Рішення № 64348298, 16.01.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2286/2017 Справа № 490/613/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Гудковій Є. С.,

за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1, відповідача, представника відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, ОСОБА_5 про скасування розпорядження та свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобовязання перенести споруду вбиральні

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати розпорядження Адміністрації Центрального району Виконкому Миколаївської міської ради від 17.05.2010 року №345-р, та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.08.2010 року виданого на імя ОСОБА_6 ; зобов'язати ОСОБА_5 перенести вбиральню літер Ж у інше місце згідно санітарним нормам.

В обґрунтування позову посилався на те, що розпорядження від 17.05.2010 року виданого Адміністрацією Центрального району Виконкому Миколаївської міської ради є незаконним, як наслідок підлягають скасуванню і всі документи, які були видані на його підставі, оскільки порушують його права, як власника сусіднього житлового будинку №218. Оскаржувані рішення були прийняті без його сгоди як власника суміжного домоволодіння та порушують його право власності на належене користування своєю власністю. Будівля вбиральні розташована у безпосередній близькості до його земельної ділянки, і запахи від неї роблять майже неможливим нормальне користування всією належною йому ділянкою та розташованими спорудами.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідач та їх представники в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з викладених в запереченнях підстав.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, закріплений устатті 10 ЦПК Українипринцип змагальності зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2014 року є власником житлового будинку №218, що розташований по вул..Клубній в м. Миколаєві.

ОСОБА_5 є власником житлового будинку №216 по вул..Клубній в м.Миколаєві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.08.2010 року.

Свідоцтво було видане на підставі рішення Виконкому Миколаївської міської ради замість свідоцтва про право на спадщину від 21.01.2010 року №901 від 04.07.2010 року, а саме рішення про оформлення права власності-на підставі розпорядження Адміністрації Центрального району Виконкому Миколаївської міської ради від 17.05.2010 року №345-р, яким було визнано готовим до експлуатації літню кухню літ.В, переобладнану з сараю,погріб літ. Гпд (2,43*3,05) + (1,80*1,14), вбиральню літ.Ж (1.30*1,14) по вул..Клубна, 216.

10 квітня 2010 року ОСОБА_5 звернулась до приватного підприємства «Зодчий» для обстежування конструкцій погреба літ. Гпд, літньої кухні літ. В та вбиральні літ. Ж (паспорт БТІ). Обстеження було здійснено з метою виявлення технічного стану основних конструктивних елементів самовільно збудованих будівель та можливості оформлення у встановленому законом порядку. В результаті технічного обстеження було встановлено, що технічний стан конструкцій обєкта задовільне, є можливість оформлення самовільно збудованих погреба літ. Гпд, літньої кухні літ.В та вбиральні літ. Ж у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 неодноразово звертався до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради з приводу незаконного оформлення вбиральні.

Як вказує позивач, спірна вбиральня знаходиться на межі з ділянкою ОСОБА_4 на відстані приблизно 1 м від його літньої кухні та колодязь (№2) розміщено приблизно в 10 м від зазначеної вбиральні, також відстань від спірної вбиральні до житлового будинку (8 метрів) не відповідають санітарним нормам. В той час як набагато раніше, про що свідчать матеріали технічної інвентаризації 1970-х років, ця вбиральня знаходилася у верхній правій частині ділянки.

Позивач неодноразово скаржився на неприємний запах, на те, що яма, в яку стікають нечистоти з цієї вбиральні, підмиває фундамент його споруди, на порушення його особистих прав, вважав літ.Ж самовільною забудовою.

03.12.2015 року ОСОБА_4 отримав відповідь від Виконкому Миколаївської міської ради про розгляд звернення стосовно розміщення вбиральні з порушенням санітарних норм сусідкою ОСОБА_5 власницею будинку №216 по вул.. Клубній.

Так, 30.11.2015 року комісією в складі представника адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, представника відділу санітарно-гігієнічного нагляду ЦМУГУД СЄС у Миколаївській області, представника департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради складено акт про те, що дійсно на земельній ділянці житлового будинку №216 по вул..Клубній встановлена дворова вбиральня на відстані приблизно 1 м від межі будівлі літ. К (сарай) приватної садиби по вул.. Клубній, 218, а колодязь (№2) розміщено приблизно на 10 м від зазначеної вбиральні.

Була здійснена перевірка технічного паспорту ММБТІ на домоволодіння №216 та встановлено, що вбиральня літ. Ж не є самовільною забудовою, оформлено розпорядженням адміністрації Центрального району №345-р від 17.05.2010 року.

Виконавчим комітетом у акті також було зазначено, що врегулювання питання скасування розпорядження адміністрації Центрального району №345-р від 17.05.2010 року, відносяться до компетенції суду відповідно до ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», «акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої не відповідності Конституції або законом України визначаються не законними в судовому порядку».

.

Відповідно до архівної копії, а саме розпорядження виконкому Миколаївської міської ради від 17.05.2010 року №345-р, було визнано готовою до експлуатації літню кухню літ.В переобладнану з сараю, погріб літ. Гпд(2,43*3,05)+(1,80*1,33), вбиральню літ.Ж (1,30*1,14) по вул. Клубна, 216 Варварівка на імя ОСОБА_5, розпорядження зареєструвати у комунальному підприємстві Миколаївського технічного бюро технічної інвентаризації.

Згідно з висновком комунального підприємства Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 08.07.2010 року та на підставі вищевикладеного у відповідності до п. 6.1. «Тимчасового положення про про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», яке затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.02 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 18.02.02 за №145/6445, було запропоновано оформити право власності на житловий будинок за літ.А загальною площею 58.8 кв.м, житловою площею 49.2 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вул..Клубній, 216, на імя ОСОБА_5

Так, у рішенні виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 30 07.2010 року №901, було зазначено про оформлення права власності на житловий будинок за літ.А загальною площею 58.8 кв. м, житловою площею 49.2 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вул..Клубній, 216 за громадянкою ОСОБА_5, про видання свідоцтва про право власності. Право власності відповідачки бул зареєстроване в КП ММБТІ.

Відповідно до Висновку судово-будівельно-технічної експертизи №125-076 від 15 листопада 2016 року, на земельній ділянці домоволодіння №216 по вул..Клубна в м. Миколаєві, яке знаходиться в власності ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва на право на спадщину за законом від 21.01.2010 р безпосередньо біля лівої бокової межі сміжного землекористування з земельною ділянкою домоволодіння №218, яке знаходиться в власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва на право на спадщину за законом від 06.03.2014 р. №3-68, виконано будівництво споруди вбиральні літ. Ж, яка розташована на відстані-0,9 м від границі та правій зовнішній стіни будівля сараю літ. К, який є у власності ОСОБА_4

-досліджувана вбиральня літ. Ж прямокутної форми розміром 1,3 м. х 1,14 м. із кладки пиленого камню на цементному розчині, оштукатурений, з деревяними дверима, покриттям із листів азбестоцементних, з вигрібом у вигляді бетонної горловини, виконаної з бетонного кільця діаметром 50 мм., підлога бетонна моноліта, цементна стяжка з масляною покраскою, стіни-оштукатурені та пофарбовані вапняним розчином.

-виконаними вимірами на місці, встановлена фактична відстань від зовнішньої стіни житлового будинку №218 по вул..Клубна до споруди вбиральні літ. Ж, яке складає-11,5 м.

-фактична відстань від споруди вбиральні літ. Ж до питного колодязю літ.№2, розташованого на земельній ділянці №218 біля задньої торцевої стіни житлового будинку літ.А1, складає-13,0 м.

Дослідивши матеріали архівної інвентаризаційної справи №2291 від 11.07.1974 р., встановлено:

-раніше, станом на 11.07.1974 р. споруди вбиральні літ.Е-1 була розташована на земельній ділянці №216 в правій задній частині розмірами 1,11 х 1,21 м.

-станом на 22.12.2009 р. вбиральня літ. Ж була перенесена вздовж лівої бокової границі в середній частині та була узаконена Розпорядженням адміністрації Центрального району від 17.05.2010 р. №345-р.

На підставі вище вказаного, встановлено:

- спостерігається порушення вимог «Державні санітарні норми і правила, «Зміст територій населених місць» затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 17.03.2011 р. №145» п.2.22 «Вигреби мають бути віддалені від меж земельних ділянок стін житлових будинків на відстані не менше 20,0 м.». «Місце розташування вигребу на присадибній ділянці і відстань від нього до власного житлового будинку, визначає власник цього будинку з дотриманням правил добросусідства».

На підставі вимог ДБН 360-92** п.3.25а примітка №5 «Вигрібні ями мають бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації фекальних стоків в грунт», п 3.26 «Відповідно до санітарних вимог майданчика для компосту, дворові вбиральні і очисні споруди каналізації повинні знаходитися в глибині двору не ближче 15,0 м від вікон житлових будинків, у тому числі і сусідніх садиб.», до питного колодязю-20 м.

Дослідивши будівлі та споруди, а саме літ. К-сарай, літ. Н-баня та літ. Б-літня кухня, які розташовані на земельній ділянці №218 по вул..Клубна в м. Миколаєві в безпосередній близькості до вбиральні літ. Ж, вплив на технічний стан цих споруд та його погіршення не встановлено.

Відповідно до положень статей 319, 391 ЦК України, власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1ст. 376 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 3-5 п.24 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Будівництво, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм , державних стандартів і правил ( п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 віл 30 березня 2012 р. «Про практику застосування статті 376 Цивільного Кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)»).

Але ж спірна споруда літер "Ж " по вул. Клубна 216 будувалася на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, та на підставі діючого на той час положення була прийнята в експлуатацію.

Відхилення від проекту забудови об'єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об'єкта (зокрема, відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо), не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об'єкта нерухомості.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на момент винесення оскаржуваного розпорядження Адміністрації Центрального району та рішення виконкому Миколаївської міської ради, вони прийняті з дотриманням вимог чинного на той момент законодавства в межах наданої компетенції (а саме Положення про адміністрацію Центрального району виконкому ММР, затвердженого рішенням міської ради № 2\4 від 23.06.2006 року та ст. 10 ЗУ Про місцеве самоврядування).

Щодо необхідності отримання згоди ОСОБА_4, як суміжного земелекористувача, то стосовно спірного об'єкту господарської споруди вбиральні літ. Ж , то вона не є самостійним об'єктом права власності, а є приналежністю головної речі житлового будинку. А щодо правомірності набуття права власності відповідачкою на домоволодіння № 216 ОСОБА_5 - то жодних заперечень з боку позивача суду не заявлено.

Також суд враховує, що судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право, спосіб відновлення порушеного права не повинен порушувати законних прав та охоронюваних законних інтересів інших осіб. Сам по собі факт невідповідності споруди чи будівлі державним нормам та стандартам не може тягнути за собою скасування права власності особи на нього та обов'язок власника щодо знесення чи перебудови цієї будівлі якщо таке не порушує прав та не перешкоджає користуванню своєю власністю іншої особи (позивача по справі). Оскільки позивачем не надано суду беззаперечних доказів того, що спірною вбиральнею порушується його право власності чи створює перешкоди у користуванні домоволодінням, то суд не вбачає підстав для задоволення позову у обраний ним спосіб.

За такого, на підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, ОСОБА_5 про скасування розпорядження та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Гуденко О.А.