Ухвала суду № 64351658, 24.01.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/1771/16-ц Провадження № 22-ц/795/141/2017 Головуючий у I інстанції -Сова Т. Г. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,

із секретарем - Шкарупою Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду від 18 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Рішенням від 18 листопада 2016 року Менський районний суд позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача 6424,05 грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 450 грн витрат на проведення експертизи та 300 грн моральної шкоди. В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду та задовольнити його позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди за оренду автомобіля в розмірі 3800 грн та визначити розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції всупереч положень ст. 1166 ЦК України безпідставно не відшкодував понесені позивачем витрати на оренду іншого автомобіля, на підтвердження чого були надані належні письмові докази.

Скаржник зазначає також, що судом без урахування всіх обставин справи значно зменшено розмір спричиненої йому моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та не надано належних доказів з приводу понесення ним витрат в сумі 3800 грн за оренду іншого автомобіля та факту передачі вказаних коштів у зазначеному розмірі. Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, суд частково задовольнив вимогу про стягнення завданої позивачу моральної шкоди, зменшивши її розмір до 300 грн.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд виходячи з наступного.

Встановлено, що постановою від 23 травня 2016 року Менський районний суд визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, за те, що 02 травня 2016 року, близько 19 год. в смт Березна, Менського району він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом - скутером «Сузукі», не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль VOLKSWAGENCADDYд.н.з. НОМЕР_1, який знаходився в нерухомому стані, після чого залишив місце пригоди. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження (а.с. 11-12).

Відповідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль VOLKSWAGENCADDYд.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 28 червня 2016 року № 222 вартість відновлювального ремонту пасажирського автомобіля «VOLKSWAGENCADDY 1.9 TDі» державний реєстраційний № НОМЕР_1, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 02 травня 2016 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, станом на час проведення дослідження - 28 червня 2016 року складає 6424,05 грн (а.с. 17-20).

З акту здачі-прийняття роботи по проведенню автотоварознавчого дослідження від 28 червня 2016 року та квитанції № 55 вбачається, що вартість наданих спеціалістом послуг становить 450 грн (а.с. 14, 15).

Звернувшись з позовом до суду, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди,крім вартості відновлювального ремонту автомобіля та послуг експерта, 3800 грн плати за оренду іншого транспортного засобу, який використовувався ним для здійснення підприємницької діяльності.

Приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питаннязастосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної безпеки, - незалежно від наявності вини.

Зважаючи на вищенаведені норми та оцінивши обставини справи в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що стягненню з ОСОБА_2 підлягають 6424,05 грн у відшкодування матеріальних збитків та 450 грн витрат за проведення експертизи.

Апеляційний суд погоджується також з висновком суду першої інстанції щодо неможливості відшкодування понесених позивачем витрат за оренду іншого транспортного засобу, зважаючи на таке. За умовами п.п. 10.2, 10.4 укладеного між позивачем та ОСОБА_3 договору № 1 від 08 липня 2016 року оренди легкового автомобіля (а.с. 7-10), договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. ОСОБА_1 не заперечував, що вказаний договір нотаріально посвідченим не був, отже чинності він не набув і правові підстави стягувати за ним кошти відсутні. Крім цього, упущена вигода (неодержані внаслідок порушеного права доходи) в контексті положень ст. 22 Цивільного кодексу також підлягає доказуванню. Позивачем додано до позову лише свідоцтво про державну реєстрацію ФОП, з якого не вбачається, якою підприємницькою діяльністю займається ОСОБА_1, чи пов'язана вона із обов'язковим використанням транспортного засобу, чи був останній йому переданий, тощо.

Є вірним визначений районним судом розмір грошового відшкодування моральної шкоди в 300 грн., оскільки судом, у відповідності до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та виходячи з вимог розумності, виваженості і справедливості, були враховані конкретні обставини заподіяння позивачу душевних страждань, які мають суттєве значення для розгляду справи, характер та обсяг його немайнових втрат. Нових мотивів та обставин, на які не звернув уваги при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено, оскільки продубльовано доводи позовної заяви.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315-317, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Менського районного суду від 18 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: