Ухвала суду № 64359700, 07.01.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/490/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" січня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Дзюба О.А.,

при секретарі Корович О.С.,

за участю сторін кримінального проовадження:

прокурора Семененко Б.В.,

слідчого Киян В.І.,

захисник ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Шаламова П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Сумської області, українця, громадянина України, освіта незакінчення середня, не одруженого, не працюючого, студент 3-го курсу ВПУ № 25, зареєстрованого: АДРЕСА_1 раніше не судимого, в рамках кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040000177 від 05.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Шаламова П.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мороз О.В., звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити враховуючи, що ОСОБА_2, вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, тож будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин може перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні, ухилятись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та експерта, знищити, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Захисник заперечував проти задоволення даного клопотання зазначивши, що вказані слідчим ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, а особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, а всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності.

Підозрюваний просив суд відмовити у задоволенні даного клопотання з підстав вказаних захисником, свою вину у вчиненні злочину не визнав та зауважив, що такий захід є занадто суворим.

Тож, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

За вказаним фактом, 05.01.2017 року відомості за вказаними фактами було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12017100040000177.

06.01.2016 року - ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)» та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи та безпосередньо саме кримінальне провадження в оригіналі, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у зв»язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити, та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання нею покладених процесуальних обов'язків.

Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Шаламова П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити, у зв'язку з чим звільнити з під варти останього негайно в залі суду.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжний захід у виді цлодобового домашнього арешту з забороною залишати житло АДРЕСА_2

Негайно доставити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до місця проживання - АДРЕСА_3

Зобов"язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимогою у рамках даного кримінального провадження до слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти до 7 березня 2017 року наступні обв'язки:

? прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського управління поліції Національної поліції в місті Києві Шаламова П.В. та прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Семененко Б.В.

Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: