Постанова № 64366161, 25.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 січня 2017 р. Справа № 802/1429/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича

позивача: Кудрик Я.О.

відповідача: Ковальчук С.В., Крокус І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

до: державного підприємства "Вінницький завод "Кристал"

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах (список №2) в розмірі 3988,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулося до суду з позовом до державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах (список №2) в розмірі 3988,03 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по списком № 2 в сумі 3988,03 грн., яка виникла за період з січня 2015 року по серпень 2016 року. Вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги повністю підтримала та надала пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача адміністративний позов заперечили та пояснили, що за результатами атестації робочих місць, проведеної на підприємстві у 1994, 1999, 2002, 2008 та 2013 роках, не було підтверджено шкідливість умов праці на робочих місцях огранувальників алмазів у діаманти. Відтак в осіб, які працювали на цих посадах не виникає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, оскільки атестація робочих місць є однією з обов'язкових умов для призначення пільгової пенсії. Таким чином, стаж роботи на ДП "Вінницький завод "Кристал" був безпідставно врахований пенсійним органом при призначенні пільгової пенсії гр. ОСОБА_4 Отже, підприємство не зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку такої пенсії. Крім того, на думку представників відповідача, зазначеному пенсіонеру пенсія мала бути призначена за нормами ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому її виплата повинна здійснюватись за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши інші докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДП "Вінницький завод "Кристал" перебуває на обліку в УПФ України в м. Вінниці з 19.02.1991 року.

Станом на 05.09.2016 року за вказаним підприємством рахується заборгованість в сумі 3988,03 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії (за списком № 2) гр. ОСОБА_4 за період з січня 2015 року по серпень 2016 року (а.с. 6).

09.08.2016 року за вих. № 791 на адресу ДП "Вінницький завод "Кристал" направлено повідомлення про необхідність відшкодування зазначених витрат, до якого додано відповідні розрахунки, складені управлінням Пенсійного фонду України у Іванівському районі Одеської області за місцем призначення пільгової пенсії гр. ОСОБА_4 (а.с. 8-12).

Разом з тим, оскільки підприємство у визначений законом строк витрати на виплату та доставку пільгової пенсії не відшкодувало, УПФ України в м. Вінниці звернулося до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3988,03 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі - Інструкція), затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно зі ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пільгове пенсійне забезпечення мають особи, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. Пенсії за віком призначаються за таких умов: особам, які на день введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст.13 - 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи із вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно з раніше діючим законодавством були відсутні. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України №442 від 1.08.1992 року.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підпунктом 3 частини 2 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказана правова позиція була висловлена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема ухвалах від 24.07.2012 року у справі №К/9991/16301/12, від 02.10.2013 року у справі № К/800/36103/13, від 10.11.2011 року у справі №К-40753/10.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки колишній працівник (ОСОБА_4.) ДП "Вінницького заводу "Кристал" набув стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 01.01.1992 року, тобто мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже, ОСОБА_4 набув право на пенсію відповідно до п. «а» статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому витрати на виплату та доставку пенсій відшкодуванню відповідачем не підлягають.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, а відповідач не вказав про понесені витрати, суд не має підстав для вирішення питання щодо розподілу витрат.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна