Ухвала суду № 64371831, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1077/16

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Димерлія О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області до Відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.10.2016 року, у розмірі 11961,30 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Новокаховське АТП 16507» зареєстроване, як юридична особа, та у своїй діяльності використовує працю найманих працівників, у тому числі, за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивачем, на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтверджено такий трудовий стаж стосовно його працівників - ОСОБА_2, ОСОБА_3., яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З матеріалів справи, а саме розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з лютого по вересень 2016 року, надісланих за юридичною адресою ВАТ «Новокаховське АТП 16507» рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, судом першої інстанції встановлено, що підприємство повинно було відшкодувати пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3. з лютого по вересень 2016 року на загальну суму 11961,30 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем не здійснено погашення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вищевказаний період.

Таким чином, оскільки ВАТ «Новокаховське АТП 16507», як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах, не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у встановлених законом розмірах, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість ВАТ «Новокаховське АТП 16507» за лютий - вересень 2016 року на загальну суму 11961,30 грн. належить до стягнення з останнього.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, положеннями пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII визначено право осіб, що працювали на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими/важкими умовами праці за Списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та інших роботах, визначених у цій статті, на призначення пільгової пенсії та умови її призначення.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, згідно до вищевикладених норм законодавства України пенсії зазначеним особам призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», при цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, та був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 25.09.2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, від 26.01.2016 року № 818/1603/14.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з лютого по вересень 2016 року на загальну суму 11961,30 грн., складені щодо осіб, які працювали у ВАТ «Новокаховське АТП 16507», а саме відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3., які працювали у відповідача за професією водія, виконуючи пасажирські перевезення на регулярних міських маршрутах загального користування, що підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ВАТ «Новокаховське АТП 16507» (а.с.10-11).

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за період з лютого по вересень 2016 року на загальну суму 11961,30 грн., що визначено у відповідних розрахунках, в пропорційній частині, залежно від стажу їх роботи на цьому підприємстві відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, відповідачем у строки передбачені чинним законодавством фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за період з лютого по вересень 2016 року на загальну суму 11961,30 грн. самостійно не були відшкодовані.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що така заборгованість підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Що стосується посилань апелянта, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за період з лютого по вересень 2016 року, на те, що ВАТ «Новокаховське АТП 16507» не отримувались усі необхідні розрахунки з приводу нарахування наведених пенсій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання наведених положень Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1, позивачем були направлені на адресу ВАТ «Новокаховське АТП 16507» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3., в якому визначено розмір сум до відшкодування на поточний рік, який отриманий відповідачем 16.02.2016 року, а так само помісячні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 у зв'язку із зміною розміру пенсії цьому пенсіонеру, які отримані відповідачем, зокрема, 16.02.2016 року, 28.03.2016 року, 15.04.2016 року, 07.09.2016 року, 03.10.2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи супровідним листом, квитанціями відділення поштового зв'язку, рекомендованими повідомленнями про врученням поштових відправлень, поштовими поверненнями (а.с.19-24, 72).

Таким чином, позивачем виконаний обов'язок, визначений наведеними положеннями Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 щодо надіслання відповідних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, в яких визначено розмір сум до відшкодування відповідачу на поточний рік, а також розрахунків із визначанням сум пенсій, що підлягають відшкодування, у зв'язку із змінами розміру пенсії відповідним пенсіонерам, що спростовує вказані доводи апеляційної скарги.

Що стосується доводів апелянта про те, що внаслідок розгляду справи судом першої інстанції в порядку письмового провадження він був позбавлений змоги заявити клопотання про призначення судово-економічної експертизи з метою перевірки правильності проведення пенсійним фондом відповідних розрахунків, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, призначеного на 27.10.2016 року (день ухвалення оскаржуваного судового рішення), а тому судом першої інстанції цілком правомірно був здійснений розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження на підставі ст. 128 КАС України. Більш того, розгляд даної справи був відкладений судом першої інстанції на вказану дату за клопотанням представника відповідача, заявленим ним в судовому засіданні 19.10.2016 року, яке проводилось за його участю. З наведеного вбачається, що відповідач не був позбавлений права заявити будь-яке клопотання, в тому числі, про призначення експертизи, однак, останній таким правом не скористався, а так само не обґрунтував взагалі необхідність проведення такої експертизи.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області до Відкритого акціонерного товариства «Новокаховське автотранспортне підприємство 16507» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Димерлій