Ухвала суду № 64355764, 25.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2273/16-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б.Провадження № 22-ц/780/739/17 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 47 25.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.,

секретар: Бобко О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року про повернення заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та про поділ спільного майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання набутого за час шлюбу майна спільною сумісною власністю та про поділ спільного майна.

09 листопада 2016 року позивач подала заяву про забезпечення даного позову, шляхом накладення арешту на всі грошові кошти, що знаходяться на депозитних рахунках відкритих в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я відповідача.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4. ст. 151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Повертаючи ОСОБА_2 заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що до заяви не додано документ про сплату судового збору.

Згідно п. 8 постанови №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 цієї ж постанови, Підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Мережко

Судді О.М. Данілов

Є.М. Суханова