Постанова № 64363268, 27.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №33/778/56/17 Головуючий у 1-й інстанції Вірченко О.М.Єдиний унікальний №310/8544/16-п Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області Гончар О.С., за участі ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 09.12.2016 року о 16 год. 35 хв. ОСОБА_2 в м.Бердянську по вул.Я. Мудрого біля буд.№1 керував автомобілем ЗАЗ 110206, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» ЗОР №1364 від 09.12.2016 року, чим порушив вимоги п.2.9-а Правил дорожнього руху України.

Крім того, 09.12.2016 року о 16 год. 35 хв. ОСОБА_2 в м.Бердянську по вул.Я. Мудрого, біля буд.№1, керував автомобілем ЗАЗ 110206, державний номер НОМЕР_1 та виконуючи об'їзд транспортного засобу, не вибрав безпечний інтервал та дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку, ГАЗ 310221, державний номер НОМЕР_2, чим порушив вимоги п.10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_2 визнано винним за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275,60 грн.

На вказану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову змінити та накласти на нього адміністративне стягнення лише у виді штрафу в розмірі 10200 грн., оскільки він визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся у скоєному, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має сім'ю, є інвалідом третьої групи, використовує автомобіль у зв'язку з важкістю пересування пішки та для заробітку. Також зазначив, що фактично до нього було застосовано подвійне стягнення, що суперечить Конституції України.

Крім того, частково заперечив проти фактичних обставин події ДТП, викладених у постанові, оскільки фактично ДТП сталося не з його вини, він був змушений зробити маневр, щоб уникнути зіткнення з Камазом, який раптово виїхав на його полосу руху.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 не оспорював доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, просив лише постанову змінити та призначити йому стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Заслухавши ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст.294 КУпАП не переглядаються.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить під сумнів доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Проте зазначені заперечення апелянта повністю спростовуються наявними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП /а.с.9/, поясненнями водія ОСОБА_3 /а.с.18/, який пояснив, що 09.12.2016 року о 16 год. 35 хв., коли він почав виконувати маневр об'їзду автомобіля, який був припаркований на узбіччі, побачив автомобіль, який на великій швидкості рухався йому на зустріч, в результаті чого сталося ДТП.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, сам ОСОБА_2 був згоден з обставинами ДТП, викладеними в протоколі, про що власноруч зробив запис /а.с.8/.

Що стосується доводів апеляційної скарги про суворість накладеного адміністративного стягнення, то ці доводи є необґрунтованими виходячи з такого.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнень.

За таких обставин стягнення на ОСОБА_2 накладено відповідно до положень ст.33 КУпАП - у межах, установлених КУпАП, при цьому судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та інші обставини, що впливають на відповідальність. А тому будь-яких порушень в цій частині, в тому числі і Конституції України, суд не вбачає.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її зміни відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 грудня 2016 року у цій справі щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар