Постанова № 64367321, 25.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2017 рокусправа № 804/3109/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Крутовських С.В., представника відповідача-1 - Овсянникової Л.О., представника відповідача-2 - Петренко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. у справі №804/3109/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, за період з січня 2014 року по червень 2015 року, у розмірі 1968062 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України та Державну податкову інспекцію в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення , за період з січня 2014 року по червень 2015 року, у розмірі 1968062 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з систему електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за період протиправного позбавлення ТОВ "Дніпро Інвест Буд" статусу платника ПДВ, ДПІ в Амур-нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не відображено задекларовані показники податкових декларацій з ПДВ, зокрема, за період з січня 2014 року по червень 2015 року. Вказує, що після поновлення позивача у реєстрі платників ПДВ було подано податкові декларації з ПДВ. 18.02.2016р. подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, у якій в рядку 24 (сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) задекларований показник в сумі 1968062 грн. Однак, за поданою декларацією з ПДВ за червень 2015 року коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 1968062 грн. не відбулось, що стало підставою для звернення платника податку до суду. Після набрання чинності положеннями Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість у позивача виникли труднощі з таким адмініструванням, оскільки відповідачами всупереч вимог п.201.3 ст. 201 Податкового кодексу України не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення на суму 1968062 грн., на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, за період з січня 2014 року по червень 2015 року, у розмірі 1968062 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України та Державну податкову інспекцію в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, за період з січня 2014 року по червень 2015 року, у розмірі 1968062 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з систему електронного адміністрування ПДВ.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 689,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та в розмірі 689,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 та відповідач-2 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у разі коли за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи, як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права та обов'язки платника цього податку, в тому числі право на формування податкового кредиту та обов'язок визначення податкових зобов'язань, виписку податкових накладних. З дати анулювання реєстрації особи, як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутній обов'язок щодо виписування податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування, така особа податкову звітність у зазначений період не подає.

Суд першої інстанції не надав правової оцінки тому факту, що фактичний залишок від'ємного значення по декларації за червень 2015 року можливий в сумі 1907 тис. грн., а також тому, що ДПІ районного рівня не здійснює обчислення сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач-2 в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що згідно рішення №7 від 21.01.2015 року позивача виключено з Реєстру платників ПДВ та поновлено 28.01.2016 року, отже з моменту виключення з реєстру до моменту поновлення позивач втрачає всі права та обов'язки платника ПДВ, в тому числі право на формування податкового кредиту та обов'язок визначення податкових зобов'язань, виписку податкових накладних.

Окрім того, в декларації за січень 2015 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення у сумі 1907 тис.грн., згідно декларації за лютий 2015 року задекларовано залишок від'ємного значення у сумі 1968,1 тис.грн., який в подальшому відображений в декларації з ПДВ за червень 2015 року. До складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2015 року позивачем включено податкові накладні за січень, лютий 2015 року на суму ПДВ 59,9 тис.грн. по ТОВ "Бізнес-Будмайстер" та ТОВ "Бесплатка" - 0,3 тис.грн. Згідно уточнюючого розрахунку від 21.03.2016 р. підприємством зменшено податковий кредит по ТОВ "Бізнес-Будмайстер" на 38,5 тис.грн. (за лютий 2015 року) та згідно уточнюючого розрахунку від 21.06.2016 р. позивачем зменшено податковий кредит по ТОВ "Бізнес-Будмайстер" на 21,4 тис.грн. (за січень 2015 року). Податкові накладні за лютий 2015 року по ТОВ "Бесплатка" на суму 0,3 тис.грн. ПДВ в ЕРПН не зареєстровані. Таким чином, фактичний залишок від'ємного значення по декларації з ПДВ за червень 2015 року можливий в сумі 1907 тис.грн.

Представники відповідач-1 та відповідача-2 в судовому засіданні доводи апеляційних скарг підтримали.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 03.03.2005 р., з 18.10.2007 р. є платником податку на додану вартість.

21.01.2015 р. ДПІ в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення №7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Дніпро Інвест Буд" на підставі п.п."ж" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 р. по справі №804/2539/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 р., визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.01.2015р. №7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд".

Згідно відповіді ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 09.02.2016 р. за №2496/10/04-61-11-01, на виконання рішення суду до реєстру платників ПДВ внесено запис про реєстрацію ТОВ "Дніпро Інвест Буд" платником ПДВ з датою реєстрації платником ПДВ - 18.10.2007 р. та індивідуальним податковим номером платника ПДВ - 334225704650.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2016 р. позивачем подано до ДПІ в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська: податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року та додатки до неї (квитанція № 2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275830184), якою задекларовано від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1968062 грн. (р.21 декларації); податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року та додатки до неї (квитанція № 2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275830866), якою задекларовано від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1968062 грн. (р.21 декларації); податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року та додатки до неї (квитанція № 2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275830982), якою задекларовано від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1968062 грн. (р.21 декларації); податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року та додатки до неї (квитанція № 2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275832044), якою задекларовано від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1968062 грн. (р.21 декларації).

Також, 18.02.2016 р. позивачем подано до ДПІ в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року та додатки до неї (квитанція № 2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275832194), якою задекларовано від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду у сумі 1968062 грн. (р.16 декларації), від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1968062 грн. (р.21 декларації).

Окрім того, 18.02.2016р. позивачем подано до ДПІ в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року та додатки до неї (квитанція № 2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275832208), якою задекларовано від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду у сумі 1968062 грн. (р.16 декларації).

Однак, контролюючим органом не була збільшена сума від'ємного значення ПДВ, непогашеного станом на 01.07.2015 р. та задекларованого підприємством у рядку 16 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 в розмірі 1968062 грн.

Листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.05.2016р. за №2920/10/04-36-12-0116 повідомлено, у зв'язку з виключенням ТОВ "Дніпро Інвест Буд" з Реєстру платників ПДВ згідно рішення №7, податкова звітність з ПДВ ТОВ "Дніпро Інвест Буд" за податкові періоди лютий-грудень 2015 року подачі до контролюючого органу не підлягала, отже законодавчі підстави занесення від'ємного значення до системи електронного адміністрування ПДВ, яке здійснювалось лише згідно податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року, у органів фіскальної служби відсутні.

Разом з тим повідомлено про збереження права на врахування залишку від'ємного значення за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тестовий режим якої розпочався в лютому 2015 року і тривав до 1 липня 2015 року (про що зазначено у п. 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено ст. 200-1 розділу Vцього Кодексу.

Зокрема, згідно п. 200-1.1, п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (надалі - Порядок № 569). Даний Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків

У цьому Порядку терміни вживаються, зокрема, у такому значенні: "електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ" (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року)(п. 5 Порядку № 569).

Періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством (п. 3 Порядку № 569).

У відповідності до норм п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 201 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

В свою чергу нормами п.200-1.5 ст.200-1 цього Кодексу визначено, що кошти з електронного рахунка платника податку на додану вартість перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з податку на додану вартість.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

До 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Водночас, відповідно до положень Порядку № 569 система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року - червень 2015 року, які прийняті згідно квитанції №2, не забезпечив відображення їх показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що платником податків обрано правомірний спосіб захисту порушеного права, однак, враховуючи роботу на постійній основі системи електронного адміністрування ПДВ на час подання вищенаведених податкових декларацій з ПДВ, платник податків реалізуючи правомірну поведінку розраховував на відображення в системі електронного адміністрування відповідних змін, що забезпечило б йому право виписки податкових накладних без здійснення поповнення рахунку у фінансовій установі.

Задовольняючи позов в повному обсязі та зобов'язуючи відповідачів збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, за період з січня 2014 року по червень 2015 року, у розмірі 1968062 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з систему електронного адміністрування ПДВ, судом першої інстанції не було враховано наступне.

В декларації за січень 2015 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до скалду податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1 907 904 грн.

Згідно декларації за лютий 2015 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1 968 062 грн., який в подальшому відображений в декларації з ПДВ за червень 2015 року.

До складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2015 року позивачем включено податкові накладні за січень, лютий 2015 року на суму ПДВ 60158 грн., з яких по ТОВ "Бізнес-Будмайстер" - 59 891 грн. та по ТОВ "Бесплатка" - 267 грн.

Згідно уточнюючих розрахунів від 21.03.2016 р. підприємством було зменшено податковий кредит по ТОВ "Бізнес-Будмайстер" за січень та лютий 2015 року, а податкові накладні за лютий 2015 року по ТОВ "Бесплатка" ПДВ в ЕРПН не зареєстровані, а тому фактичний залишок від'ємного значення по декларації з ПДВ за червень 2015 року можливий в сумі 1907 904 грн.

З наведеними обставинами представник позивача в суді апеляційної інстанції погодився та наголошував на тому, що дійсно збільшенню в системі електронного адміністрування ПДВ за період з січня 2015 року по червень 2015 року підлягає сума ПДВ у розмірі 1907 904 грн.

На момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій порушені права позивача не були відновлені, доказів протилежного до суду не надано.

Система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Державна фіскальна служба України, не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, фактично порушила право позивача, а саме на невизначений термін відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, оскільки позивач змушений поповнювати електронний рахунок, щоб мати можливість реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та тим самим накопичувати переплату на електронному рахунку.

З огляду на вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачі не забезпечивши автоматичне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1907 904 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, порушили вимоги чинного податкового законодаства, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Окремо колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Відповідачем-2 по справі є Державна фіскальна служба України, яка в силу приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 «Про Державну фіскальну службу України» є центральним органом виконавчої влади.

Отже, предметом оскарження у зазначеній справі є бездіяльність центрального органу виконавчої влади, а тому адміністративна справа повинна була вирішуватися в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів, проте вирішувалась суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду одноособово.

Наведене свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття оскаржуваної постанови неналежним складом суду та тягне за собою наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. у справі №804/3109/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, за період з січня 2015 року по червень 2015 року, у розмірі 1907904,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України та Державну податкову інспекцію в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Дніпро Інвест Буд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, за період з січня 2015 року по червень 2015 року, у розмірі 1907904,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з систему електронного адміністрування ПДВ.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складені в нарадчій кімнаті і проголошені в судовому засіданні 25 січня 2017 року, в повному обсязі постанова складена 30 січня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва