Постанова № 64350439, 24.01.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/7939/16-а

Провадження №2-а/592/9/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі: судді Фоменко І.М., за участю секретаря Щербань Г.Г., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Бондара А.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника та зобов'язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з позовом, який підтримала у судовому засіданні та свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_3, з яким вона прожила у шлюбі з 1964 року, більше 51 року. У 2004 році у віці 65 років ОСОБА_3 пішов у відставку з посади судці Апеляційого суду Сумської області.

З 2010 року, коли вона - ОСОБА_1 пішла на пенсію, то знаходилась на утриманні ОСОБА_3, одержуючи від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Коли помер ОСОБА_3, вона звернулась в Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, щоб призначити їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсійний фонд нарахував 50% не від щомісячого довічного грошового утримання, а 50% від пенсії за віком, яку ОСОБА_3 отримував би, якщо б він пішов на пенсію у 2004 році. ОСОБА_1 попросили надати довідку про заробітну плату ОСОБА_3 за 1995-2000 роки, пояснивши, що після 2000 р. немає повних 5 років роботи. В результаті розмір пенсії ОСОБА_3 склав 3230,04 гри., 50% від якої (1615,02 грн.) призначили ОСОБА_1

Право, ОСОБА_1 на отримання пенсії по втраті годувальника залежно від його доходу на час настання смерті стало залежним від місця роботи годувальника на посаді судді, що призвело до ситуації, в якій ОСОБА_1, пропрацювавши до досягнення пенсійного віку та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення виявилась позбавленою права на пенсію по втраті годувальника лише на тій підставі, що годувальнику після досягнення пенсійного віку була призначена пенсійна виплата згідно з Законом «Про судоустрій і статус суддів», яку відмовився врахувати відповідач при розрахунку. Така відмінність у ставленні при призначенні пенсії даного виду не може бути визнана виправданою з точки зору об'єктивних та розумних обґрунтувань, оскільки отримувана годувальником сума щомісячного грошового утримання за правовою природою являлась призначеною на законних підставах регулярною пенсійною виплатою за рахунок державних коштів.

Тому просить суд визнати протиправною відмову Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 на час настання смерті; Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 01 травня 2016 року в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 Стягнути з Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області судові витрати по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки на час смерті ОСОБА_3 отримував щомісячне довічне грошове утримання, призначене судді у відставці. Порядок і умови його призначення регламентовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року. Нормами вказаного закону не передбачено такого виду пенсії, як пенсія по втраті годувальника непрацездатним членам сім'ї померлого судді. Водночас, відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання

Таким чином при визначенні права на пенсію по втраті годувальника застосуванню підлягають норми спеціального Закону, а саме Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначена правова позиція також висловлена Зарічним районним судом м. Суми в постанові від 07.09.2015 року по справі № 591/1186/15-а, Харківським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 15.10.2015 року по справі № 591/1186/15-а, а також Вищим адміністративним судом України, який своєю ухвалою від 16.11.2015 року відмовив позивачу у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, позивачу було призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що управлінням було повідомлено позивачку листами від 26.07.016 року № 399/К-11 та від 01.08.2016 року № 341/К. Просить відмовити у задоволенні позову за необгрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.9), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 8).

ОСОБА_3 був суддею у відставці і отримував щомісячне довічне утримання суддів (а.с.46). ОСОБА_1 з 2010 року вийшла на пенсію.

Коли помер ОСОБА_3,його дружина ОСОБА_1 звернулась в Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, щоб призначити їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсійний фонд нарахував 50% не від щомісячого довічного грошового утримання, а 50% від пенсії за віком, яку ОСОБА_3 отримував би, якщо б він пішов на пенсію у 2004 році. В результаті розмір пенсії ОСОБА_3 склав 3230,04 гри., 50% від якої (1615,02 грн.) призначили ОСОБА_1(а.с. 10)

Пенсія ОСОБА_1 була призначена на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року не передбачено призначення пенсії в разі втрати годувальника непрацездатним членам сім'ї померлого судді, який одержував щомісячне грошове утримання.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Згідно з частиною другою цієї статті непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку.

Згідно ст. 37 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Щодо посилання відповідача на те, що при розрахунку пенсії по втраті годувальника не може враховуватись розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного утримання на час настання смерті, системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що пенсія за віком та довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу. Так, пенсією є регулярна щомісячна грошова виплата, яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення у зв'язку з настанням певної обставини - досягнення пенсійного віку, інвалідності, смерті годувальника.

Щомісячне довічне грошове утримання також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка чоловіку позивача була призначена при звільненні у відставку та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

У справах «Стек та інші проти Сполученого Королівства», "Пічкур проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, якщо у державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 Конвенції щодо заборони дискримінації. Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. У практиці ЄСПЛ напрацьовані також три головні критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме чи є такий захід законним; чи переслідує втручання в право власності «суспільний інтерес»; чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям. За оцінкою ЄСПЛ не буде вважатись пропорційним втручання, яке становить «особистий та надмірний тягар» для особи.

У цій справі право позивачки на отримання пенсії по втраті годувальника залежно від його доходу на час настання смерті стало залежним від місця роботи годувальника на посаді судді, що призвело до ситуації, в якій позивачкп, пропрацювавши до досягнення пенсійного віку та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення виявилась позбавленою права на пенсію по втраті годувальника лише на тій підставі, що годувальнику після досягнення пенсійного віку була призначена пенсійна виплата згідно з Законом "Про судоустрій і статус суддів, яку відмовився врахувати відповідач при розрахунку. Така відмінність у ставленні при призначенні пенсії даного виду не може бути визнана виправданою з точки зору об'єктивних та розумних обґрунтувань, оскільки отримувана годувальником сума щомісячного грошового утримання за правовою природою являлась призначеною на законних підставах регулярною пенсійною виплатою за рахунок державних коштів. Не врахування відповідачем розміру доходу годувальника на час настання смерті призвело до того, що сама суть права позивача на отримання пенсії по втраті годувальника була зведена нанівець, що безсумнівно становить "особистий та надмірний тягар" для позивача, яка перебуваючи в непрацездатному віці, є інвалідом 2 групи, втративши матеріальну підтримку в зв'язку зі смертю чоловіка, залишилась без можливості отримання матеріального забезпечення по втраті годувальника, гарантованого національним законом на загальних підставах.

За таких обставин суд вважає, що права позивачки порушені та позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 на час настання смерті; а також зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 01 травня 2016 року в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Керуючись ст. 9, 36, 37, 38 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 8,9, 158, 163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Визнати протиправною відмову Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 на час настання смерті.

Зобов»язати Сумське об»єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 01 травня 2016 року в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.М. Фоменко