Постанова № 64361536, 24.01.2017, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/4016/16-а

Провадження№ 2-а/266/23/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Сараєва І.А., за участі секретаря Нетреба О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що 11.10.2016 р. в.о. начальника відділу контролю південного напрямку управління з питань праці ОСОБА_2 було складено протокол № 05-20-3281/0009 про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що ОСОБА_1 (далі Позивач), в.о. директора державного підприємства Маріупольський морський торговельний порт» вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-6 КУпАП. Зазначений протокол ним підписаний з наданням відповідних пояснень, які спростовують його провину. В подальшому 17.10.2016 р. Головним управлінням Держпраці у Донецькій області ( далі Відповідач), було винесено постанову № 05-20-3281/0029-0009 про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно до якої Позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1886 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. З даною постановою він не погодився оскільки згідно з направленням на проведення перевірки від 02.09.2016 р. № 5.1/652 Відповідачем в державному підприємстві «Маріупольський морський Торговельний порт» з 07.09.2016 р. по 08.09.2016 р. була проведена позапланова перевірка питань зазначених у зверненні фізичної особи, а саме ОСОБА_3 Для проведення перевірки були направлені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Зазначена перевірка проводилась за дорученням Департаменту з питань праці України від 30.08.2016р. № 1701/4.1/4.3-ЗВ-16. Строк для надання відповіді Департаменту з питань праці України з цього приводу - 09.09.2016р. За результатами перевірки було складено акт від 08.09.2016 р. № 05.1-2/5. В подальшому 15.09.2016 р. згідно з направленням № 4.1/691 на підприємство знову було направлено посадових осіб Головного управління Держпраці у Донецькій області, а саме ОСОБА_2, для проведення позапланової перевірки з питань викладених у зверненні ОСОБА_3 Підставою для здійснення перевірки зазначено знову доручення Департаменту з питань праці України від 30.08.2016р. № 1701/4.1/4.3-ЗВ-16, строк відповіді за яким вже минув, а також звернення від 11.08.2016 р.№19-р-1198 вих-16. При цьому, за зверненням від 11.08.2016 р. № 19-р-1198вих-16 на підприємстві також вже проводилась перевірка Відповідачем, а саме: згідно з направленням на введення перевірки від 31.08.2016 р. № 4.1/644 з 05.09.2016 р. по 09.09.2016 р. За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 09.09.2016 р. № 05-20-5281/0027. Порядок проведення перевірок і тому числі позапланових посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012р. № 390. З урахуванням того, що за дорученням, а також за зверненням, яке було вказано як підстава перевірки у направленні № 4.1/691 від 15.09.2016 р. вже проводилась перевірка підприємства, підстава для проведення зазначеної перевірки фактично була відсутня. Інших документів, які б свідчили про законність проведення перевірки, ОСОБА_2 не надала. Тому листом від 15.09.2016 р. № 18/448 за підписом заступника директора з правових питань Порту Відповідачу було надано відповідь відсутність підстав для допущення в.о. начальника відділу контролю південного напрямку з питань праці ОСОБА_2 до проведення перевірки з 15 вересня по 16 вересня 2016 року згідно направлення № 4.1/691 від 15.09.2016 р. Крім того з 15 по 16 вересня 2016 року Позивач перебував у відрядженні, тобто взагалі не знав та не міг знати про проведення перевірки на підприємстві. Викладене свідчить, що підстави для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за порушення, вказані в оскаржуваній постанові, відсутні. На підставі переліченого просив суд постанову № 05-20-3281/0029-0009 про накладення адміністративного відповідно до статті 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.10.2016 р. відносно нього скасувати.

В судове засідання позивач ОСОБА_7 не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача повідомлений належним чином до судового засідання не з'явився про причини неявки не повідомив.

З приводу того, що представник відповідача повторно не з'явився у судове засідання, не надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, або про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності на підставі матеріалів долучених до справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлений шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до ст. 289 КУоАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Судом встановлено, що на підставі протоколу № 05-20-3281/0009 про адміністративне правопорушення, складеним в.о. начальника відділу контролю південного напрямку управління з питань праці ОСОБА_2 11 жовтня 2016 року ( а.с. 7-9) винесено постанова в.о. начальника відділу контролю південного напрямку управління з питань праці ОСОБА_2 № 05-20-3281/0029-0009 від 17 жовтня 2016 року, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень за порушення вимог чинного законодавства, яке полягає в відмові у проведенні позапланової перевірки додержання законодавства про працю посадовою особою Головного управління Держпраці у Донецькій області на виконання доручення Департаменту з питань праці №1701/4.1./4-3-ЗВ-16 від 30.08.2016, за зверненням ОСОБА_8 щодо можливого порушення законодавства про працю посадовими особами Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт», своїми діями вчинив перешкоди для діяльності посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержання с законодавства про працю, а саме: 16.09.2016 р. виконуючий обов'язки директора Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» ОСОБА_1 відмовив у наданні документів для проведення позапланової перевірки (а.с. 11-12).

В зазначеній постанові в графі - постанова одержана особою, що притягується до відповідальності міститься підпис особи, яка притягується до відповідальності 17.10.2016 р. Позивач звернувся з даним позовом 18.10.2016 р. тобто в межах строку звернення до адміністративного суду, тому його права підлягають захисту.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі з боку органів державної влади.

За правилами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р «Питання Державної служби з питань праці», на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі Положення № 96).

Відповідно до п. 1 цього Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 54 п.4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення № 96).

Відповідно до п. 5, 6 ч. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, співробітники цього органу мають право безперешкодно проводити без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та обєктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та фіксувати факти порушення законодавства.

Відповідно до Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів від 2 липня 2012 року № 390 (далі Порядок ), перевірки можуть бути плановими та позаплановими, а також можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності субєкта господарювання або у приміщенні органу державного нагляду (контролю).

Пунктом 3 Порядку визначено, що позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності".

Підставами для здійснення позапланових заходів відповідно до ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності"є:

-подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного гану державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду контролю) за його бажанням;

-виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

-перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

-обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом ледарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

-неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових нень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

-настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.

Згідно з направленням начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області на проведення перевірки від 02.09.2016 р. № 5.1/652 в державному підприємстві «Маріупольський морський Торговельний порт» з 07.09.2016 р. по 08.09.2016 р. була проведена позапланова перевірка питань зазначених у зверненні фізичної особи. ( а.с. 13). За результатами перевірки було складено акт від 08.09.2016 р. № 05.1-2/5.( а.с. 14-16).

15.09.2016 р. згідно з направленням № 4.1/691 в державному підприємстві «Маріупольський морський Торговельний порт» було направлено посадових осіб Головного управління Держпраці у Донецькій області, а саме ОСОБА_2, для проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства про працю. Підставою для здійснення перевірки зазначено доручення Департаменту з питань праці України від 30.08.2016р. .№1701/4.1/4.3-ЗВ-16, щодо розгляду звернення ОСОБА_3 від 11.08.2016 р. №19-р-1198 вих16. ( а.с. 17).

Проте за зверненням від 11.08.2016 р. № 19-р-1198вих-16 в державному підприємстві «Маріупольський морський Торговельний порт» вже проводилась перевірка згідно з направленням на введення перевірки від 31.08.2016 р. № 4.1/644 з 05.09.2016 р. по 09.09.2016 р. ( а.с. 18) За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 09.09.2016 р. № 05-20-5281/0027 ( а.с. 19-20).

Таким чином з урахуванням того, що за дорученням, а також за зверненням, яке було вказано як підстава перевірки у направленні № 4.1/691 від 15.09.2016 р. вже проводилась перевірка в державному підприємстві «Маріупольський морський Торговельний порт», підстава для проведення Відповідачем зазначеної перевірки фактично була відсутня.

Інших документів, які б свідчили про законність проведення перевірки, ОСОБА_2 Відповідачем у судове засідання не надано.

Крім того до протоколу № 05-20-3281/0009 про адміністративне правопорушення, складеним в.о. начальника відділу контролю південного напрямку управління з питань праці ОСОБА_2 11 жовтня 2016 року додані пояснення Позивача з яких вбачається, що останній не погодився із ним з причин того, що Відповідачем вже проводилася перевірка питань, зазначених у зверненні ОСОБА_3 в період з 07.09.2016 р. по 08.09.2016 р. за дорученням Департаменту з питань праці України від 30.08.2016 р. №1701/4.1/4.3-ЗВ-16 за результатами якої складено акт від 08.09.2016 р. №05.1-2/5. Питання зазначені у звернені від 11.08.2016 р. №19-р-1198 вих-16 також вже розглядалися, про що складено акт перевірки від 09.09.2016 р. Строк для надання відповіді Департаменту з питань праці України з цього приводу сплив 09.09.2016 р. ( а.с. 10).

Згідно зі ст. 10 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності"суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати: посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного ляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи відповідають вимогам цього Закону.

Одними з основних принципів державного нагляду (контролю) відповідно ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у )і господарської діяльності" є здійснення державного нагляду (контролю) лише наявності підстав та в порядку, визначених законом та в порядку, визначених законом та неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Ст. 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити ю не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Листом від 15.09.2016 р. № 18/448 за підписом заступника директора з правових питань ОСОБА_9 Відповідачу було надано відповідь відсутність підстав для допущення в.о. начальника відділу контролю південного напрямку з питань праці ОСОБА_2 до проведення перевірки з 15 по 16 вересня 2016 року згідно направлення № 4.1/691 від 15.09.2016 р. ( а.с. 21).

Судом також встановлено, що з 15.09.2016 р. по 16.09. 2016 року ОСОБА_1 перебував у відрядженні, що підтверджується наказом про направлення в відрядження від 14.09.2016 р. №1665/к ( а.с. 22) що підтверджує доводи позивача щодо про те, що він не знав та не міг знати про проведення на підприємстві перевірки з період з 15.09.2016 р. по 16.09.2016 р..

Згідно зі ст. 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених ст..72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо позивач заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази по справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підприємстві за дорученням та за зверненням яке було вказано як підстава перевірки у направлені №4.1/691 від 15.09.2016 р. вже проводилася перевірка за результатами якої складено акт, тому підстав для проведенні позапланової перевірки з цього ж питання були відсутні. Також зазначив, що він взагалі не знав та міг знати про проведення перевірки на підприємстві оскільки перебував у відрядженні.

Таким чином оскаржуємо постанова, є такою яка не відповідає закону, оскільки відповідач до суду не з'явився, у судовому засіданні, не встановлено з яких саме міркувань виходила начальник відділу контролю південного напрямку управління з питань праці ОСОБА_2 яким чином давала оцінку та досліджувала обставини на підставі яких прийшла до висновку та винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

За таких обставин усі сумніви трактуються на користь позивача, тому постанова, складена начальником відділу контролю південного напрямку управління з питань праці ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд не вбачає законних підстав для відмови в задоволенні позову, тому постанова від 17 жовтня 2016 року № 05-20-3281/0029-0009 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП повинна бути скасована.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 161,162,163 КАС, ст.. ст.. 1885,258, 288, 289, 293,294, 247 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову в.о. начальника відділу контролю південного напрямку управління з питань праці ОСОБА_2 від 17 жовтня 2016 року № 05-20-3281/0029-0009 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 гривень визнати противоправною та скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів від дня отримання її копії. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами, якщо судом вирішено питання про їх права, свободи інтереси і обов'язки.

Суддя: Сараєв І. А.