Постанова № 64366287, 25.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р. Справа № 805/334/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови ВП 51342652 від 08.06.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони, щодо його відчуження, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2017 року Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови ВП 51342652 від 08.06.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони, щодо його відчуження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 грудня 2016 року, за результатами ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження ВП 51342654, Позивачу стало відомо, що восьмого червня дві тисячі шістнадцятого року, головним державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Федосеенко С.А., одночасно із прийняттям Постанови про відкриття провадження у виконавчому провадженні ВП 51342652, прийнята Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони, щодо його відчуження.

Постанова ВП 51342652 від 08.06.2016 року «Про арешт майна боржника та оголошення заборони, щодо його відчуження» прийнято на виконання Наказу Господарського суду Донецької області № 905/2757/13 від 07.06.2013 року про стягнення з Позивача коштів у сумі 235253, 07 грн. на користь ДП «Науково - виробниче об'єднання» Павлоградський хімічний завод.

З матеріалів виконавчого провадження ВП 51342652, Позивачу стало відомо, що Постанову про арешт коштів, на виконання Судового Наказу Господарського суду Донецької області № 905/2757/13 від 07.06.2013 року про стягнення коштів у сумі 235253,07 грн., Слов'янським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, прийнято 04.10.2016 року.

«Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» вважає дії Відповідача протиправними та такими що порушують права Позивача, а Постанову про арешт майна боржника від 08.06.2016 року ВП № 51342652 такою що підлягає скасуванню.

Отже, позивач звернувся із даним позовом до Донецького окружного адміністративного суду, просив скасувати Постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 04.10.2016 року ВП 51342652 про арешт коштів боржника.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю у порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Позивач - Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», зареєстровано за адресою: 85302, Донецька область, м. Покроськ, вул.. Захисників України, 2, код ЄДРПОУ 32001618.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Слов'янському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження ВП 51342654 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/2757/13 виданого 07.06.2013 року про стягнення боргу в сумі 235253,07 грн. з ДП «Донецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

08 червня 2016 року головним Державним виконавцем Слов'янського міськрайнного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Федосеенко С.А., прийнята Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони, щодо його відчуження.

04 жовтня 2016 року Слов'янським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, прийнято Постанову про арешт коштів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Отже, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження це сукупність дій державної виконавчої служби, її посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів із з дня надходження виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення, згідно із ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», у разі несвоєчасного одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими Законом України «Про виконавче провадження», зокрема правом на добровільне та самостійне виконавче рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та надання боржником документального підтвердження виконання рішення, для запобігання примусового виконання та стягнення виконання збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або за власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у

банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно із ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком

майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути

стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Отже, Постанова про арешт майна приймається після прийняття постанови про арешт коштів, за умови відсутності коштів.

Проте Постанова про арешт коштів від 04.10.2016 року була прийнята після Постанови про арешт майна від 08.06.2016 року.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Слов'янським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області порушено порядок та спосіб здійснення виконавчих дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд вважає, що під час вищевказаних дій порушена територіальна юрисдикція виконання Наказу Госоподарського суду Донецької області від 07.06.2013 року № 905/2757/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або

майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Юрисдикція відділу Державної виконавчої служби поширюється на відповідну адміністративно - територіальну одиницю, згідно п. 7 Типового положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», пред'явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення має наслідки закриття виконання провадження.

Отже, проведення виконавчих дій в межах відкритого виконавчого провадження можливо лише за місцезнаходженням юридичної особи, органом Державної виконавчої служби, юрисдикція якої поширюється на територію місцезнаходження юридичної особи.

ДП «Донецький автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» створено відповідно до Наказу Державної служби автомобільних доріг України № 73 від 16.11.2003 року та зареєстровано у м. Донецьк, по проспекту Комсомольський.

З 12 листопада 2014 року ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» переміщено до міста Покровськ Донецької області.

Місто Покровськ за територіальною підлеглістю належить Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції та не належить Слов'янському міськрайонному відділу Державної виконавчої служби

Відтак подання Наказу господарського суду Донецької області від 07.06.2013 року по справі № 905/2757/13 до неналежного відділу виконавчої служби та відкриття Слов'янським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області провадження ВП 51342652 від 08.06.2016 року відбулося із порушенням територіальною юрисдикції, та подальше накладання арешту на майно підприємства, в межах відкритого виконавчого провадження, є порушенням вимог положень ст.ст. 20,26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови ВП 51342652 від 08.06.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони, щодо його відчуження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Слов'янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови ВП 51342652 від 08.06.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони, щодо його відчуження - задовольнити.

Скасувати Постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 04.10.2016 року ВП 51342652 про арешт коштів боржника.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Тарасенко І.М.