Рішення № 643615, 26.04.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2007 р.

Справа № 2/75(5/309)

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Деревінська Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/75( 5/309)

за позовом: Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кіровоградгаз” м. Кіровоград

про стягнення 6368615 грн.99 коп.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача – Плотников А.О.- довіреність № 33/10 від 9.02.07 ;

від відповідача – Ніколаєнко В.В. довіреність № 07/01-02 від 3.01.07 ;

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про стягнення 5 580 233,86 грн., з яких 3591487,72 грн. боргу за поставлений природний газ за період з січня по грудень 2003р., 658035,97 грн. пені, 853955,82 коп. інфляційних збитків, 225350,21 грн. - 3% річних та 251404,14 грн. -7% штрафу згідно ст.. 231 ГК України.

17.04.2007р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог за № 31/10-3529 від 16.04.2007р., відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача 658035,97 грн. пені, 1509801,41 коп. інфляційних збитків, 357877,75 грн. - 3% річних та 251404,14 грн. -7% штрафу. Вказує на сплату відповідачем боргу в сумі 3591487 грн. 72 коп. 28.02.2007р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 07/97 від 16.04.2007р. зазначив, що станом на 26.02.2007р. сума основного боргу в розмірі 3591487,72 грн. повністю погашена. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та 3% річних просить суд відмовити, оскільки заборгованість перед позивачем виникла не з його вини, а у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків споживачами – населенням області, яке своєчасно не розраховується за надані послуги, що є підстави вважати таку обставину в винятковою.

В доповненні до відзиву на позов просить зменшити суму штрафних санкцій до 1 % від нарахованої суми, відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3 % річних, оскільки не користувався чужими коштами, а 3 % річних є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання грошового зобов’язання. При вирішенні спору просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Розглянувши справу за наявними матеріалами, заслухавши пояснення представників сторін, після оголошеної перерви з 23.04.07р. до 26.04.07р., господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірною компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та ВАТ “Кіровоградгаз” укладено договір на постачання природного газу № 06/02 –2113 від 28.12.02р.

У відповідності до п. 1.1 даного договору постачальник (ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”) зобов’язався передати Покупцю (ВАТ "Кіровоградгаз") в 2003р. приодний газ для потреб населення з врахуванням можливих втрат газу, а покупець –прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п. 5.1 договору остаточний розрахунок за газ проводиться грошовими коштами до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається із актів приймання-передачі (а.с. 25 - 41 т.1 ) позивачем відповідачеві за січень-грудень 2003р. поставлено природний газ на загальну суму 39668556грн. 51 коп..

Відповідачем розрахунок за отриманий природний газ проведено частково.

Решту заборгованості в розмірі 3591487 грн. 725 коп. відповідачем станом 10.01.2004р. /кінцевий строк розрахунку згідно договору/ та на момент звернення з позовом до суду – 21.12.2005р. не сплачено., що не заперечено відповідачем.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із матеріалів справи /а.с. 83 т.2 /вбачається, що 28.02.2007р., тобто після зверення з позовом до суду, відповідачем на рахунок позивача перераховано 3591487 грн. 72 коп. основного спірного боргу.

Отже провадження у справі в частині стягнення 3591487 грн.72 коп. підлягає припиненню на підставі п.1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору..

Крім того, відповідно до п. 6.2 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Позивачем нарахована пеня в сумі 658035 грн. 97 коп. за період з 5.12.2004р. по 5.12.2005 р. та штраф в сумі 251404 грн. 14 коп., що становить 7 % від суми боргу 3591487 грн. 72 коп., згідно вимог ст. 231 Господарського кодексу України якою встановлено, що у разi якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економiки, штрафнi санкції застосовуються вiдповiдно до цього кодексу, а саме у випадку прострочення грошового зобов"язання понад 30 днiв, додатково стягується штраф у розмiрi семи вiдсоткiв вказаної вартості.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 658035 грн. 97 коп. та 251404 грн. 14 коп. штрафу необхідно відмовити, виходячи із наступного.

Позивачем зазначений строк виникнення боргу на суму 3591487 грн. 72коп.: з січня 2003р. по грудень 2003р. Враховуючи строк виконання зобов’язання по оплаті послуг теплопостачання – до 10 числа наступного місяця, кінцевий строк сплати боргу – до 10.01.2004р.

Відповідно до умов п.5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України передбачено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовується до позовів, строк пред’явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’Язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

Відповідно до вимог ст.. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки / пені, штрафу/.

З врахуванням викладеного, враховуючи кінцевий строк виконання грошового зобов’Язання до 10.01.2004р., дату звернення з позовом до суду – 21.12.2005р. та вимоги діючого законодавства, позивач пропустив строк позовної давності на стягнення пені та штрафу відповідно на суму 658035 грн. 97 коп. та 251404 грн. 14 коп. Позов в цій частині задоволенню не підлягає в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про необхідність застосування строку позовної давності відповідач заявив до суду 26.04.2007р.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача 3 % річних за період з 11.02.2003 р. по 28.02.2007р. становлять 357877 грн. 75 коп., а збитки від інфляції, нараховані за період з лютого 2003р. по лютий 2007р. включно становлять 1509810 грн. 41 коп. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Клопотання відповідача про застосування строк позовної давності при вирішенні питання про стягнення збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Позивачем нараховані збитки від інфляції та 3 % річних з простроченої суми, що виникла з січня 2003р. та періодично частково погашалась, що підтверджено розрахунком позивача та не заперечено відповідачем, станом на момент пред’явлення позову – 21.12.2005р., що знаходилось в межах строку позовної давності.

Збитки та 3 % річних з простроченої суми боргу 3591487 грн. 72 коп. за грудень 2003р., що після часткового погашення виникла з березня 2004р., нараховані станом на лютий 2007р. – час погашення боргу в повній сумі та на момент винесення рішення по справі, що теж знаходиться в межах строку позовної давності.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в пропорційно розміру. Задоволених

Керуючись ст.ст. 258, 525, 526, 549, 625, Цивільного кодексу України, Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 49, п.1.1.ч.1.ст.. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кіровоградгаз” м. Кіровоград вул. Володарського, 67 / п.р.260039301332078 в ПІБ м. Кіровограда, МФО 323301 код 03365222/ на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код 31301827) інфляційні збитки в сумі 1509810 грн.41 коп., 3 % річних в сумі 357877 грн. 75 коп., витрати на державне мито в сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 658035 грн. 97 коп, 251404 грн. 14 коп. штрафу відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 3591487 грн. 72 коп. боргу припинити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя