Рішення № 64368213, 27.01.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.01.2017 Справа № 904/29/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до Управління соціального захисту населення Шевченківської (Бабушкінської) районної у м. Дніпрі ради, м. Дніпро

про стягнення 64316,47 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 1021 від 12.12.2016;

від відповідача: головний спеціаліст - юрсиконсульт ОСОБА_2, довіреність № 01-09/028-02 від 20.01.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Шевченківської (Бабушкінської) районної у м. Дніпрі ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 64316,47 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 75 про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги, укладеного між сторонами 02.01.2015.

Відповідач 24.01.2016 надав до суду відзив, у якому частково не погодився з позовними вимогами, посилаючись на відсутність коштів для погашення заборгованості через той факт, що не передбачена Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" місцевим бюджетам області субвенція для фінансування витрат на надання пільг. Також не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості за 2015 рік перед надавачами пільгових послуг. Крім того відповідач заперечив проти покладення на нього витрат по сплаті судового збору, посилаючись на Закон України "Про судовий збір", яким останній з 01.01.2017 звільнений від його сплати.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2015 між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач, постачальник) та управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради (далі - відповідач, платник) укладено договір №75 про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого предметом договору є відносини сторін щодо фінансування пільг, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення.

Згідно з п. 1.2 договору, постачальник здійснює надання телекомунікаційних (абонентна плата) послуг громадянам, які мають відповідні пільги, а платник здійснює фінансування пільг, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", а платник проводить розрахунки за надані пільги в межах своїх кошторисних призначень.

Сума цього договору відповідає кошторисним призначенням на 2015р. і обумовлюється у додатковій угоді №1 до цього договору, яка є його невід'ємною частиною (п. 1.3 договору).

Обсяги коштів, передбачених в бюджеті на фінансування пільг за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, можуть змінюватись протягом року при уточненні бюджету на 2015р. в частині кошторисних призначень, а також від розміру наданих пільг, що обов'язково відображається у додаткових угодах до даного договору (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 2.2.2 договору встановлено, що платник зобов'язаний проводити розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення, яка внесена до Єдиного реєстру.

Пунктом 2.1.2. договору встановлено, що постачальник зобов'язується щомісяця надавати у відділ персоніфікованого обліку пільговиків платника:

- до 10 числа місяця, що настає за звітний, надавати на електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих громадянам пільгових категорій у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" встановленою п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (зі змінами) (далі - Єдиний реєстр);

- до 20 числа місяця, що настає за звітним, надавати відомості про фактично надані послуги на паперових носіях;

- до 06 числа місяця, другого за звітним, складати акти звіряння сум заборгованості по наданим послугам зв'язку за станом на 1 число місяця, що передує звітному.

Відповідно до п. 2.2.1 платник зобов'язується передбачити у своєму кошторисі в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсацію витрат за телекомунікаційні послуги, надані постачальником пільговій категорії населення.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків за надані пільги до повного виконання зобов'язань за цим договором (п.6.1. договору).

На виконання умов договору, позивач надав у листопаді-грудні 2015 року відповідачу телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.

В результаті неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг виникла заборгованість, яка складає 64316,47 грн.

Наявна заборгованість відповідача перед позивачем і стала підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.

Відповідав частково не погодився з позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 04.03.2002 № 256, встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Факт надання позивачем послуг відповідачу останнім не оспорений та отримання яких підтверджено матеріалами справи.

Доказів проведення розрахунків між сторонами за період з листопада по грудень 2015 року матеріали справи не містять.

Відповідач у відзиві зазначив, що до 1 січня 2016 року фінансування витрат на надання пільг здійснювалось за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до бюджетного законодавства. Проте згідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" місцевим бюджетам області така субвенція не була передбачена. Також, не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості за 2015 рік перед надавачами пільгових послуг.

За твердженнями відповідача, Управління 05.01.2017 звернулось до Фінансового управління Шевченківської районної у місті Дніпрі ради з проханням посприяти погашенню заборгованості перед ДФ ПАТ "Укртелеком". З огляду на що кредиторська заборгованість перед позивачем за 2015 рік буде погашена після надходження фінансування на рахунок Управління.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 64316,47 грн.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обовязку щодо оплати наданих послуг, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦК України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 64316,47 грн боргу за надані послуги.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява була подана до суду 30.12.2016, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, то суд вирішуючи питання щодо розподілу витрат судового збору керується Законом України "Про судовий збір", редакція якого діяла на період подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Шевченківської міської ради (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116А, код 26136955) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р. ОСОБА_3, буд. 18, код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, код 21560766) заборгованість у сумі 64316,47 грн та 1378 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2017.

Суддя ОСОБА_4