Рішення № 64344298, 17.01.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2017 Справа № 905/3135/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомКомунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво»прозобовязання повернути приміщення та стягнення 97 326,92 грн

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю від відповідачане зявилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» про зобовязання відповідача повернути позивачу нежитлове вбудоване приміщення, розташоване на першому поверсі та у підвалі житлового будинку загальною площею 840,5 кв.м за адресою: м. Миколаївка, вул. Горького, 11, з обовязковим підписанням акта приймання-передачі та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 13814,90 грн, пені у розмірі 1340,15 грн, 3% річних у розмірі 135,52 грн, інфляційних втрат у розмірі 199,53 грн та штрафу у розмірі 81836,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії договору оренди №07/07/13 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Миколаївка від 01.07.2013 закінчився 25.06.2016, однак відповідач орендоване нежитлове приміщення в строки та порядку, що передбачені договором, позивачу, як орендодавцю, не повернув. Оскільки до даного часу відповідач не повернув обєкт оренди позивач згідно з п. 8.4 ОСОБА_2 просить стягнути з відповідач штраф за період 26.06.2016 по 20.10.2016 у розмірі 81836,82 грн. Також позивач, у звязку з неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором оренди №07/07/13 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Миколаївка від 01.07.2013 просить суд стягнути з відповідача заборгованість щомісячної орендної плати за період з 17.05.2016 по 25.06.2016 у розмірі 13814,90 грн, і нараховані на неї пеню у розмірі 1340,15 грн, 3% річних у розмірі 135,52 грн та інфляційні втрати у розмірі 199,53 грн.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 84100, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Центральна (ОСОБА_3), 28, кв. 9 підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень від 09.11.2016, 29.11.2016, 23.12.2016.

Ухвали суду про відкладення розгляду справи також були надіслані відповідачу за адресою орендного приміщення згідно ОСОБА_2 оренди №07/07/13 від 01.07.2013, Донецька обл., м. Миколаївка, вул. Горького, 11 (магазин), що підтверджується відмітками про відправлення ухвал суду на зворотній стороні ухвал.

Ухвала суду від 14.12.2016 про відкладення розгляду справи відповідачем була отримана 03.01.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався та було продовжено строк розгляду спору у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

01.07.2013 між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» (орендар, відповідач) підписано договір оренди №07/07/13 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Миколаївка (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 ОСОБА_2 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове вбудоване приміщення, яке розташоване на першому поверсі житлового будинку, далі - обєкт, за адресою: м. Миколаївка, вул. Горького, 11 для розміщення магазину:

80 кв.м - під торгівлю продовольчими товарами підакцизної групи;

365 кв.м - під торгівлю продовольчими товарами без акцизу.

Підвальне приміщення магазину: 395,5 кв.м- під складські приміщення.

На виконання умов ОСОБА_2 позивачем передано, а відповідачем прийнято в користування орендоване приміщення, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі від 01.07.2013 (Додаток №2 до ОСОБА_2).

Згідно з п. 2.1. ОСОБА_2 обєкт оренди відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Миколаївка, закріплений за КП «Сервіскомуненерго» на праві повного господарського відання.

Згідно з п. 2.2 ОСОБА_2 обєкт оренди є нежитловим вбудованим приміщенням, розташованим на першому поверсі та у підвалі житлового будинку загальною площею 840,5 кв.м.

Згідно з п. 3.1 ОСОБА_2 за користування обєктом оренди орендар вносить орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядок використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади, затвердженої рішенням Миколаївською міською радою від 06.03.2012 №01-ХХ-6. Розрахунок місячного розміру орендної плати є невідємною частиною цього договору (додаток №1) та на дату його підписання орендна плата складає 4632,36 грн без ПДВ. ПДВ нараховується згідно діючого законодавства України.

Відповідно до п. 3.2 ОСОБА_2 орендна плата вноситься орендарем самостійно, починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі. Останнім днем оплати оренди є момент підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні обєкта оренди Орендодавцю.

Згідно з п. 3.3 ОСОБА_2 розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається орендарем шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата у грошовому вигляді перераховується орендарем незалежно від результату господарської діяльності орендодавцю щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім (п. 3.5 ОСОБА_2).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.2. ОСОБА_2 встановлено обовязок орендаря самостійно вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (ст. 7).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016 внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», зокрема, до ст.ст. 4,6,7. ОСОБА_4 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ОСОБА_5 про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набрав чинності з 08.06.2016.

У звязку з внесенням змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача орендну плату за період з 17.05.2016 (дата прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування») по 25.06.2016 (закінчення строку дії договору оренди).

Статтею 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016 передбачено скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону від 17.05.2016 перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 затверджені перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Судом встановлено, що м. Миколаївка Донецької області не входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014.

Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування», тобто з 08.06.2016, відповідач зобовязаний був сплачувати орендну плату за орендоване приміщення у м. Миколаївка.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 України №1365-VIII від 17.05.2016, яким було внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», набрав чинності 08.06.2016, суд вважає, що позивачем безпідставно нараховано відповідачу та заявлено до стягнення оренду плату за період з 17.05.2016 по 07.06.2016, оскільки у вказаний період ще діяла редакція ст. 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою без жодних обмежень була скасована на період проведення антитерористичної операції орендна плата за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

А тому позовні вимоги про стягнення орендної плати в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 3.3 ОСОБА_2 розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається орендарем шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Судом встановлено, що позивач визначив розмір орендної плати за шляхом множення орендної плати станом на момент укладення договору оренди на індекси інфляції за період з 01.07.2013 по 30.04.2016, у тому числі за період дії мораторію на стягнення з відповідача орендної плати.

Крім того, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928- VIII від 25.12.2015 зупинено на 2016 рік дію норм статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати.

Враховуючи викладене, розмір орендної плати за червень 2016 року повинен визначатись без урахування індексації за період, коли відповідача було звільнено від сплати орендної плати, а також в силу положень п. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» без урахування індексації за червень 2016 року.

Таким чином, розмір орендної плати за червень 2016 року повинен бути визначений за розміром орендної плати за попередній місяць, в якому підлягала сплаті орендна плата, тобто в даному випадку, за березень 2014 року, останній місяць до початку введення антитерористичної операції.

Згідно з рахунком-фактурою №599 від 27.03.2014 сума орендної плати за спірне приміщення за березень 2014 року становила 5619,94 грн.

Таким чином, розмір орендної плати за червень 2016 року становить 5619,94 грн.

За здійсненим судом перерахунком розмір орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача за період з 08.06.2016 по 25.06.2016 складає 3371,94 грн (5619,94 грн (розмір орендної плати за повний місяць червень 2016 року)/30 (кількість днів у червні 2016 року) = 187,33 грн (розмір орендної плати за один день) х 18 (кількість днів за період з 08.06.2016 по 25.06.2016) = 3371,94 грн).

В іншій частині вимоги позивача про стягнення орендної плати задоволенню не підлягають, у звязку їх з безпідставністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1340,15 грн, 3% річних у розмірі 135,52 грн, інфляційних втрат у розмірі 199,53 грн, що нараховані на заборгованість по орендній платі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем грошового зобовязання встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат також визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3% та інфляційних втрат, суд визнає його невірним, оскільки позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на невірно визначений розмір орендної плати, зокрема, на орендну плату за травень 2016 року у розмірі 5071,65 грн за період 11.06.2016 по 20.10.2016 та за червень 2016 року на суму 8743,25 грн за період з 11.07.2016 по 20.10.2016.

Вище судом встановлено загальний розмір заборгованості відповідача з орендної плати за червень 2016 року (18 днів), який становить 3371,94 грн. Крім того, при розрахунку 3% річних позивачем не враховано, що у 2016 році 366 днів.

За здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат на заборгованість з орендної плати на суму 3371,94 грн в межах періоду з 11.07.2016 по 20.10.2016, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 111,04 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, у звязку їх з безпідставністю.

За здійсненим судом перерахунком 3% річних на заборгованість з орендної плати на суму 3371,94 грн в межах періоду з 11.07.2016 по 20.10.2016, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 28,19 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3% річних задоволенню не підлягають, у звязку їх з безпідставністю.

Згідно з п. 7.2 ОСОБА_2 за несвоєчасну оплату орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі встановленим законодавством України.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на викладене, судом встановлено, що статтею 547 Цивільного кодексу України імперативно визначено умову, згідно якої забезпечення виконання зобовязання має відбуватися у письмовій формі, тобто встановлення штрафних санкцій, у тому числі їх розміру, за порушення виконання зобовязання має бути вчинене у письмовій формі, як того вимагає зазначена норма закону із зазначенням їх розміру.

Оскільки умовами укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 не встановлено розміру пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1340,15 грн задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 10.2 ОСОБА_2 цей Договір діє з 01.07.2013 по 25.06.2016 включно.

Чинність ОСОБА_2 припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.7 ОСОБА_2).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи, у звязку із закінченням 25.06.2016 терміну дії ОСОБА_2 оренди №07/07/13 від 01.07.2013, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» звернулось до відповідача з вимогою №732 від 12.07.2016 про повернення орендованого приміщення (докази надсилання вимоги опис вкладення у цінний лист, містяться в матеріалах справи).

Тобто, позивачем вчинені дії, що свідчать про його відмову від пролонгації ОСОБА_2 оренди №07/07/13 від 01.07.2013, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

За таких обставин, укладений між сторонами Договір оренди від 01.07.2013 є припиненим з 26.06.2016 у звязку із закінченням строку його дії.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з абз. 4 п. 8.2 ОСОБА_2 у випадку закінчення строку дії договору або при його розірванню орендар зобовязаний згідно акта прийому-передачі повернути обєкт оренди орендодавцю в пяти денний строк, включаючи день здавання, в стані в якому знаходився обєкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх виконаних орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від обєкту оренди без спричинення йому шкоди, з урахуванням зносу на період строку дії договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії ОСОБА_2 оренди від 01.07.2013 відповідач спірне приміщення не звільнив та не передав його по акту прийому-передачі позивачу.

Оскільки з припиненням ОСОБА_2 оренди відповідач втрачає статус орендаря, а інших належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням відповідач не надав, позов про зобовязання відповідача повернути позивачу нежитлове вбудоване приміщення, розташоване на першому поверсі та у підвалі житлового будинку загальною площею 840,5 кв.м за адресою: м. Миколаївка, вул. Горького, 11, з обовязковим підписанням акта приймання-передачі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за неповернення відповідачем обєкта оренди після закінчення стрку дії ОСОБА_2 оренди позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 81836,82 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 8.4 ОСОБА_2 у випадку затримки повернення обєкта оренди, орендар зобовязаний сплатити штраф у розмірі подвійної добової орендної плати за кожен день прострочення, враховуючи день передачі.

Таким чином, несвоєчасне повернення орендарем обєкта оренди дає право орендодавцю вимагати стягнення з орендаря неустойки (штрафу) за прострочення повернення обєкта оренди.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено розмір орендної плати.

За здійсненим судом перерахунком розмір штрафу становить 43835,22 грн (5619,94 грн (розмір орендної плати за повний червень 2016 року) /30 (кількість днів в червня 2016 року) = 187,33 грн (розмір орендної плати за один день) х 2 х 117 (кількість днів за період з 26.06.2016 по 20.10.2016) = 43835,22 грн.

В іншій частині вимоги позивача про штрафу задоволенню не підлягають, у звязку їх з безпідставністю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, при поданні даного позову позивачем згідно платіжного доручення №1519 від 20.10.2016 сплачено судовий збір у розмірі 4134,00 грн.

Судом розглядались позовні вимоги немайнового характеру про повернення позивачу нежитлового приміщення та майнового характеру про стягнення 97326,92 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній станом на час звернення до суду з позовом) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній станом на час звернення до суду з позовом) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у розмірі 2837,90 грн (1459,90 грн за вимоги майнового характеру + 1378,00 грн за вимоги немайнового характеру).

Таким чином 1296,10 грн судового збору сплачено позивачем надмірно.

ОСОБА_5 надмірно сплачена сума судового збору у відповідності зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» буде повернута ухвалою суду позивачу за його клопотанням.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» (84100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33705255) на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (84182, Донецька обл., м. Миколаївка, вул. 50-річчя Словянської ТЕС, 22, ідентифікаційний код 36209174) заборгованість з орендної плати у розмірі 3371 (три тисячі триста сімдесят одна) грн 94 коп., 3% річних у розмірі 28 (двадцять вісім) грн 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 111 (сто одинадцять) грн 04 коп., штраф у розмірі 43835 (сорок три тисячі вісімсот тридцять пять) грн 22 коп. та судовий збір у розмірі 2088 (дві тисяча вісімдесят вісім) грн 24 коп.

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Браво» (84100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33705255) повернути Комунальному підприємству Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (84182, Донецька обл., м. Миколаївка, вул. 50-річчя Словянської ТЕС, 22, ідентифікаційний код 36209174) нежитлове вбудоване приміщення, розташоване на першому поверсі та у підвалі житлового будинку загальною площею 840,5 кв.м за адресою: м. Миколаївка, вул. Горького, 11, за актом приймання-передачі.

4. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.01.2017

Суддя М.В. Сажнева