Постанова № 64367107, 24.01.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м.Чернігів Справа № 825/2410/16

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головування судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Курячого О.П.,

представника відповідача Кашиної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" (далі - ПП "Семенівська мануфактура", позивач) до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (далі-Чернігівська митниця, відповідач), в якому просить суд скасувати рішення Чернігівської митниці від 29.11.2016 № 102000010/2016/000256/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00329.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПП "Семенівська мануфактура" було укладено контракт з CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD на поставку товару, а саме: тканини з комплексних нетекстурованих ниток, тканини з комплексних нетекстурованих ниток пофарбованих та виробів з недорогоцінних металів. Для його митного оформлення Чернігівській митниці подано ВМД за № 102110001/2016/203451 від 28.11.2016, в якій товар задекларовано в кількості та за ціною, вказаною в інвойсі та калькуляції, що передбачено Контрактом. Однак відповідачем не враховано вказані показники та визначено митну вартість товару за інформацією наявною у митного органу. Приймаючи оскаржувані рішення відповідач зазначив, що підставою для проведення коригування митної вартості товару, поставлених на виконання умов Контракту, є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач вважає такі висновки відповідача безпідставними, оскільки на підтвердження відомостей про митну вартість товарів позивач подав до Чернігівської митниці всі необхідні документи, а також додаткові, тому, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави для відмови у визначені митної вартості товарів за ціною Контракту та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товару при якому було застосовано цінову інформацію про побідні товари, наявну у митного органу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник Чернігівської митниці позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. Просив у задоволенні вимог позивачу відмовити та зазначив, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідач повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Тому для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні ст. УІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, відповідачем аналізуються висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Оскільки при митному оформленні товару, поставленому позивачу, відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника, митним органом застосований резервний метод.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника Чернігівської митниці, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ПП "Семенівська мануфактура" та CHANGXING YUSEN TEXTILE CO., LTD (далі за тестом - постачальник) укладено Контракт № US23-916 від 23.09.2016, (далі за текстом - Контракт) на поставку товару.

Згідно умов Контракту постачальник взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товари в асортименті, а позивач зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Зі змісту ст. 2 Контракту видно, що загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару. Поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "Інкотермс-2010" (ст. 3 Контракту).

На виконання умов Контракту постачальником поставлений товар - тканина з комплексних нетекстурованих ниток, тканина з комплексних нетекстурованих ниток пофарбованих та вироби з недорогоцінних металів, а саме: ткань №1, кількістю 142655, вартістю 0,32 дол. США/м, ткань №2, кількістю 2260, вартістю 0,30 доларів США/м, петля для взуття, кількістю 290, вартістю 1,42 доларів США/кг, загальною вартістю 46739,40 доларів США, що підтверджується інформацією, зазначеною в калькуляції, Інвойсі та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу (а.с. 34-38).

Вказаний товар було передано перевізнику MAERSK LINE, що підтверджується коносаментом № MAEU958085780 від 24.10.2016, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером TGHU8733830, як і вказано в Інвойсі та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №US05-1016CD від 05.10.2016.

11.11.2015 між ПП "Семенівська мануфактура" та ТОВ "ЮРІЯ-ГРУП" укладено договір № 11-11/ЮГ на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до якого ТОВ "ЮРІЯ-ГРУП" надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів на території України та відправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення.

Згідно Інвойсу товар поставлявся за базисом CFR Чорноморськ (вартість і фрахт) "Інкотермс-2010".

Поставка товару на умовах CFR Чорноморськ (вартість і фрахт) "Інкотермс-2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом постачальника № US916/1007/2510/2 від 25.10.2016, в якому зазначено, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної в інвойсі. Крім того, включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляція №US9161007/0710 від 07.10.2016, надана постачальником.

Умови поставки базисом CFR Чорноморськ (вартість і фрахт) "Інкотермс-2010" не передбачають обов'язку страхування товару. Постачальником не здійснювалось морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням постачальника № US916/1007/2510/1 від 25.10.2016, яким позивача повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за Інвойсом, контейнером TGHU8733830 страхування вантажу не здійснювалося. Позивач також не здійснював страхування товару, що підтверджується листом від 28.10.2016 № 11.001/28.10.

На підтвердження заявленої митної вартості товару, що поставлено за Контрактом, декларантом разом з митною декларацією № 102110001/2016/203451 від 28.11.2016 подано відповідачу копії документів:

Контракт №US23-916 від 23.09.2016;

Інвойс № US9161007 2015463 від 07.10.2016;

Пакувальний лист до інвойсу № US9161007 від 07.10.2016;

Видаткову накладну №US05-1016CD від 05.10.2016;

Відвантажувальну специфікацію № US11-1016CD від 11.10.2016;

Також додатково подано: міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіт про оцінку майна, листи постачальника та позивача та інші документи, копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатами поданих до митного оформлення документів, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2016 №102000010/2016/000256/2, яким застосовано резервний метод, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 202303,62 грн. Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00329.

В наведених рішеннях відповідачем зазначено, що звіт про оцінку майна від 28.11.2016 № 05-04/11/206 поданий в неповному обсязі та не дає можливості перевірити ціноутворення; калькуляція собівартості на товари від 07.10.2016 № US9161007/0710 дійсна на період з 25.07.2016 по 23.09.2016, в той час як відвантаження товару здійснено 07.10.2016 згідно інвойсу від 07.10.2016 № US9161007. На момент митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає платі за ці товари. У митного органу наявна цінова інформація на подібні товари: митні декларації від 23.11.2015 № 807110000/2016/015487 та від 20.11.2016 № 125130013/2016/418650. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом, а саме: товар №1 - 3,30 USD/кг, товар №2 - 3,30 USD/кг, товар №3 - 1,92 USD/кг (а.с.15-16)

Не погоджуючись з рішеннями митного органу позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходить із наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вказаної норми вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011"Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).

Верховний суд України у постанові від 31.03.2015 (справа № 21-127а15), надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зазначив: "…Аналіз ч. 3 ст. 53 МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. "

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1- 4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що митний орган вправі вимагати від декларанта надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної в митній декларації та перелік яких наведено в ч. 3 ст. 53 МК України, за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Підставами для витребування у декларанта додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару ч. 3 ст. 53 МК України визначає випадки, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак суд звертає увагу, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість, до яких у митного органу відсутні будь-які зауваження.

Як встановив суд, декларантом надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару та підтверджено всі складові їх митної вартості.

Стосовно зауважень про відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то виходячи з роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07.05.2014 № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформативний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Щодо інших зауважень, визначених в рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.11.2016 № 102000010/2016/000256/2, а саме: звіт про оцінку майна від 28.11.2016 № 05-04/11/206 поданий в неповному обсязі та не дає можливості перевірити ціноутворення; калькуляція собівартості на товари від 07.10.2016 № US9161007/0710 дійсна на період з 25.07.2016 по 23.09.2016, в той час як відвантаження товару здійснено 07.10.2016 згідно інвойсу від 07.10.2016 № US9161007, суд зазначає таке.

Оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" це процес визначення їх вартості на дату оцінку за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця-оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.

Стосовно відсутності складових митної вартості, а саме вартості транспортування під час митного оформлення партії товару згідно інвойсу №1189161007 від 07.10.2016, то необхідно зазначити, що у відповідності до п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України для митного оформлення повинні надаватися транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість перевезення включено у ціну товарів згідно інвойсу, що підтверджується листом постачальника №1189161007/2510/2 від 25.10.2016. Відомості щодо вартості перевезення оцінюваних товарів містяться у калькуляції №1189161007/0710 від 07.10.2016, тому посилання Чернігівської митниці на відсутність вартості транспортування є необґрунтованими.

Зауваження до калькуляції від 07.10.2016 № US9161007/0710 з приводу того, що остання дійсна на період, що передує відвантаження товару, суд вважає також необґрунтованими, оскільки калькуляція не містить періоду дії, в ній лише зазначається ціна товару, який було виготовлено у певний період. Вказана калькуляція постачальника містить всі цінові показники необхідні для визначення митної вартості товару.

Отже розбіжності, на які вказував митний орган, безпосередньо не могли вплинути на визначення митної вартості товару та вказані недоліки не можуть бути підставою для коригування відповідачем митної вартості товару за наявності усіх необхідних документів.

Згідно приписів ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

У картці відмови № 102110001/2016/00329 причиною відмови вказано порушення вимог ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, а саме заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що складові, вартісні показники та числові значення митної вартості є непідтвердженими.

Окрім вказаного, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей або ознак підробки.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим (основним) методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу, а тому рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.11.2016 №102000010/2016/000256/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00329 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 29.11.2016 № 102000010/2016/000256/2 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00329.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної фіскальної служби судові витрати в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. на користь Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" (код ЄДРПОУ 35821783).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко