Ухвала суду № 64371730, 26.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1644/16

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною дію, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив суд:

- визнати протиправною дією Кабінету Міністрів України направлення його заяви від 28.07.2016 року зареєстрованої у секретаріаті Кабінету Міністрів України за №41-I-020714/14П-1 на розгляд до Миколаївської обласної державної адміністрації та до Міністерства освіти і науки України.

- зобов'язати Кабінет Міністрів України розглянути його заяву від 28.07.2016 року зареєстровану в секретаріаті Кабінету Міністрів України за № 41-І-020714/14П-1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звертаючись до Кабінету Міністрів України із заявою про затвердження атестата про середню освіту, відповідачем неправомірно направлено цю заяву на розгляд до Міністерства освіти та науки України та Миколаївської ОДА, до компетенції яких, як це зазначає позивач, не входить затвердження зразків атестату про середню освіту. До того ж, ввідповідачем, на думку позивача, було порушено і ст.27 Закону України «Про освіту», згідно якої затвердження зразків документів про освіту належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 10.11.2016 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

28.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України з заявою №41-І-020714/14П-1 про затвердження зразка атестата про середню освіту, який би видавався як дублікат особам, що втратили атестати про середню освіту, отримані до 1991 року.

01.08.2016 року Секретаріатом Кабінету Міністрів України вказане вище звернення ОСОБА_1 №41-І-020714/14П-1 від 28.07.2016 року було скеровано до Міністерства освіти і науки України та Миколаївської обласної державної адміністрації.

10.08.2016 року Міністерством освіти і науки України надано відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 28.07.2016 року.

Зазначеною відповіддю Міністерство освіти і науки України повідомило позивача, що враховуючи вимоги законодавства, а також врегульованість цього питання постановою Кабінету Міністрів України №645 від 22.07.2015 року, відсутність порушення прав позивача, реалізація його на отримання документу про середню освіту у інший спосіб, підстав для розроблення зразка атестату УРСР не вбачається.

19.08.2016 року Миколаївською обласною державною адміністрацією надано відповідь ОСОБА_1 на його заяву від 28.07.2016 року, якою йому роз'яснено, що він не позбавлений можливості отримати дублікат атестату про середню освіту, але на бланках зразку, діючого під час його звернення, незалежно від року закінчення такою особою навчального закладу.

Не погоджуюсь з такими діями і відповідями відповідачів, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а також відповідно, з правомірності спірних дій та рішень відповідачів.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, звертаючись 28.07.2016 року до Кабінету Міністрів України позивач клопотав про видання відповідачем відповідного нормативно-правового акту (т.б. внесення змін до діючого акту), який би затвердив зразок «Атестату про середню освіту», який видавався в УРСР до 1991р.

Як видно з матеріалів справи, на думку позивача, «Атестат про повну загальну середню освіту», не може замінити «Атестат про середню освіту», оскільки на той час документа з такою назвою бути не могло.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.27 Закону України «Про освіту», зразки документів про освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

А у відповідності до приписів ст.50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Далі, проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями.

Проекти актів Кабінету Міністрів України, внесені на його розгляд, реєструються Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Зареєстровані проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться до бази даних електронної комп'ютерної мережі. Їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до §33 Регламенту Кабінету Міністрів України, головним розробником проекту акту Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акту до Кабінету Міністрів.

Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Як слідує зі змісту приписів «Положення про Міністерство освіти і науки України» (затв. Постановою КМУ №630 від 16.10.2014р.), МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Згідно із пп.2 п.4 цього Положення №630, Міністерство ОН, відповідно до покладених на нього завдань, розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про документи про загальну середню та професійно-технічну освіту державного зразка і додатки до них» №645 від 22.07.2015 року окрім інших документів затверджено зразки: Атестату про повну загальну середню освіту, Атестату з відзнакою про повну загальну середню освіту (для випускників, нагороджених срібною медаллю «За досягнення у навчанні»), Атестату з відзнакою про повну загальну середню освіту (для випускників, нагороджених золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні»), Додатку до атестата про повну загальну середню освіту.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Отже, з вказаного вбачається, що розгляд Кабінетом Міністрів України питання про видання відповідного нормативно-правового акту про затвердження зразка «Атестата про середню освіту», для осіб які закінчили навчання до 1991 року та втратили документ про освіту, дійсно можливо лише тільки у разі розроблення Міністерством освіти і науки України відповідного проекту та передачі його на розгляд.

Таким чином, на думку судової колегії, суд 1-ї інстанції вірно встановив, що і у даному випадку, за вказаних обставин, розгляд звернення ОСОБА_1 по суті належить до компетенції саме Міністерства освіти і науки України, а тому, відповідно, оскаржувані дії відповідача щодо пересилання заяви позивача від 28.07.2016 року №41-І-020714/14П-1 до Міністерства освіти і науки України є правомірними та цілком відповідають вимогам ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян».

Що ж стосується факту направлення КМУ копії зазначеного звернення до Миколаївської обласної державної адміністрації, в компетенцію якої не входить розроблення проекту нормативно-правового акту, про видання якого просить позивач, то виходячи з наданої 19.08.2016 року відповіді, у такій спосіб відповідач намагався знайти інші шляхи поновлення прав ОСОБА_1, у тому числі шляхом видачі йому «Атестату про повну загальну середню освіту».

Отже, за вказаних обставин, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що права позивача, в даному випадку, зазначеними вище діями/бездіяльністю відповідача жодним чином порушено не було, а тому, відповідно, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню дійсно не підлягають.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко