Ухвала суду № 64367780, 24.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 р.Справа № 820/3684/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/3684/16

за позовом ОСОБА_1

до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Виконуючого обов'язки начальника Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Харківській області Воловик Людмили Василівни

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Виконуючого обов'язки начальника Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Харківській області Воловик Людмили Василівни, в якому просив визнати протиправними та незаконними податкові повідомлення-рішення № 0005611700, № 0005621700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/3684/16 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм матеріального і процесуального права, а також неповноту дослідження обставин у справі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Представник відповідача, Салтівської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області, в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Відповідач, Виконуюча обов'язки начальника Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Харківській області Воловик Л.В., в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця та перебуває на податковому обліку в Салтівській ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

У період з 13.11.2015 року по 19.11.2015 року Салтівською ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі в наслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації за період з 01.01.2012 року по 19.11.2015 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.11.2015 року № 179/17-НОМЕР_1 (а.с. 30-35).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів: п.167.1 ст.167, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України; пп.1.1. -1.2, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України; наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку"; п.п.1,4. ч.2 ст.6, п.п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

На підставі висновків вказаного акту перевірки Салтівською ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.12.2015 року: № 0005621700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 180,00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 94,50 грн.; № 0005611700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1735, 20 грн. та штрафні санкції у розмірі 1438,80 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугували висновки контролюючого органу про те, що позивач у перевіряємому періоді до підприємницької діяльності залучав найманого працівника ОСОБА_3 для допомоги по господарству та за період з 01.07.2014 року по 31.03.2015 року виплачував заробітну плату в розмірі 1500,00 грн. на місяць. За період з серпня 2014 року по березень 2015 року по даним перевірки сума нарахованої заробітної плати складає 12000,00 грн., сума податку на доходи фізичних осіб становить 1735,20 грн. Окрім того перевіркою встановлено, що позивач для ведення сільськогосподарського виробництва орендував у громадян земельні паї, в результаті чого нараховував та виплачував орендну плату, але за 2015 рік податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з орендної плати, нараховані в жовтні 2015 року, станом на 19.11.2015 року не перераховано до бюджету, а також не подано податкові розрахунки за формою 1 ДФ про суму фактично нарахованого (виплаченого) доходу найманим працівникам та виплаченого доходу за ознакою 101 (сума заробітної плати) та нарахованого і перерахованого податку на доходи фізичних осіб, та нарахованого (перерахованого) військового збору.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України та з урахуванням приписів ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок, при цьому п. 78.1. визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п.п. 78.1.1. - 78.1.18.

Зокрема, п.п.78.1.13. п. 78.1 ст. 78 ПК України: у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Відповідно до приписів пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова інформація у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Частиною першою статті 16 зазначеного Закону визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом отримано заяву гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.46-50) щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства в частині використання праці найманих працівників та повідомлено, що останній використовує працю найманих працівників без здійснення відповідної реєстрації.

Позивач, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення та заперечуючи обставини, викладені у акті перевірки, посилався на те, що заява щодо проведення відносно нього перевірки складена особою, яка перебувала на лікуванні у психіатричній лікарні, а отже не може слугувати підставою для перевірки. Окрім того, позивач, як у доводах адміністративного позову, так і в апеляційній скарзі зазначає, що поведінка працівників податкового органу під час перевірки була зухвалою та на нього вчинявся тиск; постановою Великобурлуцького районного суду від 20.05.2016 року по справі 616/67/16-а скасовано постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1651 КУпАП.

З приводу наведених доводів позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

З наявного в матеріалах справи акту перевірки від 26.11.2015 року № 179/17-НОМЕР_1 вбачається, що позивач не скористався правом визначеним ст.ст.81-82 ПК України, допустив фахівців податкового органу до проведення перевірки та підписав акт без заперечень (а.с.30-35).

Також позивач не надав суду доказів з приводу того, що він подавав заперечення на акт перевірки, вертався до компетентних органів з приводу того, що перевіряючими чинився на нього тиск при проведенні перевірки.

Щодо неналежності заяви громадянина ОСОБА_3, яка слугувала підставою для призначення перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється серед іншого також у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" не підлягають розгляду письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також такі, з якого неможливо встановити авторство, повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

При цьому, не надано доказів на підтвердження наявності жодної з обставин, визначених ст.8 Закону України "Про звернення громадян", як підстави залишення звернення гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без розгляду. Доводи про те, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Обласній психіатричній лікарні також не приймаються колегією суддів, оскільки перебування вказаної особи на лікуванні не може свідчити про відсутність у нього правоздатності на вчинення вказаної дії.

З приводу доводів позивача про те, що постановою Великобурлуцького районного суду від 20.05.2016 року по справі 616/67/16-а скасовано постанову про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1651 КУпАП, у зв'язку з чим воно має преюдиційне значення при вирішенні даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 26.11.2015 року № 179/17-НОМЕР_1, контролюючим органом складено протокол про адміністративне правопорушення, а 21.12.2015 року винесено постанову серії АА № 251161, якою притягнуто ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.

Стаття 1651 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Позивач оскаржив вказану постанову до суду. За результатами розгляду даної справи постановою Великобурлуцького районного суду від 20.05.2016 року по справі 616/67/16-а скасовано постанову про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1651 КУпАП (а.с. 63-66).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що постановою Великобурлуцького районного суду від 20.05.2016 року по справі 616/67/16-а скасовано постанову про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1651 КУпАП. При цьому, у вказаному судовому рішенні не встановлено відсутність діяння з боку позивача, оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальністю не закрито з підстав відсутності в його діях складу правопорушення.

Окрім того, спірним питанням у справі є питання, чи було допущене суб'єктом господарювання - фізичною особою підприємцем порушення вимог податкового законодавства в частині сплати військового збору та податку з доходів фізичних осіб, що не може бути ототожнено. Отже така справа не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності фізичної особи, щодо якої ухвалено постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності чи відмову.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач засобами електронної пошти надіслав до Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11.02.2016 року, прийняту у справі № 616/904/15-п, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст.163-4 КУпАП (порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи) за порушення, встановлені Вовчанською ОДПІ при проведенні перевірки.

Відповідно до положень пп. 14.1.180 п.14.1 статті 14, п. 162.1 ст. 162 та пунктом 168.1 статті 168 ПК України Податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, що визначена статтею 167 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до підпунктами 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168 Податкового кодексу України податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пункт 127.1 статті 127 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку його працедавцем відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

В силу приписів статті 2 КЗпП України, працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 24 цього КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями позивача (а.с.45), заявами громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.49-51) підтверджено нарахування та виплату орендної плати за 2015 рік у розмірі 13200.00 грн. та заробітної плати гр. ОСОБА_3 за період з серпня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 12000,00 грн., проте у строки визначені пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок з доходів фізичних осіб та військовий податок позивачем до бюджету не сплачено.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/3684/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2017 р.