Ухвала суду № 64367714, 24.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року №876/7992/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Андрушківа І.Я.,

за участі представників позивача - Держицького І.Р.,

та відповідача - Іванейко Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтех» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ) в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог а.с.150-151) просило: визнати протиправною та скасувати вимогу ДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2014 №Ю-1872-17 (далі - Вимога-1) в частині нарахування основного зобов'язання в сумі 166804,74грн.

Жодного обґрунтування своїх позовних вимог, які б стосувалися оскаржуваної вимоги в заяві про зміну позовних вимог позивач не наводить. Первинний ж позов стосується іншої вимоги ДПІ від 03.09.2014 №Ю-1878-17 заборгованість відповідно до якої зі сплати єдиного внеску складала 168966,19грн (далі - Вимога-2), та яка на думку ТОВ нарахована неправомірно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі №813/7766/14 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскільки позивач на кінець календарного місяця мав недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, то ДПІ правомірно винесла та надіслала вимогу про сплату недоїмки (боргу).

Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. В спростування доводів апелянта зазначає, що ТОВ не отримувало від відповідача рішень про застосування штрафних санкцій станом на 03.09.2014. Про відсутність у ТОВ заборгованості по штрафних санкціях підтверджується і самою Вимогою-2, в якій відсутнє посилання на наявність заборгованості по штрафах та пені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з таких міркувань.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем на час розгляду справи не надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність у позивача недоїмки на кінець звітного періоду, що зазначений у Вимозі-2, тобто станом на 31.08.2014.

Повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що 14.11.2014 ТОВ звернулося до суду з позовом до ДПІ в якому просило визнати протиправною та скасувати Вимогу-2 (а.с.3-44).

Провадження по даній справі на певний час було зупинено, оскільки одночасно в провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду, а пізніше і на розгляді у Вищому адміністративному суді України перебувала справа за позовом ТОВ до ДПІ про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу.

22.09.2016 ТОВ було уточнено свої позовні вимоги, відповідно до яких позивач просив визнати протиправною та скасувати Вимогу-1 (а.с.150-151).

Апеляційний суд, звертає увагу на те, що в матеріалах справи є постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, що була долучена самим позивачем, згідно якої позовні вимоги ТОВ у справі №813/8469/14, щодо визнання протиправною та скасування Вимоги-1 про сплату боргу в сумі 166804,74грн були задоволені (а.с.114-118).

Крім того судом додатково встановлено те, що вказана постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (а.с.179-183).

На адресу Львівського апеляційного адміністративного суду 29.12.2016 була направлена справа №813/8469/14, матеріалами якої підтверджується, що позивач 15.12.2014 уже звертався в суд з позовом про визнання протиправною та скасування Вимоги-1. (а.с.193-203). За результатами розгляду якого були прийнято вищенаведене судове рішення, що набрало законної сили.

У судовому засіданні представник позивача визнав дані обставини.

Відтак, станом на момент прийняття постанови Львівським окружним адміністративним судом від 06 жовтня 2016 року було судове рішення, яке набрало законної сили, у справі з того самого спору і між тими самими сторонами.

Апелянт в апеляційній скарзі на вказані обставини не посилається, однак відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.157 КАС суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

При цьому ч.1 ст.203 цього ж Кодексу визначає, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та постановлення ухвали про закриття провадження у цій справі.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року скасувати та закрити провадження по цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 30 січня 2017 року.