Постанова № 64366388, 16.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року 810/4267/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «МАРГОНІКА» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу ,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «МАРГОНІКА» з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області від 01.12.2016 № 742 «Про проведення фактичних перевірок».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний наказ оформлений з порушенням п. 81.1 ст. 81 ПК України та не може бути підставою для проведення фактичної перевірки.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, 01.12.2016 в.о. начальника Головного управління ДФС у Київській області видано наказ №742 про проведення фактичних перевірок.

Зі змісту вказаного наказу слідує, що він був прийнятий відповідно до вимог ст.ст. 20, 75, 80 ПК України з метою організації контролю за діяльністю суб'єктів господарювання сфери виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Даним наказом доручено посадовим особам ГУ ДФС у Київській області на підставі п. 80.2 ст. 80 ПК України організувати проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання відповідно до переліку, що додається.

Як слідує з витягу з додатку № 1 до оскаржуваного наказу, одним із суб'єктів господарювання є ТОВ «МАРГОНІКА».

Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 19.12.2016 на підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 12.12.2016 №2769, №2770 здійснено заходи, спрямовані на проведення фактичної перевірки ТОВ «МАРГОНІКА», яке здійснює свою діяльність за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Пасічна, 1-А.

Однак, відповідальними особами позивача після отримання наказу та направлень на перевірку відмовлено у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Київській області до проведення фактичної перевірки з підстав його невідповідності вимогам законодавства.

Відповідно до 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 цього пункту.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З викладеного слідує, що фактична перевірка може бути проведена лише за наявності підстав, передбачених ПК України, про які має бути повідомлений платник податків.

Зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що правовою підставою для проведення фактичної перевірки позивача податковим органом вказано ст. 75, ст. 80, п. 80.2 ст. 80 ст. 81 ПК України.

В направленнях на перевірку як підстави фактичної перевірки позивача податковим органом вказано пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Згідно пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитись у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, обов'язковими обставинами (передумовами) для проведення фактичної перевірки згідно пп. 80.2.5 ПК України є наявність або тримання у встановленому порядку інформації про порушення вимог законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Суд зазначає, що підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов'язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Однак, всупереч наведеному, в оскаржуваному наказі від 01.12.2016 № 742 та направленнях на перевірку від 12.12.2016 № 2769, №2770 не зазначено, які були порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального зі сторони позивача.

Суд вважає, що положення ст. 75, ст. 80, ст. 81 та п. 80.2 ст. 80 ПК України містять лише загальну диспозицію для невизначеного кола осіб, але не являються фабулою фактичних обставин (обов'язкових передумов) для такої перевірки відносно конкретно визначеного платника податків.

Відповідно до абз. 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України не пред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ не містить інформації про суб'єкта перевірки, мету та підстави для проведення перевірки, дати початку та її тривалості.

Як слідує зі змісту наказу, в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області Кавиліним О.А. надано розпорядження організувати проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання відповідно до переліку, що надається в грудні 2016 року. Контроль за виконанням даного наказу покладено на заступника начальника ГУ ДФС у Київській області Форосенко О.М.

Фактично оскаржуваний наказ є внутрішнім організаційно-розпорядчим документом податкового органу щодо організації проведення фактичних перевірок та не є рішенням керівника контролюючого органу у розумінні п. 80.2 ст. 80 ПК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивач, не допустивши посадових осіб ГУ ДФС у Київській області до перевірки, діяв правомірно, у відповідності до зазначених норм ПК України, а наказ від 01.12.2016 № 742 як одна із підстав для проведення перевірки не відповідав вимогам чинного податкового законодавства, а тому не надавав права посадовим особам контролюючого органу приступити до такого роду перевірки.

Враховуючи неналежне оформлення відповідачем наказу та направлень на проведення фактичної перевірки та відсутність підстав для проведення такої перевірки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "МАРГОНІКА" щодо визнання протиправним та скасування наказу від 01.12.2016 № 742.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому не довів правомірності оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1378 грн. (квитанція від 21.12.2016 №1292120007), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

в с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 01.12.2016 № 742 «Про проведення фактичних перевірок» в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «МАРГОНІКА» .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРГОНІКА" судові витрати згідно квитанції від 21.12.2016 №1292120007 у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.