Рішення № 64368148, 24.01.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2017 р. Справа № 903/883/16

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Горохівської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління державної казначейської служби України у Горохівському районі

про стягнення 153 011.63 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно паспортних даних

від відповідача: Ковальчук А.С., довіреність №31 від 24.01.2017р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління державної казначейської служби України у Горохівському районі: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

В судовому засіданні 24.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ: позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до відповідача- Горохівської міської ради про стягнення 153 586,17 грн. .

Позов мотивовано тим, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду 13.08.2008 р. задоволено позов фізичної особи-підприємця до Горохівської міської ради та стягнуто з останньої 309 000, 00грн. з розстрочкою виконання рішення терміном на один рік. На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від13.08.2008 р. у справі видано наказ 05.09.2008 р. № 06/19-1.

29.07.2016р. відповідачем остаточно погашено основну суму заборгованості в сумі 179 762, 00 грн.

У зв'язку із невиконанням вчасно та у повному обсязі рішення господарського суду Волинської області позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 нарахував 11 302, 55 грн. грн. 3% річних за період з 02.11.2014 р. по 29.07.2016р., 142 283,62грн. інфляційних втрат за період з 02.11.2014 р. по 29.07.2016р., які просить стягнути з Горохівської міської ради

Ухвалою суду від 28.11.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.01.2017р.

Ухвалою суду 17.01.2017р. залучено в якості третьої особи на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Горохівському районі (45700, Волинська обл., м. Горохів, вул. Гетьманська, 5).

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимог підтримав, просив суд останні задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2017р. витребуваних ухвалами суду від 28.11.2016р. та від 17.01.2017р. документів не надав, вимог ухвал суду щодо надання суду відзиву (пояснень) не виконав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Горохівському районі в судове засідання уповноваженого представника не направила, водночас листом від 23.01.2017р. за №01-11/19 повідомила суд щодо виконання наказу господарського суду Волинської області №06/19-1 повністю - 29.07.2016р. на суму :179 762,00грн.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд -

встановив:

Постановою Львівського апеляційного господарського суду 13.08.2008 р. задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Горохівської міської ради та стягнуто з останньої 309 000, 00грн. з розстрочкою виконання рішення терміном на один рік (а.с. 10-13).

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 р. у справі видано наказ 05.09.2008 р. № 06/16-68 (а.с.14).

12 березня 2015 року рішенням господарського суду Волинської області у справі № 903/91/15 позов підприємця ОСОБА_1 до Горохівської міської ради про стягнення коштів, задоволено частково: стягнуто з Горохівської міської ради на користь підприємця ОСОБА_1: 72 612,00 грн. з них: 3% річних - 30 934,25 грн. за період з 18.11.2010 по 01.11.2014р. та 41 677,75 грн. інфляційних витрат за період з 18.11.2010р. до 30.09.2014р. (а.с. 17-18).

Як вбачається з вказаного рішення суду, станом на 12 березня 2015 року сума заборгованості за основним зобов'язанням становить: 252 102, 85 грн.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду(іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі особи.

22.09.2015 року відповідачем сплачено 73 000,00грн. основної заборгованості, що підтверджується випискою по особовому рахунку від 23.09.2015 року (а.с. 21).

27.07.2016 року господарським судом Волинської області видано наказ №06/19-1 про стягнення з Горохівської міської ради Волинської області 179 762,00 грн., залишок основної суми заборгованості.

29.07.2016 року Горохівського міською радою остаточно сплачено основну суму заборгованості в розмірі 179 762,00 грн., що підтверджується виписко особового рахунку (а.с. 21).

Таким чином, станом на 29 липня 2016 року відповідачем остаточно погашено основу суму заборгованості в сумі 252 102, 85 грн.

У відповідності до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або заміни його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник рахується таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений термін, визначений договором або законом.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.2 п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, ч.1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Також, згідно п.3 ч.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011р. №01-06/1642/2011 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України (постанови від 12.09.2011р. №3-73гс11, від 14.01.2011р. №3-116гс11 та від 23.01.2012р. по справі №3-142гс11).

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, що приводять до неможливості виконання ним грошового зобов'язання перед фізичною особою-підприємецем ОСОБА_1, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняє Горохівську міську раду від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Рішенням господарського суду Волинської області у справі № 903/91/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Горохівської міської ради, Управління державної казначейської служби України у Горохівському районі стягнуто: 72 612,00 грн. з них: 3% річних - 30 934,25 грн. за період з 18.11.2010 по 01.11.2014р. та 41 677,75 грн. інфляційних витрат за період з 18.11.2010р. по 30.09.2014р.

У зв'язку із подальшим невиконанням рішення господарського суду Волинської області позивач нарахував Горохівській міської раді - 11 302, 55 грн. грн. 3% річних за період з 02.11.2014 р. по 29.07.2016р. та 142 283,62грн. інфляційних втрат за період з 02.11.2014 р. по 29.07.2016р.

Суд провівши власний перерахунок 3% річних за період з 02.11.2014 р. по 29.07.2016р. зазначає, що арифметично вірним розрахунком останньої є сума 11 302, 55 грн. Відтак вимога про стягнення 3% річних в розмірі 11 302, 55 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується розрахунку інфляційних втрат за період з 02.11.2014 р. по 29.07.2016р., слід зазначити, що розрахунок проведений не вірно. Здійснивши власний розрахунок сума інфляційних втрат за відповідний період становить 141 709,08 грн., тому в стягненні 574,54 грн. слід відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 295,17 грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст. 202 Господарського кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Горохівської міської ради (вул.. Шевченка, 17, м. Горохів, Волинська область 47500) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Кравчука, 32/34, м. Луцьк, Волинська область 43026) 153 011,63 грн., з яких: 11 302, 55 грн 3% річних, 141 709,08 грн. інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 295,17 грн.

3. В стягненні 574,54 грн. інфляційних втрат з Горохівської міської ради відмовити.

Повний текст рішення складено

27.01.2017

Суддя М. С. Шум