Ухвала суду № 64365045, 25.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/1398/16Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 88-ц/783/10/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Симець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про стягнення недонарахованої заробітної плати та компенсації моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (м. Львів, вулиця Сахарова, 2) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_1) недоплачену заробітну плату за травень - грудень 2013 року; січень - травень 2014 року, червень 2014 року та серпень 2014 року в розмірі 3058 (три тисячі п"ятдесят вісім) грн. 34 коп. Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (м. Львів, вулиця Сахарова, 2) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп. Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (м.Львів, вулиця Сахарова, 2) в бюджет держави судовий збір в розмірі 551 (п"ятсот п"ятдесят одну) грн. 20 коп. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» - відхилено, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року - залишено без змін.

Представник ЛКП «Львівелектротранс» - Бегей І.М. звернувся до Апеляційного суду Львівської області із заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами. В обгрунтування поданої заяви зазначає, що 30.11.2016 р. між позивачем - ОСОБА_2 та відповідачем - ЛКП «Львівелектротранс» було укладено договір про позасудове вирішення спору у даній справі та укладено Мирову угоду за умовами якої було передбачено зобов'язання позивача подати у день підписання цієї Мирової угоди відповідно до ст. 27, ч.2 ст. 31, ст. 306 ЦПК України до Апеляційного суду Львівської області заяви про відмову від позовів у справах № 465/1398/16-ц та № 465/1229/16-ц, а також клопотання про скасування відповідних рішень суду першої інстанції у даних справах закриття проваджень у цих справах в зв'язку з відмовою позивача від позову згідно п.4 ч.1 ст. 307 ЦПК України. Однак, в ході судового засідання у справі 465/1398/16-ц, яке відбулося 20.12.2016р., виявилось, що вищезазначених документів - заяви про відмову від позову від 30.11.2016р. та клопотання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі від 30.11.2016р. у матеріалах справи немає. З'ясовуючи причину відсутності вказаних документів було з'ясовано, що 30.11.2016 р. позивачем дійсно були надані до суду вказані документи, однак працівниця суду передала дані документи судді Крайник Н.П., головуючої у іншій справі №465/1229/16-ц.

Просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20.12.2016 р. у справі №465/1398/16-ц у зв'язку з нововиявленими обставнами та прийняти нове судове рішення, яким скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 20.04.2016р. у справі № 465/1398/16-ц та закрити провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 1981 року із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 року, роз'яснено що, перевіряючи обґрунтованість заяви чи подання про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

Відповідно до ст.361 ЦПК України, одною з підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка зверталась з заявою, на час розгляду справи. Вказана правова норма передбачає, що це мають бути обставини, також те, що ці обставини повинні бути істотними, тобто такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто існували на час розгляду судом спору. При цьому наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 ЦПК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст. 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 ч.2 ст. 361 ЦПК України, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3,4 частини другої статті 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 30.11.2016р. подав Апеляційному суду Львівської області заяву про відмову від позову, що підтверджується відміткою суду про отримання (а.с. 209-210), у якій на підставі ч.2 ст. 31, ст. 306 ЦПК України заявив про відмову від свого позову у справі 465/1398/16-ц, а також зазначив, що наслідки своєї відмови від позову усвідомлює та клопотання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження в порядку п.4 ч.1 ст. 307 ЦПК України, у якому просить постановити рішення про скасування заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року у справі №465/1398/16-ц та закрити провадження у даній справі.

Як встановлено судовою колегією, що заява про відмову від позову та клопотання ОСОБА_2 про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі від 30.11.2016р. по справі 465/1398/16, які адресувалися судді Левику Я.А. помилково долучені до матеріалів справи №465/1229/16 за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємтсва «Львівелектротранс» про стягнення недонарахованої заробітної плати. (а.с. 65-66)

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, на які покликається заявник, є істотними, вони могли вплинути на висновки суду під час ухвалення рішення, таким чином, що якби вказані обставини були відомі суду, то зміст судового рішення був би іншим, а тому вважає, що заява про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року - підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Скориставшись принципом диспозитивності, закріпленим у даній нормі права, ОСОБА_2 подав 30.11.2016р. Апеляційному суду Львівської області заяву про відмову від позову.

Частиною 1 ст.31 ЦПК України передбачено право позивача протягом усього часу розгляду справи відмовитися від позову.

Відповідно до ч.3 ст.174 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно до вимог п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Частиною 1 ст. 304 ЦПК України передбачено, що справа розглядається апеляційним судом за правилами встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Згідно ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Згідно із ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК України.

Частиною 2 статті 318 ЦПК України передбачено, що залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Тому на підставі вищенаведеного та відповідно до ч.2 ст.318 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року слід скасувати.

Роз'яснити сторонам наслідки ч.3 ст. 206 ЦПК України, згідно якої, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч.2 ст. 365 ЦПК України, розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення.

У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами ухваленого судом апеляційної або касаційної інстанції нового рішення справа розглядається ними на загальних підставах за раніше поданими апеляційними або касаційними скаргами.

Оскільки статтею 307 ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції передавати справу на новий розгляд, після скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами при новому розгляді справи суд керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главами ЦПК щодо апеляційного провадження та провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами. При цьому з урахуванням вимог статті 303 ЦПК апеляційний суд на підставі доказів, поданих особами, які беруть участь у справі, досліджує обставини, що стали підставою для перегляду судового рішення, дає юридичну кваліфікацію фактичних обставин справи і ухвалює відповідне судове рішення у справі.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що слід прийняти відмову від позову ОСОБА_2 при цьому заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року скасувати і закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 361-365, п.3 ч.1 ст. 205, ст.ст. 304, 305,ч.1 ст. 306, п.4 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 310, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Заяву Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року - задовольнити.

Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року скасувати та провадження у справі закрити.

Роз'яснити сторонам наслідки ч.3 ст. 206 ЦПК України, згідно якої, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді