Постанова № 64366899, 26.01.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1596/16

26 січня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Заблоцька І.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Федорів Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі позивач, ОСОБА_4.) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області (надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області від 30.06.2016 року №82232-1305, яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 137302,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Вказав, що згідно договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 31.07.2013 року позивач набув у власність об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці площею 4,01 га, кадастровий номер НОМЕР_2, на території Чернелево-Руської сільської ради. Згодом, 29.01.2016 року рішенням №31 Чернелево-Руської сільської ради було вирішено, крім іншого, передати в оренду позивачу вищезазначену земельну ділянку та у місячний термін зареєструвати право використання. Проте ОСОБА_4 дізнавшись про те, що дана земельна ділянка, згідно до витягу НВ-6102280832016 від 17.03.2016 р., знаходиться у постійному користуванні Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, про що їй 07.11.1996 року видано державний акт НОМЕР_3, відмовився від укладення договору оренди. Таким чином, станом на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення, в Державному земельному кадастрі не було внесено будь-яких відомостей щодо реєстрації за позивачем чи то права власності чи то права користування вищезазначеною земельною ділянкою. Відтак вважає, що податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області від 30.06.2016 року №82232-1305, яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 137302,40 грн. є протиправним та підлягає до скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Пояснила, що на адресу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області надійшов лист Чернелево-Руської сільської ради від 28.03.2016 року про несплату ОСОБА_4 орендної плати за землю та надано копію договору оренди земельної ділянки від 01.02.2016 року, відповідно до якого орендна плата становить 137302,40 грн. за рік. У розумінні пп.14.1.72, 141.73 п.14.1 ст.14, пп.269.1.1, 269.1.2 п.261.1, п.269.2 ст269, пп.270.1.1, 270.1.2 п.270.1 ст.270, п.287.7 ст.287 Податкового кодексу України (надалі ПК України) платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична особа чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку право власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні, на таких самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відсутність реєстрації договору оренди земельної ділянки свідчить лише про факт порушення позивачем норм чинного законодавства в частині не виконання обов'язку такої реєстрації, оскільки використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди є порушенням норм земельного законодавства. У позивача перебуває в користуванні вказана земельна ділянка, а отже він зобов'язаний здійснювати плату за таке користування, а саме орендну плату відповідно до укладеного договору. Відтак, вважає податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області від 30.06.2016 року №82232-1305, яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 137302,40 грн. законним та таким, що винесене на підставі вимог податкового кодексу України.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31.07.2013 року позивач набув у власність будівлі і споруди Великобірківського заводу продтоварів загальною площею 6747,3 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 4,01 га кадастровий номер НОМЕР_2.

Рішенням третьої сесії сьомого скликання Чернелево-Руської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №31 «Про надання дозволу на укладення договору оренди земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою с. Ченелів-Руський» вирішила, зокрема, передати ОСОБА_4 земельну ділянку площею 4,0100 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування приміщень) за адресою: АДРЕСА_2 за кадастровим номером НОМЕР_2.

01 лютого 2016 року між ОСОБА_4 та Чернелево-Руською сільською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,0100 га терміном на 10 років з 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2026 року, складено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий план та Акт прийому-передачі земельних ділянок. При цьому суд зазначає, що даний договір не зареєстрований у встановленому законом порядку станом на день прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.

28.03.2016 року Чернелево-Руська сільська рада направила на адресу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області лист про несплату ОСОБА_4 орендної плати за землю згідно договору оренди земельної ділянки від 01.02.2016 року.

30.06.2016 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення №82232-1305, яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб в сумі 137302,40 грн.

28.08.2016 року ОСОБА_4 звернувся до Тернопільської одні із заявою, в якій просив відкликати дане податкове повідомлення-рішення, так як орендну плату нараховано по недіючому (неукладеному) договору оренди.

Листом Тернопільської ОДПІ від 07.09.2016 року №31495/7/19-11-13-15 позивача повідомлено про залишення без розгляду його заяви про відкликання податкового повідомлення-рішення.

В наслідок чого позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав.

Суд визначаючись із вирішенням позовних вимог зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів , землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно із пп.269.1.1 та 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (пп.270.1.1, 270.1.2 п.270.1 ст.270 ПК України).

Згідно з пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п.288.3 статті 288 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Із змісту ст.17 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Приведена норма закону про оренду землі узгоджується з вимогами ст.125 Земельного кодексу України, в якій визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до вимог ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В свою чергу, під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в силу вимог ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.287.1 статті 288 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як вбачається із витягу земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою АДРЕСА_2 дана земельна знаходиться у постійному користуванні Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, про що їй 07.11.1996 року видано державний акт НОМЕР_3, а договір оренди земельної ділянки від 01 лютого 2016 року, що укладений між ОСОБА_4 та Чернелево-Руською сільською радою не пройшов державної реєстрації права оренди. Таким чином, на одну і ту ж земельну ділянку не може бути укладено договір оренди земельної ділянки за двома землекористувачами.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не представлено жодних доказів реєстрації за позивачем чи то права власності чи то права користування вищенаведеної земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку встановлено відсутність порушення позивачем норм законодавства про сплату орендної плати з фізичних осіб, а відтак відповідно відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій та пені.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, базуються на вимогах чинного законодавства, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно із частиною першою ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Визнати протиправним та скатувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області від 30.06.2016 року №82232-1305, яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 137302 (сто тридцять сім тисяч триста дві) грн. 40 коп.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області (вул. Білецька,1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39502025) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1373 (одна тисяча триста сімдесят три ) грн. 02 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 січня 2017 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.