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона являється студенткою і проживає в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1. В той день вона повернулась в кімнату і помітила, що всі тумбочки відчинені, матрас припіднятий, вікно відкрите і на ньому лежить рушник, хоча вікно вона залишала відчиненим сама. Вона кинулась до тумбочки де лежали грошові кошти в сумі 1000 гривень - дві купюри по 500 грн. і не знайшла їх там. Після цього вона пішла до своєї подруги ОСОБА_3 і повідомила про пропажу грошей. Вони разом повернулись до кімнати де додатково виявили пропажу чорного ноутбуку «Asus» з модемом «People net» білого кольору з синіми літерами. Після цього вони спустились до вахтера, де викликали чергового з КПП який у свою чергу зателефонував 102 і потерпіла повідомила про злочин. Приблизно через 20 хвилин їй зателефонували і повідомили, що поліцейський патруль в Севастопольському парку намагався затримати чоловіка, який втік та скинув рюкзак з речами в якому можливо її речі. Поліцейські під'їхали, забрали її і повезли в Севастопольський парк. Там вже були інші поліцейські які розповіли, що вони помітили чоловіка і намагались його затримати, однак це не вдалось і він втік скинувши рюкзак, який лежав там же. Вони дочекались слідчого, який відкрив рюкзак і в ньому було виявлено ноутбук та модем потерпілої. В ході цього слідчий склав протокол, який було всіма підписано без зауважень. Після цього вони поїхали в гуртожиток, де оглянули кімнату потерпілої, а потім до відділку поліції де потерпілу допитали та повернули її ноутбук і модем. Також у неї пропали серебряна цепочка, але вона не впевнена що в цей же день.

Показання потерпілої підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_3, яка надала аналогічні покази крім обставин огляду речей в Севастопольському парку, так як вона не їздила туди. Однак вона була присутня при тому як потерпіла виявила пропажу, виклику поліції, розмови потерпілої з поліцією і повернення потерпілої в у гуртожиток з ноутбуком та модемом. Про цепочку їй відомо, однак пропажу цепочки виявили згодом.

Як вбачається з протоколу огляду місця події проведеного 19.07.2016 року за адресою: АДРЕСА_1, в ході нього була оглянута кімната гуртожитку ДДУВСУ. Вхідні двері якого дерев'яні, обладнані одним врізаним замком, без видимих пошкоджень. За вхідними дверима коридор, де ліворуч прохід в кімнату, праворуч вішалка, прямо прохід в кімнату, де ліворуч розташовані двоярусне ліжко, одноярусне ліжко, тумбочка, два стільці, прямо в протилежній стороні біля вікна, стіл, праворуч шафа з одягом, холодильник, тумбочка з телевізором «Rainford». На поверхні металопластикового вікна з середини виявлено один слід потожирової речовини, відтиснутої на одну двійну дактилоплівку (а.с. 96).

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 18.07.2016 року увечері він йшов по пр. Гагаріна з боку Запорізького шосе в бік проспекту Д. Яворницького і побачив як з другого поверху гуртожитку ДДУВС з вікна виліз чоловік чи то з рюкзаком, чи то з сумкою, який спустився на землю і пішов паралельно зі свідком на іншому боці вулиці. Потім цей чоловік перейшов проїжджу частину пр. Гагаріна і направився в бік Севастопольського парку. В ході цього свідок розглянув чоловіка і потім опізнав його в поліції серед чотирьох наданих йому для впізнання чоловіків.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 11.08.2016 року вбачається, що громадянин ОСОБА_4 серед пред'явлених для впізнання осіб вказав на ОСОБА_1, як особу, яка скоїла крадіжку у гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с.100-102).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює поліцейським управління патрульної поліції м. Дніпро. 18.07.2016 він перебував на чергуванні разом з Головко та Василенко. Приблизно о 22-00 надійшло повідомлення про крадіжку ноутбука з гуртожитку металургійної академії. Вони приїхали на місце, де заявниця їм повідомила про крадіжку. Після цього він з напарником почали обходити територію біля гуртожитку з метою виявлення підозрілих осіб і побачили на відстані близько 100 метрів молодого чоловіка з рюкзаком. Вони почали його наздоганяти та окликнули з проханням зупинитись, однак молодик почав бігти від них. Василенко залишився з потерпілою. Свідок зняв нагрудну камеру, яку передав напарникові та побіг за молодиком. Молодик побіг в бік Севастопольського парку і по ходу руху скинув рюкзак біля паркану та переплигнув через паркан і побіг далі. Свідок продовжив переслідування, а його напарник Головко залишився біля рюкзака. Поки свідок біг за чоловіком то бачив, як той зняв футболку на ходу, а через деякий час він втратив його з поля зору. В Севастопольському парку свідок запитав у перехожих чи не бачили вони чоловіка, який тікає і вони вказали в який бік той побіг. Свідок побіг в той бік, через деякий час знову побачив втікача, який продовжував тікати. Свідок продовжив погоню, однак у нього випала рація і він, піднявши її, втратив час та випустив чоловіка з поля зору. Не знайшовши його, свідок повернувся до рюкзака, де його чекав інший напарник з потерпілою і вони викликали СОГ. По приїзду СОГ відкрили рюкзак і виявили там поліетиленовий пакет в якому знаходився ноутбук «Асус», зарядний пристрій до нього та вай фай роутер, а в кишені рюкзаку була посвідка на проживання в м. Вольногірськ, однак потерпіла повідомила, що це не її ноутбук. Водночас надійшло повідомлення про те, що з гуртожитку юридичної академії було викрадено ноутбук і свідок по рації повідомив про той ноутбук, який знайдено в рюкзакі. Через деякий час інший патруль привіз потерпілу з юракадемії, яка впізнала свій ноутбук. Через деякий час свідка викликали в Жовтневий ВП, де допитали та він був присутній при впізнання обвинуваченого і беззаперечно опізнав його по статурі та обличчю, так як в погоні обвинувачений обертався в його бік і свідок, бачив його під світлом ліхтарів і чудово запам'ятав.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12.08.2016 року вбачається, що громадянин ОСОБА_6 серед пред'явлених для впізнання осіб вказав на ОСОБА_1, як особу, яка втікала від нього в сторону Севастопольського парку з викраденим майном (а.с.103-105).

Як вбачається з протоколу огляду місця події проведеного 19.07.2016 року в ході нього була оглянута сумка тканева (рюкзак) чорного кольору з лейбою «Nike» в середині якої було виявлено ноутбук «Asus» моделі А53Z-SX050R», зарядний пристрій до ноутбуку, модем безпровідний «People Net», куртка джинсова сірого кольору з написом спереду «Cardinal Jeans», футболка білого кольору, нижня білизна чоловіча сірого кольору, розкидний ніж з коричневою дерев'яною рукояткою, вологі серветки, ганчірка розова махрова, шорти «Rokscene» синього кольору, пластикова пляшка мінеральної води «Моршинська» ємкістю 1,5 л., тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, народився в місті Вільногірськ. Даний рюкзак був знайдений на пішохідному тротуарі біля входу в Севастопольський парк по вулиці Севастопольській (а.с.95).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 4306-16 від 26.08.2016 року встановлено, що станом на 18.07.2016 року залишкова вартість ноутбуку «Asus A53Z-SX050R» становить 2 699,70 грн. Станом на 18.07.2016 року залишкова вартість модему «People net» становить 318, 75 грн ( а.с. 110-114).

З протоколу слідчого експерименту від 30.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 добровільно без примусу вказав на механізм та спосіб вчинення злочину в якому він обвинувачується, а саме, підозрюваний запропонував всім учасникам проїхати до будівлі гуртожитку, яке розташоване на території ДДУВС за адресою: АДРЕСА_1 Під'їхавши до будівлі гуртожитку ОСОБА_1 запропонував всім учасникам слідства вийти із автомобіля, після цього підійшов до паркану та показав місце де він переліз через нього. Після чого він вказав на вікно на другому поверсі трьохповерхового гуртожитку та показав яким чином він залазив у вікно. Після чого всі учасники пройшли до кімнати АДРЕСА_1 гуртожитку, яка знаходиться на другому поверсі, де ОСОБА_1 вказав на письмовий стіл, який розташований біля вікна та пояснив, що на даному столі знаходились речі, а саме: ноутбук «Асус» та модем «People net» та грошові кошти в сумі 1000 гривень, які він поклав собі у рюкзак, який був при ньому, після чого ОСОБА_1 показав яким чином він виліз через вікно, вказавши після цього, що він переліз через паркан вказавши напрямок в сторону Севастопольського парку куди останній з його слів направився.(а.с. 115-118).

Всі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази не викликають сумнівів у їхній надійності й точності і вони в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що 18.07.2016 року приблизно 22 годині 00 хвилинОСОБА_1 таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_2 повторно з проникненням у житло за адресою: АДРЕСА_1 і дії обвинуваченого прокурором вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Посилання обвинуваченого на те, що він придбав ноутбук суд вважає неправдивими та сприймає як намагання уникнути відповідальності, оскільки обвинувачений, розуміючи можливості перевірки його версії не вказав навіть імені особи яка йому продала ноутбук, хоча, як зазначив ОСОБА_1, вказана особа з ним навчалась в дитячому інтернаті і, відповідно, обвинувачений не міг не знати як її звати.

Посилання обвинуваченого на те, що він підписував протокол слідчого експерименту під психологічним тиском і обіцянкою відпустити його додому, суд сприймає як намагання останнього уникнути покарання, оскільки на момент проведення слідчого експерименту відносно обвинуваченого вже було обрано запобіжний захід і він, як особа, яка раніше неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності розумів, що до закінчення строку дії ухвали він не може бути звільнений з під варти.

Посилання сторони захисту на недопустимість протоколів впізнання, суд не приймає до уваги, так як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили достовірність відомостей вказаних в цих протоколах, а обвинувачений не заперечував факту втечі від працівника поліції ввечері 18.07.2016.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини проти власності, однак на шлях виправлення не став, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, посередньо характеризується, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66, 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

Щире каяття обвинуваченого висловлене в останньому слові суд сприймає як намагання уникнути сурового покарання, оскільки під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнавав і каяття не виказував.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, однак на шлях виправлення не став, продовживши вчинення аналогічних злочинів менш ніж через пів року після звільнення.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 12 серпня 2016 року.

Зарахувати в строк відбування призначеного покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 12 серпня 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили але не більш ніж до 28 березня 2017 року.

Речові докази - ноутбук «Асус» та модем «People net» - повернути власнику ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 176,20 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко