Ухвала суду № 64371035, 26.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

26 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 508/757/16-а

судді Одеського апеляційного адміністративного суду Вербицької Н.В. стосовно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 508/757/16а за апеляційною скаргою Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Миколаївського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2016 року, якою задоволений позов ОСОБА_1 до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії.

26 січня 2017 року Одеським апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів: головуючого судді Єщенко О.В., суддів Димерлія О.О. та Вербицької Н.В. прийнята постанова, якою скасована постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2016 року про задоволення позову ОСОБА_1 до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі ст.25 КАС України вважаю за необхідне висловити окрему думку стосовно постанови суду апеляційної інстанції.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Вважаю, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята на підставі невірної правової оцінки обставин по справі та неврахуванням певних правових норм.

Так, вважаючи невірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивачу як державному службовцю, апеляційний суд виходив з того, що оскільки позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії державного службовця після набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VIII (з 01.05.2016р.), пенсійне забезпечення позивача, в тому числі перерахунок призначення пенсії, мало здійснювати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підвищення доходу працюючого державного службовця на посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, не є підставою для здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, апеляційний суд вважав незаконними вимоги ОСОБА_1

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, вважаю за необхідне висловити наступне.

Відповідно до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, який діяв на час виходу позивача на пенсію, у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії; перерахунок здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною 5 статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому КМ України.

Аналогічні положення містить ч.11 ст.49 Закону України "Про державну службу" від 17.11.2011р. № 4050-VI.

Пунктом 5 постанови Кабміну України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій» від 31.05.2000 року №865, в редакції чинній на день призначення пенсії позивачеві, встановлено, що перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Частина 3 статті 22 Конституції України передбачає, що забезпечення верховенства права має враховуватися законодавцем і при внесенні змін до законів, передусім забезпечувати недопустимість звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишались передбачуваними; громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (рішення від 22.09.2005р. № 5-рп/2005; від 14.06.2007р. № 3-рп/2007; від 28.04.2009р. № 9-рп/2009; від 29.06.2010р. № 17-рп/2010; від 22.12.2010р. № 23-рп/2010; від 11.10.2011р. № 10-рп/2011).

Правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій також полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлено не втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування, а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру їх доходів чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер (рішення від 06.07.1999р. № 8-рп/99, від 20.03.2002р. № 5рп/2002, від 17.03.2004р. № 7-рп/2004).

Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015р. № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016р. державні службовці позбавлені можливості здійснити перерахунок призначеної їм пенсії в разі підвищення доходу працюючого державного службовця на посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію.

Очевидно, що перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який пов'язаний із зростанням за минулий рік середньої заробітної плати (доходу) в Україні, і з якої сплачені страхові внески, обмежує становище пенсіонерів, оскільки в такому випадку розмір перерахованої пенсії є значно меншим, ніж розмір пенсії за перерахунком в зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця.

Необхідно також зазначити, що обмеження позивача у здійсненні перерахунку пенсії в зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця не узгоджується з міжнародними стандартами.

Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстав для формулювання позиції, що під час вирішення питань щодо порушення державами - учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державного принципу правомірних або законних очікувань.

Так, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 20.11.1995р., "Федоренко проти України" від 01.06.2006р. ЄСПЛ констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути наявним майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Крім того, ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Так, у рішенні "Брумареску проти Румунії" від 28.11.1999р. зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права.

У рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України " від 26.06.2014р. ЄСПЛ зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином установленої соціальної допомоги може становити втручання в право власності.

Аналіз наведених правових норм, в т.ч. міжнародних, обов'язковість застосування яких встановлена ст.9 КАС України, дає підстав для висновку про необґрунтовану відмову позивачу у здійсненні перерахунку пенсії в зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця. Тому постанова суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою.

Оцінюючи викладене, вважаю, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ґрунтуються на неправильній правовій оцінки обставин по справі, неврахування наведених норм права, які призвели до невірного вирішення справи.

Суддя Одеського

апеляційного адміністративного суду Н.В.Вербицька

Суддя