Рішення № 64351919, 25.01.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15551/16-ц

Провадження № 2/161/118/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гриня О.М.,

за участю секретаря Муригіній А.І.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Жгутова В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свій позов мотивує тим, що з 16.04.2007 року його було прийнято на посаду головного юрисконсульта ВОДП ДАК «Хліб України» згідно наказу №22-к. Наказом №12-к від 16.12.2000 його переведено на посаду заступника генерального директора ВОДП ДАК «Хліб України». Зазначає, що 08.06.2016 року його було звільнено із займаної посади за власним бажанням на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України. Вказує, що після звільнення звернувся до відповідача з листом-претензією про погашення заборгованості по заробітній платі на суму 54511,15 грн. Однак, відповідач заборгованість не погасив. Відповідно до довідки ВОДП ДАК «Хліб України» від 18.11.2016 р. про нараховану та невиплачену зарплату на день звільнення, відповідач має сплатити йому 20 218,97 грн.

Уточнивши ціну позову, просить суд стягнути з ВОДП ДАК «Хліб України» в його користь заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 62 230,35 грн., в тому числі: нарахованої та невиплаченої зарплати на день звільнення: 20 218,97 грн., середнього заробітку за весь час затримки з 08.06.2016 року по 23.01.2017 року: 35 775,00 грн., 1236,38 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати зарплати та моральної шкоди 5000,00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача в його користь понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 275,61 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, не наполягав щодо вимоги про стягнення моральної шкоди.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав, пояснивши суду, що підприємство знаходиться на межі банкрутства, брак коштів не дає можливості погасити заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.04.2007 року був прийнятий на посаду головного юрисконсульта ВОДП ДАК «Хліб України» на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника з 16.04.2007 року згідно наказу № 22-к, 16.02.2016 року його переведено на посаду заступника генерального директора, згідно наказу № 12-к (а.с.6).

08.06.2016 року ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, відповідно до наказу № 5-к від 08.06.2016 року (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Також судом встановлено, що за період роботи з 01.06.2016 р. по 08.06.2016 р. заробітна плата позивачу не виплачувалась.

Згідно довідки ВОДП ДАК «Хліб України» від 18.11.2016 р. сума заробітної плати за 6 робочих днів з 01.06.2016 року по 08.06.2016 року на день звільнення ОСОБА_1 становить 1285,71 грн. Крім того, наказом №3-к від 26.04.2016 року його премійовано в розмірі посадового окладу 4500,00 грн., компенсація невикористаної відпустки за 67 календарних днів становить 5831,02 грн., сума вихідної допомоги становить 13500,00 грн. Всього на день звільнення ОСОБА_1 до сплати належить 20 218,97 грн. (а.с.8).

Таким чином, ВОДП ДАК «Хліб України», в порушення вищезазначеної норми Закону, не виплатило належну ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 20 218,97 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як передбачено ст. 24 ЗУ «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають до задоволення.

Компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться підприємством згідно зі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 р. № 2050-ІП та Постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з ВОДП ДАК «Хліб України» слід стягнути в користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 20 218,97 грн., середнього заробітку за весь час затримки з 08.06.2016 року по 23.01.2017 року в сумі 35 775,00 грн. та 1236,38 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати зарплати.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи пояснення позивача, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення з Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України», що знаходиться за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. І. Франка, 35, код ЄДРПОУ: 00957933, на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 57 230,35 грн. (п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять гривень тридцять п'ять копійок)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у сумі 275,60 (двісті сімдесят п'ять гривень) 60 коп. судового збору.

Стягнути з Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» в дохід держави 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 70 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь