Ухвала суду № 64356166, 30.01.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/29/17

Провадження № 2/415/378/17

УХВАЛА

30.01.17 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Калмикова Ю.О., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» не надала письмового клопотання про звільнення від сплати судового збору, а лише в резолютивній частині позовної заяви зазначило вимогу про звільнення від сплати судового збору, але суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів доданих до заяви, позивачем не надано доказів, щодо скрутного матеріального становища, не належним чином аргументував та підтвердив обставини, за яких суд відповідно до вимог ЦПК України може звільнити від сплати судового збору, оскільки сама по собі наявність заборгованості не є достатнім доказом відсутності коштів для оплати судового збору за рахунок надходжень з інших джерел.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно достатті 8Закону № 3674-VI тастатті 82ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Устатті 129Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Суд вважає, що вимога позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час звернення до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір за ставною 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити відповідний судовий збір в сумі 3691,63 (три тисячі шістсот девяносто одна) грн. 63 коп. за такими реквізитами: Одержувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області; код одержувача 37800278, код ЄДРПОУ 05381343; банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області; МФО 804013, рахунок одержувача 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030101 та надати Лисичанському міському суду Луганської області оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 119-121, 208-210 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому час для усунення зазначених недоліків у пятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розяснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА