Вирок № 64356212, 30.01.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/5785/16-к

№ 1-кп/415/144/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.17 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Болотової І.В.

прокурора Сухіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого

04.04.2000 року Лисичанським міським судом за ст.ст.142 ч.2, 206 ч.2, 42 КК України до 7 років позбавлення волі,

09.07.2010 року Лисичанським міським судом за ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2, 69, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі,

02.11.2015 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням на 1 рік,

зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

13.06.2016, приблизно о 08.00 годині, обвинувачений ОСОБА_1, будучи учасником програми замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, з'явився в Луганський обласний наркологічний диспансер за адресою: м.Лисичанськ, проспект Перемоги, 54ж. Там ОСОБА_1 отримав від медичних працівників та поклав до роту свою добову дозу замісного препарату - метадолу (метадонугідрохлорид) у кількості 90 мг, який згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів № 1301 від 16.09.2016 містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон, масою 0,0294 грами. Маючи умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, діючи повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України, ОСОБА_1 свою добову дозу замісного препарату в кабінеті Луганського обласного наркологічного диспансеру не прийняв, порушуючи тим самим заборону щодо виносу отриманих препаратів за межі кабінету, тобто правила участі в замісній підтримувальній терапії, регламентовані наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 березня 2012 року №200 "Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю", залишив замісний препарат собі, без мети збуту - для власного вживання. Після цього ОСОБА_1 залишив медичний заклад, сховав замісний препарат в карман сумки, де незаконно зберігав із зазначеною метою та пішки попрямував до дому.

Того ж дня близько 18.20 години в районі будинку № 25 по вул. Горняцька м. Лисичанська ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Під час огляду у ОСОБА_1 в період часу з 18.20 години до 18.45 години, працівниками поліції було виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору у кількості 0,2744 мг, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон, масою 0,0294 грами, котрий ОСОБА_1 незаконно зберігав при зазначених обставинах.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав в повному обсязі, не заперечував скоєння злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті. У скоєнні правопорушення покаявся.

Крім повного визнання своєї провини обвинуваченим, його винність у скоєнні злочину, викладеному у вироку, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно протоколу огляду місця події від 13.06.2016 року (а.с.10-11), у ОСОБА_1 вилучено порошкоподібну речовину.

Згідно висновку експерта № 1301 від 16.09.2016 року (а.с. 20-22), надана на дослідження речовина, масою 0,2744 г, містить мета дон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 0,0294 г.

За таких обставин, суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України, оскільки він скоїв незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також дані про особу винного: за місцем мешкання характеризується задовільно, не працює.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, визнання вини, наявність тяжкої хвороби.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає рецидив злочину.

Приймаючи до уваги особу ОСОБА_1, декілька обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та суттєво знижають ступінь тяжкості скоєного ним злочину - визнання вини, щире каяття, наявність тяжкої хвороби, враховуючи, що тяжких наслідків від скоєного обвинуваченим не настало, суд дійшов висновку про можливість застосування ст.69 КК України і призначенні ОСОБА_1 іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.309 ч.2 КК України, - штрафу.

Застосовуючи ст.69 КК України, суд одночасно бере до уваги та враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, яка передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, яка повинна відповідати принципові справедливості, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного та з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, у суду виникло переконання в тому, що для виправлення ОСОБА_1 немає необхідності в ізоляції його від суспільства.

Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_1, який вчинив злочину в період звільнення від відбування покарання за вироком Лисичанського міського суду від 02.11.2015 року, суд, застосовуючи ст.71 КК України, враховує положення ст.72 ч.3 КК України, згідно з якими основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає та виконується самостійно.

Суд вважає за необхідне тягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи в сумі 1323 грн. 10 коп.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, і, на підставі ст.69 КК країни, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду від 02.11.2015 року у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, остаточно призначивши, із застосуванням ст.72 ч.3 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацї.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи в сумі 1323 (одна тисяча триста двадцять три) грн. 10 коп.

Речові докази: речовину масою 0,2744 г, яка містить метадон масою 0,0294 г, - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: