Рішення № 64368155, 24.01.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2017 Справа № 904/11398/16

За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", м. Дніпро

Третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", м. Кривий Ріг

Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Цесія", м. Дніпро

Третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Виробниче ремонтне житлово - експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, м. Дніпро

Третя особа - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство з питань нотаріату та банкруства", м. Дніпро

про витребування майна

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

прокурор Ягольник Г.В. посв. № 032900 від 10.04.2015

від позивача ОСОБА_1 дов. № 7/10-2571 від 28.12.2016

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Дніпропетровської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі - Позивач), в якому просить витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі - Відповідач) на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, загальною площею 106,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114377312101).

Ухвалою суду від 09.12.2016 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. До участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп" (Третя особа-1); Приватне підприємство "Цесія" (Третя особа-2); Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району (Третя особа-3); Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство з питань нотаріату та банкруства" (Третя особа-4).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор посилаються на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 по справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району визнано неправомірними дії ліквідатора підприємства щодо включення до ліквідаційної маси нежитлового приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, загальною площею 106,3 кв.м. та визнано недійсним договір купівлі-продажу №5770 від 30.07.2013, укладений між арбітражним керуючим вказаного підприємства і ПП «ЦЕСІЯ». Наведене, на думку прокурора, свідчить про те, що спірне майно вибуло з комунальної власності територіальної громади м. Дніпро поза волею власника, що є підставою для витребування майна від відповідача згідно зі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за містом якого проти задоволення заявлених прокурором вимог заперечував, посилаючись на те, що ТОВ Ренессанс-клуб є добросовісним набувачем спірного майна, яке придбане ним за відплатним договором, при цьому, Відповідач зазначив, що спірне майно вибуло з володіння Дніпропетровської міської ради та ВЖРЕП АНД району м. Дніпропетровська зі їх волею.

Крім того, заперечуючи проти вимог про витребування майна на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, Відповідач зазначив про неможливість їх задоволення, через встановлені ч. 2 ст. 388 ЦК України обмеження, згідно яких, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи свої заперечення, Відповідач також стверджує, що факт визнання недійсним договору купівлі-продажу, за яким спірне майно вибуло з володіння Позивача, не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі.

Заперечуючи проти заявленого позову, Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, за змістом якої, зазначив, що перебіг строку, в межах якого власник мав звернутися з позовом про витребування майна, слід обраховувати з моменту вибуття спірного майна з володіння, тобто, з дати укладення договору купівлі-продажу від 30.07.2013 року.

Крім того, Відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду, з огляду на недотриманням прокурором вимог закону в частині, яка передбачає обов'язок обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Також, представником Відповідача подано заяву про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги ТОВ Ренессанс-клуб на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 про повернення зустрічної позовної заяви, яка була подана Відповідачем в рамках справи 904/11398/16 за правилами ст. 60 ГПК України.

Треті особи явку представників в судові засідання не забезпечили, письмових пояснень по суті спору суду не подали. Про слухання справи треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.77,79,80,85).

Відповідач явку представника в судове засідання 23.01.2017 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. За умов наявності в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, за змістом якого Відповідач висловив свою позицію по суті заявленого позову, а також враховуючи відсутність клопотань Відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим вирішити спір в даному судовому засіданні.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 23.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, та представника відповідача, який був присутній в попередньому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 46 від 27.11.1991 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів» та рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 було затверджено перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська.

На підставі вказаних рішень відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 05.06.2013 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114377312101).

Зазначене нежитлове приміщення перебувало на балансі виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району.

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991, територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту.

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

06.08.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району.

На час порушення провадження у справі про банкрутство, рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі ВЖРЕП Амур-Нижньодніпровського району.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі № 38/5005/6637/2012 ВЖРЕП Амур-Нижньодніпровського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2,

В процесі здійснення ліквідаційної процедури, нежитлове приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22 (колишня адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Червоного козацтва) було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів, оформлених протоколом, переможцем яких визнано Приватне підприємство «Цесія».

На підставі протоколу проведення біржових торгів з продажу нежитлового приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, між ВЖРЕП Амур-Нижньодніпровського району та ПП «Цесія» 30.07.2013 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено нотаріально з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, спірне нерухоме майно було відчужено ПП «Цесія» на користь ТОВ «Регіонінвестгрупп» за договором купівлі-продажу № 1393 від 28.10.13.

Згідно з договором купівлі-продажу №1771 від 28.07.2016, ТОВ «Регіонінвестгрупп» продало вказане майно ТОВ «Ренессанс-клуб».

В свою чергу, ТОВ «Ренессанс-клуб» передало спірне майно в іпотеку ТОВ «Агенство з питань нотаріату та банкрутства» на підставі договору іпотеки № 2632 від 02.08.2016 року.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6637/2012 задоволено скаргу Прокурора Дніпропетровської області, визнано неправомірними дій ліквідатора ВЖРЕП АНД району - арбітражного керуючого ОСОБА_2 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, в тому числі нежитлового приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, а також, визнано неправомірними дії ліквідатора щодо продажу зазначеного майна з відкритих біржових торгів. Крім того, судом визнано недійсними результати біржових торгів, проведених товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, загальною площею 106,3 кв.м., та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5770 від 30.07.2013, укладений між ліквідатором - арбітражним керуючим ВЖРЕП Амур-Нижньодніпровського району та ПП «Цесія».

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6637/2012 залишено без змін.

Зазначеним вище судовим рішенням, встановлено, що спірне майно не належало ВЖРЕП АНД району, в зв'язку з чим, дії ліквідатора щодо включення цього майна до ліквідаційної маси підприємства боржника, та подальша його реалізація, визнані неправомірними, а договір купівлі-продажу, за яким відбулося відчуження майна, визнано недійсним.

Вказані вище обставини, які в силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею.

Згідно приписів ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи Відповідача відносно вибуття спірного майна з володіння Позивача за його волею, суд вважає безпідставними, й такими, що спростовуються зібраними у справі доказами, які свідчать про відсутність волевиявлення Позивач на відчуження спірного майна в рамках процедури банкрутства ВЖРЕП АНД району.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача з посиланням на те, що спірне майно не можу бути витребувано від добросовісного набувача, оскільки його продаж відбувся в порядку, встановленому для виконання судового рішення (ч. 2 ст. 388), адже, оскільки судовим рішенням у справі № 38/5005/6637/2012 включення спірного майна до ліквідаційної маси боржника та його продаж з відкритих торгів визнано неправомірним, а безпосередньо договір купівлі-продажу майна визнано недійсним, особа, яка придбала це майно, не є добросовісним набувачем, у якого майно не може бути витребувано відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 3 жовтня 2011, справа № 3-98гс11).

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як убачається з матеріалів справи, недійсність правочину купівлі-продажу, за яким спірне майно вибуло з володіння Позивача, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, була встановлена Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 29.08.2016 року по справі № 38/5005/6637/2012, в зв'язку з чим, початок перебігу строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, слід обраховувати саме від відповідної дати, що свідчить про пред'явлення даного позову в межах строку позовної давності.

Заява Відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно зі ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення Інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або погрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи те, що Дніпропетровською міською радою, після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 29.08.2016 по справі № 38/5005/6637/2012, не вжито належних заходів цивільно-правового характеру, направлених на повернення до комунальної власності міста спірного нерухомого майна, що свідчить про неналежне здійснення останнім своїх повноважень, звернення прокурора з даним позовом до суду слід визнати обґрунтованим.

Клопотання Відповідача про зупинення провадження по справі № 904/11398/16 до перегляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвали суду першої інстанції від 20.12.2016 про повернення зустрічного позову, задоволенню не підлягає з огляду на те, що 10.01.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом завершено перегляд відповідної ухвали господарського суду, з винесенням постанови про залишення її без змін.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-клуб (49005, м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 3-Б, кімн. 35, код ЄДРПОУ 24439634) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького,75, код ЄДРПОУ 26510514) нежитлове приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, загальною площею 106,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114377312101).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-клуб (49000, м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 3-Б, кімн. 35, код ЄДРПОУ 24439634) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49601 м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) витрати зі сплати судовий збір у розмірі 2067,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.01.2017

Суддя ОСОБА_3