Рішення № 643603, 03.05.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2007 р.

Справа № 2/88(15/38)

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянувши справу № 2/88 (15/38)

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Кіровоград

до відповідача: дочірнього підприємства "Теплоенергоценраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології", м. Кіровоград

та комунального підприємства "Теплоелектроцентраль", м. Кіровоград,

про стягнення 314033,55 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Даценко О.А. – дов. від 23.01.2007р.

Від відповідача – 1 – участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Від відповідача – 2- участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Відкрите акціонерне товариство “Кіровоградобленерго” 28.01.2005р. звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з відповідача - ДП “Теплоенергоцентраль” п’ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2003р. в сумі 314 033,55грн.

Позовні вимоги мотивовано укладеним з комунальним підприємством “Теплоелектроцентраль”, правонаступником якого є ДП “Теплоенергоцентраль”, договору № 17 на користування електричною енергією від 01.02.2001р., невиконанням споживачем електричної енергії умов договору та положень чинного законодавства про електропостачання, статтями 6, 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР, статтею 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Позивач заявляє позовні вимоги лише до відповідача – 1.

Господарським судом Кіровоградської області до участі у справі в якості відповідача залучено Кіровоградське комунальне підприємство “Теплоелектроцентраль” –сторону у договорі від 01.02.2001р. № 17.

Відповідач – 1 ДП “Теплоенергоцентраль” позовні вимоги заперечив, посилаючись на незавершеність процесу припинення комунального підприємства “Теплоелектроцентраль”, перебування його в ЄДРПОУ на час розгляду справи.

Відповідач – 2 Кіровоградське комунальне підприємство “Теплоелектроцентраль” позовні вимоги заперечив, з огляду на здійснення нарахування суми заборгованості з порушенням умов договору, також вказав на необхідність застосувати до спірних правовідносин положення нормативно-правових актів, що набрали чинності після виникнення обставин, наведених у позові в силу статті 58 Конституції України, як таких, що мають зворотну дію в часі, оскільки пом’якшують відповідальність особи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

В С Т А Н О В И В :

Між ВАТ “Кіровоградобленерго” та Кіровоградським КП “Теплоелектроцентраль” укладено договір № 17 від 01.02.2001р. на користування електричною енергією, який сторонами пролонговано на 2003 рік.

Відповідно до умов договору постачальник зобов’язується поставляти електричну енергію, як різновид товарної продукції, доводити споживачу договірні величини споживання електроенергії та величину граничного споживання потужності, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати спожиту електроенергію, нарахування за перевищення договірних величин споживання та потужності, а також інші платежі в строки та в обсяги, обумовлені договором.

Згідно пункту 3.7 договору, у випадку споживання електроенергії понад договірної величини, обумовленої цим договором за відповідний розрахунковий період, споживач сплачує постачальнику п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини споживання.

16.09.03р. позивач надіслав споживачу лімітне повідомлення про погодження на жовтень 2003р. граничних (договірних) величин електроспоживання: електроенергія –1000тис.кВт/год., потужність: ранок–1700кВт, вечір–1500 кВт.

На підставі звіту споживача про електроспоживання енергопостачальною організацією було виставлено до оплати рахунок-фактуру № 17/1 від 03.11.2003р. на загальну суму 149 321,12грн. (в тому числі 89 106,63 грн. активної електроенергії, 42 393,16 грн. за перевищення граничного рівня споживання, 17 821,33 грн. ПДВ на активну електроенергію).

Також судом встановлено, що 26.11.2003р. КП “Теплоелектроцентраль” відповідно до пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам позивачем направлено повідомлення про коригування граничного рівня споживання електричної енергії, згідно якого підприємству на жовтень 2003р. коригується гранична (договірна) величина споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання 62 416 кВт/год, а за електроенергію, спожиту понад скориговану граничну величину, буде нарахована п’ятикратна вартість.

01.12.2003р. КП “Теплоелектроцентраль” енергопостачальною організацією було виставлено до оплати рахунок № 17/1 за спожиту електроенергію на суму 418 961,51грн., в тому числі 314 033,55грн. за перевищення граничного рівня споживання електричної енергії, який не було оплачено.

Згідно Порядоку постачання електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 475, та пункту 6.7 договору, в силу якого постачальник вправі вносити зміни (доповнення) відповідно до законодавчих актів, які набирають чинність після підписання договору, без погодження другої сторони, господарський суд приходить до висновку, що позивачем додержано належний порядок коригування граничної (договірної) величини споживання електричної енергії.

18.02.2004р. між управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі Енергетичні Технології” укладений договір оренди № 18/17 цілісного майнового комплексу КП “Теплоелектроцентраль”, наслідком укладення якого є припинення діяльності КП “Теплоелектроцентраль” шляхом реорганізації через приєднання до орендаря. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого підприємства, у тому числі права вимоги та боргів.

18.02.2004р. підписано акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу КП “Теплоелектроцентраль” між управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ДП “Теплоенергоцентраль”, та 25.03.2004р. прийнято рішення дванадцятої сесії ХХІV скликання Кіровоградської міської ради про реорганізацію КП “Теплоелектроцентраль” шляхом приєднання до ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі Енергетичні Технології”. Зазначений договір переукладено та нотаріально посвідчено 15.10.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є наявність чи відсутність зобов’язання боржника щодо сплати ним коштів, нарахованих, як відповідальність за перевищення граничних величин споживання електричної енергії, а також визначення особи, що є стороною (боржником) у спірному зобов’язанні на момент розгляду справи.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Сторонами у зобов’язанні є кредитор і боржник і їх заміна може здійснюватись лише на підставах, передбачених законодавством ( в тому числі в зв’язку з правонаступництвом).

Положеннями статей 104, 106 Цивільного Кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Відповідно до частин 2, 3 статті 107 Цивільного кодексу України встановлено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, відповідно до якого після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Відповідно до пункту 11 статті 37 Закону України від 15.05.2003 року “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації таких змін до установчих документів та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання.

Із матеріалів справи вбачається, що процедура приєднання підприємства відповідача – 2 не завершена. Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області від 10.04.2007р. Кіровоградське комунальне підприємство “ Теплоелектроцентраль” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що належним відповідачем по справі є відповідач – 2,

Укладаючи договір від 01.02.2001р. на користування електричною енергією, сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини регулюються чинним законодавством України.

Таким законодавством, що регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею постачанням і використанням електричної енергії є Закон України “Про електроенергетику”, Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002р., Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р.

Вищевказаними підзаконними актами запроваджено регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання і передбачено, що граничні величини споживання та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором; повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною договору.

За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання (п.11 Порядку) і відповідно до п. 5.3 Правил користування електричною енергією є договірною.

Відповідно до пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності, споживачі несуть відповідальність, що визначена згідно з частинами п’ятою та шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Редакцію пункту 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” , що передбачала відповідальність споживачів (крім населення, професійно-технічних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівня акредитації державної і комунальної форм власності) у випадках споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період було змінено в сторону зменшення розміру відповідальності за допущене порушення у вигляді сплати енергопостачальникам дократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.

За змістом статей 275 –277 Господарського кодексу України правовідносини у сфері енергопостачання та зобов’язання, що виникають з них, є господарсько-правовими.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 пункту 5 розділу ІХ “Прикінцеві положення” Кодексу передбачено, що положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов’язань, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі, якщо вони пом’якшують відповідальність за вказані порушення, такі самі положення містяться в Цивільному кодексі України.

Із матеріалів справи вбачається, що 2, 9, 10, 29 та 31 жовтня 2003р. відповідачем оплачено рахунок N 17/1 на загальну суму 14717 грн. 86 коп. Вказану суму оплати позивачем підставно зараховано в погашення вартості використаної електроенергії в жовтні 2003р., що відображено в рахунку N 17/1 від 3.11.2003р. / а.с. 19 т. 1/.

За викладених обставин позивачем вірно зроблено розрахунок різниці договірної величини споживання електроенергії з врахуванням фактично оплаченої за жовтень 2003р.

Враховуючи обставини справи та діюче законодавство України, проаналізоване вище, суд приходить до висновку про те, що позов є частково обгрунтованим і підлягає задоволенню на суму 157016 грн. 77 коп. двократної вартості понаддоговірної величини споживання електроенергії в жовтні 2003р. за рахунок відповідача – 2.

В задоволенні решти позову та в задоволенні позову про стягнення спірної суми з відповідача – 1 необхідно відмовити.

Позивач заперечує проти застосування, при вирішенні спору, що виник у жовтні 2003р., Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” N 2706-1У від 23.06.2005р.” , оскільки останній не містить будь-яких вказівок щодо надання йому дії у часі. Крім того, посилається також на рішення Конституційного Суду України від 9.02.1999р. по справі N 1-7/99, який дійшов висновку про те, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Вказане заперечення спростовується наступним Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В Постанові Вищого Господарського Суду України від 20.02.2007р. по справі N 15/28, якою скасовані постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.06.2006р., а справу направлено на новий розгляд, міститься вказівка на необхідність з’ясування обставин справи, пов’язаних з правовою природою заявленої до стягнення суми, відповідно до норм чинного законодавства з врахуванням змін до Закону України “Про електроенергектику”.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, з врахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дії відповідача – 2, покладаються на відповідача – 2 в повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 104, 106, 107, 509, 526, Цивільного кодексу України, ст. 275-277 ГК України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 111-12, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства “ Теплоелектроцентраль” м. Кіровоград вул. Енергетиків, 20 (р/р 2600330011668 в ОД УСБ м. Кіровограда МФО 323293 код 30285726) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" м. Кіровоград пр. Комуністичний, 15 (п/р 26033333331850 в ЦВ ПІБ м. Кіровограда МФО 323301 код 23226362) 157016 грн. 77 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії в жовтні 2003р.

Стягнути з комунального підприємства “ Теплоелектроцентраль” м. Кіровоград вул. Енергетиків, 20 (р/р 2600330011668 в ОД УСБ м. Кіровограда МФО 323293 код 30285726) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" м. Кіровоград пр. Комуністичний, 15 (п/р 26008302331850 в ЦВ ПІБ м. Кіровограда МФО 323301 код 23226362) 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 157016 грн. 77 коп. відмовити.

В задоволенні позову за рахунок відповідача – 1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя