Ухвала суду № 64359715, 11.01.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14321/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А., при секретарі Коцюрба Л. О., за участю сторін: адвоката Куян М.В., прокурора Вигівського М.І., скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася зі скаргою до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва, в порядку ст. 303 КПК України, на дії слідчого відділу Дніпровського УП у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100000000511, в якій вона просить зобов»язати слідчого вчинити дії, а саме повернути майно: ноутбук МаСВооk модель А 1466 серійний номер Co2k179vdrvc, вилучене 21 вересня 2015 року в АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник особи, що подала скаргу її підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у її мотивувальній частині.

Прокурор поклався на розсуд суду.

Слідчий будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги до суду не з'явився, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, вважає за можливе провести розгляд останньої у його відсутність.

Тож, слідчий суддя, вивчивши скаргу, заслухавши доводи особи, що її подала, вивчивши матеріали за скаргою, приходить до наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скаргу подано у відповідності до положень ст. 304 КПК України та на процесуальну дію/бездіяльність, що підлягає оскарження на досудового провадженні (ст. 303 КПК України).

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Слідчий, дії якої оскаржується, тобто, як учасник процесу у даному провадженні, станом на 11.01.2017 року, будучи вільною у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, правом на надання письмових заперечень до суду, з зазначенням належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 84-86 КПК України, які б в той чи інший спосіб спростовували або ж підтверджували доводи особи, що подала скаргу, не скористався.

В свою чергу, згідно п. 2 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути зокрема про зобов'язання вчинити певну дію.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку скарги задовольнити частково, та зобов'язати працівників слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100000000511 від 31.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Керуючись ст. ст. 7-29, 84-86, 91-94, 303-307, 309, 310, 369-372 КПК України слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу - задовольнити частково.

Зобов'язати працівників слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в м. Києва Панченко Т.В., у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100000000511 від 31.08.2015 року повернути ОСОБА_2 майно, вилучене ноутбук МаСВооk модель А 1466 серійний номер Co2k179vdrvc, вилучене 21 вересня 2015 року в АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Слідчий суддя: