Ухвала суду № 64353343, 25.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1852/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/275/К/17 Вікторович Н.Ю.

Категорія № 27 (1) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Чубіна А.В.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Актабанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Актабанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство «Актабанк»(далі - ПАТ «Актабанк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вобґрунтування позовних вимог зазначив, що 01 листопада 2013 року між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0862304501/Т/972128 на споживчі потреби, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 40000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти, комісію в обумовлені цим договором строки, зі сплатою процентів в розмірі 0,01% річних щомісячно.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши кошти позичальнику. В порушення умов кредитного договору відповідач не здійснює погашення кредиту та сплату нарахованих процентів за користування кредитом в обумовлені договором строки.

Станом на 11 лютого 2016 року, прострочена заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 54537,35 гривень, яка складається з: строкової заборгованості по кредиту - 11112,37 гривень, простроченої заборгованості по кредиту - 17777,87 гривень, строкової заборгованості по відсоткам - 0,24 гривень, простроченої заборгованості за відсотками - 3,97 гривні, строкової комісії за обслуговування кредиту - 2600,00 гривень, простроченої комісії за обслуговування кредиту - 20792,90 гривні та штрафу - 2250,00 гривень.

Просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ПАТ «Актабак» заборгованість за кредитним договором № 0862304501/Т/972128 від 01 листопада 2013 року, яка станом на 11 лютого 2016 року становить 54537,35 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Актабанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Актабанк» заборгованість за кредитним договором № 0862304501/Т/972128 від 01 листопада 2013 року на споживчі потреби, яка станом на 11 лютого 2016 року становить 33744,45 гривні та яка складається зі: строкової заборгованості по кредиту - 11112,37 гривень; простроченої заборгованості по кредиту - 17777,87 гривень; строкової заборгованості по відсоткам - 0,24 гривень; простроченої заборгованості за відсотками - 3,97 гривні; строкової комісії за обслуговування кредиту - 2600,00 гривень; штрафу - 2250,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Актабанк» судовий збір у розмірі 1378,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Актабанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду в частині відмови в стягненні з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Актабанк» простроченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 20792,90 грн. та задовольнити позовну заяву в цій частині, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не враховано, що сторони при укладанні кредитного договору, узгодили всі умови даного договору, в тому числі розмір та порядок сплати комісії. При цьому відповідач підписав кредитний договір, що свідчить про те, що він фактично повно і безумовно прийняв пропозицію щодо укладання договору ту уклав його на узгоджених сторонами умовах.

Так, у відповідності до п.2.1.2. позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту у розмірі 1300,00 гривень, що розраховується як 3,25% відсотків від суми кредиту вказаного в п.2.1. цього договору та включається в суму щомісячного платежу, у зв'язку з чим представник відповідача вважає, що вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту повинні бути задоволені.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ПАТ «Актабанк» відхилити, а рішення суду, як законне та обґрунтоване, на його думку, залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на неї та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Актабанк» заборгованості за кредитним договором № 0862304501/Т/972128 від 01 листопада 2013 року на споживчі потреби, яка станом на 11 лютого 2016 року становить 33744,45 гривні та яка складається зі: строкової заборгованості по кредиту - 11112,37 гривень; простроченої заборгованості по кредиту - 17777,87 гривень; строкової заборгованості по відсоткам - 0,24 гривень; простроченої заборгованості за відсотками - 3,97 гривні; строкової комісії за обслуговування кредиту - 2600,00 гривень; штрафу - 2250,00 гривень, а також судового збору у розмірі 1378,00 гривень - не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється в силу ст. 303 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2013 року між ПАТ «Актабанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0862304501/Т/972128 на споживчі потреби, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 40000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти, комісію в обумовлені цим договором строки, зі сплатою процентів в розмірі 0,01% річних щомісячно (а.с. 8-11).

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши кошти позичальнику, що підтверджується заявою на видачу готівки та квитанцією про отримання коштів від 01.11.2013 року (а.с. 12).

Також судом встановлено, що станом на 11 лютого 2016 року, прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_4 перед Банком за кредитним договором становить 33744,45 грн., яка складається з: строкової заборгованості по кредиту - 11112,37 гривень, простроченої заборгованості по кредиту - 17777,87 грн., строкової заборгованості по відсоткам - 0,24 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 3,97 грн., строкової комісії за обслуговування кредиту - 2600,00 грн. та штрафу - 2250,00 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджується розрахунком, наданим ПАТ «Актабанк» (а.с. 71-76), правильність якого перевірена судом апеляційної інстанції та відповідачем не оспорюється.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Актабанк» щодо стягнення з відповідача простроченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 20792,90 грн., суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості зазначених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

У відповідності до п.2.1.2. кредитного договору № 0862304501/Т/972128, укладеного 01 листопада 2013 року між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_4, позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту у розмірі 1300,00 гривень, що розраховується як 3,25% відсотків від суми кредиту вказаного в п .2.1. цього договору та включається в суму щомісячного платежу.

У відповідності до п.2.1.3. цього договору, погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісій за супроводження кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з місяця наступним за місяцем надання кредиту, 15 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 2411,29 гривень та з кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом 31 жовтня 2016 року.

Згідно з п.3.5. кредитного договору, нарахування комісій за супроводження кредиту здійснюється щомісячно в останній банківський день місяця, починаючи з місяця надання кредиту, на повну суму кредиту, наданого позичальнику, незалежно від фактичної від кількості днів користування кредитом в поточному місяці. Сплата комісії здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, у валюті кредиту не пізніше 15 числа кожного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно з п.3.6. кредитного договору сплата комісій здійснюється у строки/терміни, зазначені в п.3.4. цього договору, у відповідності до п.п.2.1.4. цього договору. Моментом (днем) повернення кредиту (його відповідної частини), сплати процентів за користування кредитом, комісії за супроводження кредиту згідно з п.3.8. кредитного договору вважається день зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за кредитом позичальника перед банком, на відповідний позичковий рахунок, суми процентів, що мають бути сплачені за користування кредитом на рахунок нарахування процентів, суми комісії за супроводження кредиту, а також можливої пені та штрафних санкцій на відповідні рахунки в ПАТ «Актабанк», у випадках, визначених цим договором.

Частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки, відповідно до умов кредитного договору від 01 листопада 2013 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями ч. 5 ст. 11, ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що сума за прострочення плати за обслуговування кредиту є похідною від вимоги про стягнення безпосередньо плати за обслуговування кредиту, а, крім того, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16) і в силу ст.214, 360-7 ЦПК Україну він має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що сторони при укладанні кредитного договору, узгодили всі умови даного договору, в тому числі розмір та порядок сплати комісії, при цьому відповідач підписав кредитний договір, що свідчить про те, що він фактично повно і безумовно прийняв пропозицію щодо укладання договору ту уклав його на узгоджених сторонами умовах, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішеннясуду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Актабанк» - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Я.М. Бондар

В.П. Зубакова