Постанова № 6436233, 17.09.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua

Іменем України

ПОСТАНОВА

17 вересня 2009р. Справа № 2а-4136/09/0870

за позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя, 69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 4

до: приватного підприємця ОСОБА_1, 69007, м. Запоріжжя, вул. Кутузова, 80

про стягнення 1144,55 грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Ємельяновій Г.В.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача - Рожук Д.В. (довіреність № 27 від 27.03.2009р.)

від відповідача не прибув

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі по тексту ДПІ у Шевченківському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 ( далі по тексту ОСОБА_3) про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1144,55 грн.

20.07.2009р. Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-4136/09/0870 та призначено судове засідання на 07.09.2009р.

Розгляд справи, в порядку ст. 128 КАС України, у звязку із неявкою відповідача у судове засідання, було відкладено на 17.09.2009 року.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та, посилаючись на п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просить стягнути з відповідача суму узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 1144,55 грн.

Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами, направлені відповідачу, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст.93 Цивільного кодексу України в редакції Закону №2452-IV від 03.03.2005 року.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача, суд бере до уваги те, що відповідач не надав суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування).

До повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 17.09.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_3 зареєстрований розпорядженням Виконавчого комітету Запорізької міської ради, як субєкт підприємницької діяльності фізична особа 13.08.2002 року за НОМЕР_2.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість у розмірі 1144,55 грн.

Заборгованість виникла за результатами невиїзних перевірок, по результатам яких ДПІ у Шевченківському районі були складені акти своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість, якими встановлено порушення п.п. 7.8.2 п.7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме:

акт перевірки від 07.08.2007 року № 1161. яким встановлено несвоєчасно подання декларації за ІІІ, ІV квартали 2006 року та І квартал 2007 року. Акт перевірки отримано відповідачем засобами поштового звязку 11.08.2007 року, що підтверджується його особистим підписом. На підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення рішення № 1161/1701/0 від 15.08.2007 року, яким на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі Закон №2181) визначено суму штрафу у розмірі 510,00 грн. Вказане повідомлення-рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом, який повернувся з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що складено акт №2914 щодо неможливості вручення повідомлення-рішення та розміщено на дошку податкових оголошень;

акт перевірки №1206/17-01/2556921550 від 17.08.2007 року яким встановлено несвоєчасно подання декларації за ІІ квартал 2007 року. Акт перевірки був направлений відповідачу рекомендованим листом, який повернувся до ДПІ з відміткою поштового відділення « за закінченням терміну зберігання » про що складено акт №2915 щодо неможливості вручення акту перевірки. На підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення рішення №1206/1701/2556921550 від 19.09.2008 року, яким на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 визначено суму штрафу у розмірі 170 грн. Вказане повідомлення-рішення 02.10.2007 року було направлено відповідачу рекомендованим листом, який повернувся до ДПІ з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що складено акт №3158 щодо неможливості вручення повідомлення-рішення та розміщено на дошку податкових оголошень;

акт перевірки № 6482/17-01/2556921550 від 24.12.2008 року яким встановлено несвоєчасно подання декларації за ІІІ квартал 2007 року. Акт перевірки був направлений відповідачу рекомендованим листом, який повернувся до ДПІ з відміткою поштового відділення « за закінченням терміну зберігання » про що складено акт №8 щодо неможливості вручення акту перевірки. На підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення рішення №6482/1701/0 від 30.01.2008 року, яким на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 визначено суму штрафу у розмірі 170 грн. Вказане повідомлення-рішення вручено відповідачу засобами поштового звязку 05.02.2008 року, про що свідчить його особистий підпис;

акт перевірки №182/17-01/2556921550від 03.03.2008 року яким встановлено несвоєчасно подання декларації за ІV квартал 2007 року. Акт перевірки був направлений відповідачу рекомендованим листом, який повернувся до ДПІ з відміткою поштового відділення « за закінченням терміну зберігання » про що складено акт №2915 щодо неможливості вручення акту перевірки. На підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення рішення №182/1701/0 від 08.04.2008 року, яким на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 визначено суму штрафу у розмірі 340 грн. Вказане повідомлення-рішення 10.04.2008 року було направлено відповідачу рекомендованим листом, який повернувся до ДПІ з відміткою поштового відділення «адресат не зявився», про що 16.05.2008року складено акт №16 щодо неможливості вручення повідомлення-рішення та розміщено на дошку податкових оголошень;

Загальна сума боргу за вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями склала 1190,00 грн., яка за рахунок часткової сплати зменшилась на 45,90 грн. та на теперешній час складає 1144,55 грн.

У звязку з несплатою відповідачем суми податкового боргу в розмірі 1144,55 грн. позивач вимушений звернутися із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 закону №2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_1 податкової заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 1144,55 грн. є обґрунтованими та підтвердженими документальними доказами.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, враховуючі, що відповідач не заперечив проти позову, у судове засідання не прибув, витребувані судом документи не надав, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з ПП ОСОБА_1 податкової заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 1144,55 грн., доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки на час розгляду справи в суді відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1144,55 грн., задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1) податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1144,55 грн.(одна тисяча сто сорок чотири гривні) 55 копійок на користь Державного бюджету Шевченківського району ( р/р 31116029700009, код платежу 14010100, код отримувача 34676911, ГУДКУ у Запорізькій області). Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 01.10.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко

01.10.2009 року постанова не набрала законної сили

Суддя О.М. Нечипуренко