Постанова № 64366991, 17.01.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1572/16

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

суддів - Бойка С.С., Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Нефьодова І.В.,

представника третьої особи-2 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Кременчуцької міської ради Полтавської областідо відповідача треті особи: Державної архітектурно-будівельної інспекції України 1. Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4про скасування реєстрації декларації

В С Т А Н О В И В:

19.09.2016 Кременчуцька міська рада Полтавської області (надалі - позивач або Кременчуцька міська рада) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач або ДАБІ), виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області), треті особи: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (надалі - третя особа-1 або Управління містобудування), Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - третя особа-2 або ФОП ОСОБА_4.), у якій просило:

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво магазину роздрібної торгівлі в м. Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ 142142800212;

- скасувати рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19330451 від 13.02.2015, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції, та визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, видане 13.02.2015 Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19330451 від 13.02.2015, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції, та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, виданого 13.02.2015 Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 відкрито провадження в частині позовних вимог про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво магазину роздрібної торгівлі в м. Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ 142142800212.

В обґрунтування позовних вимог Кременчуцька міська рада посилалась на те, що при реєстрації декларації від 07.10.2014 №ПТ 142142800212 про готовність об'єкта, розташованого у АДРЕСА_1, до експлуатації Інспекцією ДАБК в Полтавській області не перевірено повноту даних, зазначених у ній, а саме: наявність договору оренди земельної ділянки та його реєстрація тощо, що призвело до введення в експлуатацію об'єкта нерухомості на земельній ділянці, яка не передавалась у користування або у власність замовнику.

Представник позивача у ході розгляду справи позовні вимоги підтримала та просила суд вимоги позову задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та посилався на пункт 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, зазначив, що порядком не передбачено, що разом з декларацією замовник подає будь-які документи; в органу державного архітектурно-будівельного контролю відсутні повноваження під час здійснення дій щодо реєстрації декларації витребовувати від замовників будівництва будь-які документи, які підтверджують відомості у ній.

Представник третьої особи-2 заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_4 подано та зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Третя особа-1 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, причини неприбуття суду не повідомила, про час, дату і місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно; письмових пояснень щодо адміністративного позову суду не подано.

Заслухавши надані в ході судового розгляду пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

14.06.2016 на ім'я голови Кременчуцької міської ради надійшла заява ФОП ОСОБА_4 щодо прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування магазину роздрібної торгівлі по АДРЕСА_1 площею 49 кв. м. /а.с. 17/.

Як зазначає позивач, у ході вивчення заяви ФОП ОСОБА_4 та доданих до неї документів Кременчуцькою міською радою встановлено наступне:

- до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.02.2015 внесено запис про державну реєстрацію права власності на магазин роздрібної торгівлі, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4; указаний запис внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19330451 від 13.02.2015;

- реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції, ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, НОМЕР_1 від 13.02.2015; це свідоцтво видане на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: будівництво магазину роздрібної торгівлі в м. Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованою Інспекцією ДАБК у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ142142800212.

- у зазначеній декларації ФОП ОСОБА_4 у якості документа, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, зазначено - договір оренди землі б/н від 03.06.2011, зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 21.06.2011 за № 531040004000233, площа земельної ділянки - 48 кв.м.

Водночас, Кременчуцька міська рада вважає, що зазначена інформація не відповідає дійсності оскільки між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 48 кв. м. по АДРЕСА_1 для розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів першої необхідності, що зареєстровано в управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 21.06.2011 за №531040004000233.

Вважаючи, що вказана декларація містять недостовірні відомості щодо підстав використання земельної ділянки, Кременчуцька міська рада звернулася до суду із цим адміністративним позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво магазину роздрібної торгівлі в м. Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованою Інспекцією ДАБК у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ 142142800212.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам Кременчуцької міської ради про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, суд виходить з наступного.

Із змісту спірної декларації вбачається, що у пункті 11-1 "Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію чи договір про встановлення права земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури" ФОП ОСОБА_4 зазначено - договір оренди б/н від 03.06.2011, зареєстрований в управлінні Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 21.06.2011 за №531040004000233, площа земельної ділянки - 48 кв.м /а.с. 18-20/.

Так, 03.06.2011 між Кременчуцькою міською радою (за текстом договору - надавач) та ФОП ОСОБА_4 (за текстом договору - набувач) укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту (надалі - договір) /а.с. 22-23/.

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 предметом цього договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно набувачу на земельну ділянку в м. Кременчуці, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності стаціонарна мала архітектурна форма; об'єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є земельна ділянка в м. Кременчуці, яка знаходиться по АДРЕСА_1 площею 48 кв. м, згідно зі схемою прив'язки стаціонарної малої архітектурної форми; надавач надає, а набувач приймає об'єкт особистого строкового сервітуту - земельну ділянку площею 48 кв.м. по АДРЕСА_1 в строкове платне користування для розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів першої необхідності.

Згідно з пунктом 2.1 договору цей договір укладено строком на 5 років.

Відповідно до пункту 4.4 зазначеного договору ФОП ОСОБА_4 зобов'язана не порушувати цільового призначення земельної ділянки.

Договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області 21.06.2011 №531040004000233 /зворот а.с. 23/.

Отже, відповідно до вищезазначеного договору у ФОП ОСОБА_4 виникло право строкового земельного сервітуту.

У розумінні статті 98 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту) право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 зазначеного Кодексу право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до статей 10, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на момент укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради; та відповідно до частини п'ятої статті 60 цього ж Закону здійснюють повноваження власника майна.

Як встановлено судом, на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту, укладеного між Кременчуцькою міською радою та ФОП ОСОБА_4 та зареєстрованого в управлінні Держкомзему у місті Кременчук 21.06.2011 за №531040004000233, земельна ділянка площею 48 кв.м. по АДРЕСА_1, передана останній для розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації продовольчих товарів першої необхідності строком на 5 років.

Доказів наявності зазначеного ФОП ОСОБА_4 у розділі 11-1 спірної декларації договору оренди землі б/н від 03.06.2011, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у місті Кременчук 21.06.2011 за №531040004000233, третьою особою-2 не надано, а судом не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність у спірній декларації недостовірної інформації щодо права користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_4

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент реєстрації спірної декларації) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини десятої статті 39 вказаного Закону замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без реєстрованої декларації або сертифіката.

Статтею 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до пунктів 17-21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 №461 (надалі - Порядок) (у редакції, чинній на момент реєстрації спірної декларації), реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1. У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Згідно із пунктом 29 Порядку у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Із викладеного вище слідує, що скасування реєстрації декларації можливе за рішенням суду у разі, якщо в ній виявлені недостовірні дані.

Відповідно до частини шостої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент реєстрації спірної декларації) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною другою вказаної норми статті встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, на територіальні інспекції ДАБК покладений обов'язок перевіряти повноту даних, зазначених у деклараціях, та в разі виявлення недоліків - скасовувати декларацію або повертати її на доопрацювання.

Як встановлено судом, при реєстрації декларації від 07.10.2014 за №ПТ 142142800212 про готовність об'єкта, розташованого у м. Кременчуці по АДРЕСА_1, до експлуатації, Інспекцією ДАБК в Полтавській області не перевірено повноту даних, зазначених у ній, а саме: наявність договору оренди та його реєстрації.

Отже, з огляду на те, що у спірній декларації наявна недостовірна інформація щодо права користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_4 за договором оренди, а Інспекцією ДАБК у Полтавській області не перевірено повноту даних, зазначених у спірній декларації, реєстрація спірної декларації підлягає скасуванню.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано відповідні докази в обґрунтування позову, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кременчуцької міської ради підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про скасування реєстрації декларації задовольнити.

Скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво магазину роздрібної торгівлі в м. Кременчуці Полтавської області за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 07.10.2014 за №ПТ 142142800212.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний ЄДРПОУ 37471912) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (24388300) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23.01.2017.

Головуючий суддя Т.С. Канигіна

суддя С.С. Бойко

суддя Л.О. Єресько