Ухвала суду № 64358154, 30.01.2017, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2326/16-к

Провадження № 1-кп/626/35/2017

УХВАЛА

Імнем України

30 січня 2017 року Красноградський районний суд Харківської області у складі:

судді Гусара П.І., за участю секретаря Івашкіної Т.В.

прокурора Жуксампаєвої Ю.С.

неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього, - ОСОБА_2

захисника неповнолітнього - ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснограда клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Краснограда, Харківської області, українця, громадянина України, учня 8 класу Красноградської ЗОШ №1 ім. О., Копиленка проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016220350000664 від 29.08.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красноградського районного суду Харківської області знаходиться вищезазначене клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.08.2016 року ОСОБА_5 вночі, точний час в ході досудового і судового слідства не встановлено, разом із ОСОБА_1, який не досяг віку кримінальної відповідальності, проходили повз будинку АДРЕСА_2, в якому мешкає ОСОБА_6, яка являється сусідкою останнього. В цей час ОСОБА_1 згадав, ОСОБА_6 має велосипед та запропонував ОСОБА_5 викрасти його. Після чого, ОСОБА_5, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням до приміщення, з корисливих мотивів, залишився біля паркану домоволодіння, спостерігаючи за обстановкою, а тим часом ОСОБА_1 через отвір у паркані, яким повністю огорожена територія вказаного домоволодіння, проник на територію подвір'я, де із сараю, в якому відсутні двері, викотив велосипед «Winner milano», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої еспертизи № 4717 від 29.09.2016 року становить 2 650,00 грн та разом із ОСОБА_5, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_6 була завдана матеріальна шкода на 2650, 00 грн.

Діяння неповнолітнього ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечив проти фактичних обставин справи. Зазначив, що зробив висновок із вчиненного.

Законний представник неповнолітнього, ОСОБА_2 в судовому засіданні просила суд застосувати до сина заходи примусового виховного характеру, які просила прокурор.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку що клопотання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 2 статті 97 КК України визначено, що примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст. 105 цього кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на час вчинення злочину досяг 11-ти річного віку, але не досяг віку з якого може наставати кримінальна відповідальність, у відповідності до ч.2 ст.22 КК України.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується те, що неповнолітній ОСОБА_1 виховується матір'ю ОСОБА_2, яка в звязку із роботою не завжди приділяє увагу навчанню і вихованню сина, однак підтримує зв'язок зі школою.

Вирішуючи питання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, суд враховує особу неповнолітнього, його вік, стан здоров'я та рівень розвитку, умови життя та виховання, а саме те, що за місцем навчання неповнолітній ОСОБА_1 характеризується негативно. Однак бажає виправитися, зі слів матері він кидає палити цигарки, буде займатися у спортивному залі, суд прийшов до висновку, що до неповнолітнього ОСОБА_1 можливо застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля із встановленням особливих вимог до його поведінки, а саме: зобов'язати ОСОБА_1 без пропусків відвідувати навчальний заклад ЗОШ № 1 ім. О.І. Копиленка м. Краснограда, перебувати за місцем мешкання з 20.00 годин до 6.00 годин та заборонити останньому відвідувати розважальні заклади без супроводу батьків.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні, цивільного позову не заявлено, заходи забезпечення кримінального провадження на досудовому слідстві не застосовувались.

Керуючись ст.ст.22, 105 КК України, ст. ст. 484, 485, 498, 500, 501 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, який вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.3 ст. 185 КК України примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля із встановленням особливих вимог до його поведінки, а саме: зобов'язати ОСОБА_1 без пропусків відвідувати навчальний заклад ЗОШ № 1 ім. О.І. Копиленка м. Краснограда, перебувати за місцем мешкання з 20.00 годин до 6.00 годин та заборонити останньому відвідувати розважальні заклади без супроводу батьків строком на 3 (три) роки.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом семи днів з моменту проголошення через Красноградський районний суд Харківської області.

Суддя