Ухвала суду № 64345294, 27.01.2017, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/522/13-ц

Провадження № 6/177/10/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2017

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіна С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника Криворізького

районного відділу ДВС ГТУЮ у

Дніпропетровській області ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі подання державного виконавця Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України

В С Т А Н О В И В:

Указане подання, погоджене з начальником Криворізького РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3, 25.01.2016 надійшло до Криворізького районного суду Дніпропетровської області, та мотивовано тим, що у Криворізькому РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, на виконанні у державного виконавця Білої А.В., перебуває виконавче провадження № 52995795, за виконавчим листом № 177/522/13 від 23.05.2013, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу у розмірі 38901,09 грн., а також виконавче провадження № 52995537, за виконавчим листом № 177/522/13 від 23.05.2013, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу у розмірі 389,01 грн. Загальна сума заборгованості становить 38512,08 грн. Боржник добровільно рішення суду не виконує, кошти в рахунок погашення боргу не сплачує, на виклики не зявляється, за місцем проживання відсутній. Крім того, вживалися відповідні заходи що встановлення наявності майна, на яке можливо звернути стягнення органами державної виконавчої служби. Вказані обставини, на думку державного виконавця, свідчать про ухилення боржником від виконання рішення суду, а тому з метою забезпечення виконання судового рішення до боржника ОСОБА_2, необхідно застосувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

У судовому засіданні державний виконавець Біла А.В. доводи подання підтримала та додатково надала суду матеріали виконавчого провадження № 52995795 для огляду.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали подання та наявні в них докази, матеріали виконавчого провадження №52995795, судом встановлено наступне.

Постановою державного виконавця Криворізького РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Білою А.В. від 21.11.2016 відкрито виконавче провадження № 52995795 з примусового виконання виконавчого листа Криворізького районного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в розмірі 38901,09 грн..

Також Постановою державного виконавця Криворізького РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Білою А.В. від 21.11.2016 відкрито виконавче провадження № 52995795 з примусового виконання виконавчого листа Криворізького районного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в розмірі 389,01 грн.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 52995795, державним виконавцем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо боржника ОСОБА_2, з якої вбачається, що у боржника майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.

Відповідно до акта від 15.12.2016, складеного державним виконавцем (без присутності понятих, представника стягувача) за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 був відсутній. Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за вказаною адресою знаходить квартира, яка на праві власності належить ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно із ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Положення ст. 6 Закону та ст. 377-1 ЦПК України дають підстави для висновку про те, що у судовому засіданні має бути доведено юридичний факт умисного ухилення особи від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, а обов'язок доведення цього факту покладено на державного виконавця.

Словосполучення «ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

З огляду на викладене, чинним законодавством передбачено юридичну санкцію у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а саме за ухилення від їх виконання; таке ухилення може статись як із обєктивних, так і субєктивних для боржника причин, які підлягають встановленню у судовому засіданні.

Обовязки боржника визначено ст. 19 Законом України «Про виконавче провадження».

Теоретично невиконання зобовязання може бути зумовлено обєктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, субєктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання ? має змогу виконати зобовязання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте лише самостійне невиконання боржником зобовязань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків.

Таким чином, про ухилення боржника від виконання зобовязання, встановленого рішенням суду, може свідчити невиконання ним визначених Законом обовязків, а для цього суду по-перше має бути надано докази про те, що боржник знає про відкриття виконавчого провадження, а по-друге власне, докази умисного невиконання боржником своїх обовязків за наявності фактичної можливості у боржника їх виконувати та виконати зобовязання.

Проте, матеріали виконавчого провадження № 52995795, які надано суду для огляду, не свідчать про те, що державним виконавцем вчинено весь комплекс дій, які він має вчинити відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» для належного виконання рішення суду про стягнення коштів.

Лише ті обставини, що боржник ОСОБА_2 відсутній за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, та згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за ним не зареєстровано майно, на яке можливо звернути стягнення, не є належними та достатніми доказами для встановлення умислу ОСОБА_2 на ухилення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Крім того, вказані матеріали не засвідчують той факт, що боржник повідомлений про відкриття виконавчого провадження та належним чином викликався до державного виконавця.

З огляду на викладене, оскільки державним виконавцем не доведено умисного невиконання боржником ОСОБА_5 судового рішення, то у суду наразі відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця про обмеження конституційного права особи на виїзд за межі України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 60, 209, 377-1 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Криворізького РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Білої А.В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України в і д м о в и т и.

Матеріали виконавчого провадження № 52995795 повернути державному виконавцю Криворізького РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Білій А.В.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її отримання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: