Постанова № 64371312, 28.10.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5066/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого суддіТкаченко О.Є.,

за участюсекретаряМаруфенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,-

В С Т А Н О В И В :

29 вересня 2010 року Державна податкова інспекція у Ріпкинському районі Чернігівської області (далі ДПІ у Ріпкинському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1І.) про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 956,25 грн. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 має у власності вантажний автомобіль марки ГАЗ 53 Б - 1983 року випуску. Відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» відповідач повинен сплачувати податок з власників транспортних засобів, але всупереч вимог закону, за період з 2008 - 2010 роки ОСОБА_1 податок не сплачено. Тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений в установленому законом порядку, через канцелярію суду надав заяву, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вказаний автомобіль відповідач продав за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року № 1963-ХП передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 5 вищезгаданого Закону податок з власників транспортних засобів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно з абзацом 6 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Згідно даних Управління МВС України в Чернігівській області, відділу Державтоінспекції громадянин ОСОБА_1 має у власності вантажний автомобіль марки ГАЗ 53 Б-1983 року випуску (а.с. 6).

Відповідно до довідки Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Ріпкинського району (підпорядкованого УДАІ в Чернігівській області) транспортний засіб ГАЗ 53 Б (В 4250РМ) 1983 року випуску, який належить громадянину ОСОБА_1, не проходив техогляд протягом 2008-2010 років (а.с. 5,27).

Згідно із даними Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Ріпкинського району (підпорядкованого УДАІ в Чернігівській області) транспортний засіб ГАЗ 53 Б В 4250 РМ має обєм двигуна 4250 см-3 (а.с. 26).

Ставки податку з власників транспортних засобів передбачені статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Виходячи із встановлених ставок податку за вказаний транспортний засіб з розрахунку за рік відповідачем належить до сплати 318,75 грн. (об'єм двигуна - 4250 куб. см., ставка податку з 100 куб. см. - 15,00 грн.).

На даний час залишок несплаченого податку за 20082010 роки складає: 956,25 грн. ( 318,75 грн. * 3 роки = 956,25 грн.), що підтверджується розрахунком суми заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (а.с. 8).

Посилання відповідача на те, що транспортний засіб ГАЗ 53 Б В 4250 РМ реалізований за довіреністю громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом не приймаються, оскільки відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України, довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, і не підтверджує перехід права власності майна особі, на яку видана довіреність.

Згідно із частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня1998 року № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Доказів, що транспортний засіб є власністю іншої особи і зареєстрований органом Державтоінспекції за цією особою, відповідач суду не надав.

Відповідно до статтей 2,10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року N 509-ХІІ завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Згідно із підпунктом 3.1.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не доведено обставини, які б спростували позицію позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (Чернігівська обл., Ріпкинський район, смт. Ріпки, вул. Кільцева,29, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 956 (девятсот пятдесят шість) грн. 25 коп. на р/р 33210808700422, код платежу 21409644, отримувач: місцевий бюджет Ріпкинського району, код 22825965, Банк: УДК в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.