Ухвала суду № 64346811, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/33/16

Категорія: 11 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2016 року по справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, заступника начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Кремізіон Н.М., головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Насирова О.О., головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Влєзкова О.В., про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року арбітражний керуючий ОСОБА_4 (надалі - позивач, арбітражний керуючий) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене розпорядження Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі - відповідач-1) про усунення порушень №17 від 07.12.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що спірне розпорядження, винесено за результатами перевірки діяльності позивача, яка проведена комісією з перевищенням наданих їй повноважень та поза межами строків для її проведення, чим порушено положення п.2.11 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та ч.2 ст.19 Конституції України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.07.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 27.08.2015 року по 04.09.2015 року, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2015 року за №202/7, комісією Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 на предмет відповідності діяльності позивача вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство.

Перевірка проведена комісією у складі: голова комісії - Кремізіон Н.М., члени комісії - Насирова О.О. та Влєзков О.В. в період з 27.08.2015 року по 04.09.2015 року на підставі виданого відповідачем-1 Посвідчення на проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 31.07.2015 року №17 (т.1 а.с.11).

За результатами перевірки комісією був складений Акт від 15.09.2015 року №17 (т.1 а.с.173-180), в якому викладений перелік виявлених в діяльності позивача порушень.

Судом першої інстанції встановлено, що надісланий позивачу екземпляр акту перевірки датований 17.06.2016 року, однак наданий відповідачем у судовому засіданні оригінал акту перевірки позивача за період з 27.08.2015 року по 04.09.2015 року містить дату його складання - 15.09.2016 року.

На підставі вказаного акту перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області було винесене Розпорядження про усунення порушень від 07.12.2015 року за №17, відповідно до якого позивач у термін до 26.01.2016 року повинен був усунути лише одне з відображених в акті перевірки порушень, а саме - порушення частини 7 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у вигляді не надання доказів використання при проведенні ліквідаційної процедури ПВТФ «АГРОДІЛО» тільки одного рахунку боржника в банківській установі.

Тобто, спірним розпорядженням позивача було зобов'язано надати до 26.01.2016 року докази використання при проведенні ліквідаційної процедури ПВТФ «АГРОДІЛО» тільки одного рахунку боржника в банківській установі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з наявністю відображеного в акті перевірки порушення ч.7 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у вигляді не надання доказів використання при проведенні ліквідаційної процедури ПВТФ «АГРОДІЛО» тільки одного рахунку боржника в банківській установі, та дійшов висновку про правомірність спірного розпорядження від 07.12.2015 року №17.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводячи незаконність спірного розпорядження, позивач в позовній заяві та в апеляційній скарзі, посилаючись на п.1 ст.106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за яким з попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи, зазначив, що питання надання доказів використання при проведенні ліквідаційної процедури ПВТФ «АГРОДІЛО» тільки одного рахунку боржника в банківській установі вже було предметом попередньої перевірки згідно акту №22 від 08.10.2013 року та розпорядження про усунення н6едоліків від 14.11.2013 року №22 (т.1 а.с.21-27), і згідно Акту про виконання розпорядження №22 від 05.12.2013 року це порушення було усунуте.

Колегія суддів відхиляє такі доводи позивача, оскільки як слідує з акту перевірки №77 від 15.09.2015 року позивач, як арбітражний керуючий, продовжував здійснював свої функції щодо ПВТФ «АГРОДІЛО» і після попередньої перевірки у 2013 році, а тому питання дотримання позивачем вимог п.1 ст.106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо ПВТФ «АГРОДІЛО» в період після 2013 року могло буди предметом планової перевірки, яка проводилась з 27.08.2015 року по 04.09.2015 року.

Також позивач вказує на те, що голова комісії з перевірки його діяльності на момент проведення перевірки перебувала у відпустці, а тому не могла приймати участі в перевірки, складати та підписувати акту перевірки від 15.09.2015 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наданий суду Наказ Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області №1442/03 від 15.09.2015 року про відкликання Кремізіон Н.М. з відпустки з 15.09.2015 року доводить факт виконання Кремізіон Н.М. своїх службових повноважень в цей день та можливість прийняття нею участі у складанні та підписанні акту перевірки від 15.09.2015 року №77.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час перевірки позивачем не підтверджено факт використання лише одного банківського рахунку під час проведення ліквідаційної процедури ПВТФ «АГРОДІЛО».

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла до 19.01.2013 року, ч.7 ст.30 було передбачено, що «Ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника».

В редакції цього закону, яка діє з 19.01.2013 року також передбачені аналогічні вимоги до ліквідатора, але у частині 7 статті 41.

На думку колегії суддів посилання відповідача у спірному розпорядженні на положення частини 7 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла до 19.01.2013 року не впливає на правильність вимог спірного розпорядження, оскільки факт порушення позивачем існуючих вимог цього закону у вигляді ненадання для перевірки доказів використання при проведенні ліквідаційної процедури ПВТФ «АГРОДІЛО» тільки одного рахунку боржника в банківській установі має місце.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський