Рішення № 64344287, 23.01.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2017 р. Справа № 902/1659/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Колбасова Ф.Ф.,

суддів: Банаська О.О., Матвійчука В.В.,

при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро", код ЄДРПОУ 39743552 (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-кт Пролетарський, 99)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія", код ЄДРПОУ 32604143 (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23)

про стягнення 668935,91 грн., у т.ч. 425000,00 грн. основного боргу, 169021,92 грн. пені, 61115,00 грн. інфляційних нарахувань, 13798,99 грн. 3% річних.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія", код ЄДРПОУ 32604143 (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро", код ЄДРПОУ 39743552 (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-кт Пролетарський, 99)

про: розірвання договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" 100000,00 грн., сплачених у порядку виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р., стягнення 105000,00 грн. штрафу за порушення зобов'язання щодо якості товару.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: Пасічник О.В. - директор, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Бердянським МВ УМВС України у Запорізькій області 26.02.1997р.;

відповідача за первісним позовом: Желіховський В.М. - представник, довіреність № б/н від 19.01.2016р.; Кобець О.В. - представник, довіреність № б/н від 16.01.2017р.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" заборгованості за договором № 319/3 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 13.10.2015р. на загальну суму 493000,00 грн., з яких: 425000,00 грн. - основний борг за товар та 68000,00 грн. - штрафні санкції. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не розрахувався за сільськогосподарську техніку - жниварку кукурудзяну ЖК-80НХ2 вартістю 525000,00 грн. з ПДВ, поставлену Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" відповідно до договору №319/3 від 13.10.2015р.

Відповідач у відзиві на позов, поданому до суду 23.02.2016р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на неналежну якість поставленого товару, численні поломки поставленої позивачем техніки, що перешкоджало збору урожаю кукурудзи відповідачем та завдало йому збитків. Відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договору у зв'язку із неналежним його виконанням іншою стороною та повернення 100000,00 грн. коштів, сплачених за товар.

Ухвалою суду від 30.12.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1659/15 та призначено її до розгляду на 19.01.2016р.

Ухвалою суду від 19.01.2016р. розгляд справи відкладено на 09.02.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненаданням сторонами витребуваних судом доказів.

08.02.2016р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" про розірвання договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" 100000,00 грн., сплачених у порядку виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р. та стягнення 105000,00 грн. штрафу за порушення зобов'язання щодо якості товару.

Ухвалою суду від 08.02.2016р. зустрічну позовну заяву від 05.02.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2016 року.

09.02.2016р. представник позивача за первісним позовом подав до суду уточнену позовну заяву № 2 від 01.02.2016р., в якій просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 575875,00 грн., з яких: 425000,00 грн. - основний борг та 150875,00 грн. - штрафні санкції.

Ухвалою суду від 09.02.2016р. вказану заяву розцінено як заяву про збільшення позовних вимог та прийнято до розгляду як таку, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та не порушує прав і інтересів сторін у справі. Даною ухвалою також відкладено розгляд справи на 25.02.2016р. з огляду на ненадання сторонами витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів.

За результатами проведених судових засідань, суд дійшов висновку про те, що справа №902/1659/15 відноситься до категорії справ значної складності, в зв'язку з чим суддею було подано відповідну заяву про створення колегії.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 25.02.2016р. на підставі протоколу автоматичного визначення для розгляду справи №902/1659/15 створено колегію у складі трьох суддів: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів: Білоуса В.В., ОСОБА_1

26.02.2016р. справа № 902/1659/15 справа була прийнята вказаною судовою колегією до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2016р.

В судовому засіданні 22.03.2016р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" було заявлено клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи з метою визначення дійсної причини виникнення неполадок поставленої згідно договору № 319/3 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 13.10.2015 жниварки кукурудзяної, маркування ЖК-80 НХ2 та відповідності її вимогам якості.

Ухвалою від 22.03.2016р. дане клопотання було задоволено, у справі № 902/1659/15 призначено комплексну судову (товарознавчу та інженерно-технічну) експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання висновку комплексної судової експертизи.

19.04.2016р. до суду від провідного судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Адамчук Н.М. надійшло клопотання №967/16-21/281 від 15.04.2016р. про надання додаткових матеріалів. З метою розгляду клопотання експерта, ухвалою суду від 20.04.2016р. провадження у справі №902/1659/15 поновлено.

Ухвалою суду від 20.04.2016р. клопотання провідного судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Адамчук Н.М. про надання додаткових матеріалів задоволено та витребувано у сторін додаткові матеріали для подальшого їх скерування до експертної установи.

З огляду на призначену раніше комплексну судову (товарознавчу та інженерно-технічну) експертизу, ухвалою від 20.04.2016р. зупинено провадження у справі до отримання висновків експертів.

05.05.2016р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" надійшло клопотання №б/н від 27.04.2016р., яким позивач за первісним позовом просив суд зобов'язати Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз завчасно повідомити ТОВ "Югтехагро" про час та місце здійснення експертного дослідження спірної жниварки у справі № 902/1659/15 та залучити до участі у експертному дослідженні представника ТОВ "Югтехарго".

З метою розгляду зазначеного вище клопотання, ухвалою суду від 06.05.2016р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 06.05.2016р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" №б/н від 27.04.2016р. задоволено та зобов'язано судового експерта належним чином повідомити сторін у справі №902/1659/15 про час та дату проведення експертного дослідження об'єкта та залучити до участі у експертному дослідженні об'єкта представників сторін по справі.

З огляду на призначену раніше комплексну судову (товарознавчу та інженерно-технічну) експертизу, ухвалою від 06.05.2016р. зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.

25.05.2016р. до суду від провідного судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Адамчук Н.М., разом зі справою №902/1659/15, надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів.

З метою розгляду клопотання експерта, ухвалою суду від 02.06.2016р. провадження у справі №902/1659/15 поновлено.

Ухвалою суду від 02.06.2016р. клопотання провідного судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Адамчук Н.М. про надання додаткових матеріалів задоволено та витребувано у сторін додаткові матеріали для подальшого їх скерування до експертної установи.

02.06.2016р. судом також винесено ухвалу, якою зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.

11.10.2016р. до суду від експертної установи надійшов лист з клопотанням щодо забезпечення присутності сторін по справі під час натурного огляду об'єкта дослідження.

З метою розгляду клопотання, згідно службової записки головуючого судді від 11.10.2016р., в зв'язку із звільненням з посади судді станом 11.10.2016р. члена судової колегії ОСОБА_1, розпорядженням керівника апарату суду від 13.10.2016р. на підставі автоматизованої системи авторозподілу зі складу колегії суддів виведено суддю ОСОБА_1 та введено до складу колегії суддю Банаська О.О.

Ухвалою суду від 13.10.2016р. справу прийнято до провадження новим складом судової колегії та поновлено провадження у справі з метою розгляду зазначеного вище клопотання, яке в подальшому було задоволено.

12.12.2016р. до суду надійшов висновок експерта № 2030/16-21 від 29.11.2016 року за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи по справі №902/1649/15.

Ухвалою суду від 13.12.2016р. провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 18.01.2017р.

Враховуючи перебування члена судової колегії судді Білоуса В.В. з 10.01.2017р. по 03.02.2017р. у відпустці, згідно службової записки головуючого судді від 17.01.2017р., розпорядженням керівника апарату суду від 17.01.2017р. на підставі автоматизованої системи авторозподілу зі складу колегії суддів виведено суддю Білоуса В.В. та введено до складу колегії суддю Матвійчука В.В.

Ухвалою суду від 18.01.2017р. справу прийнято до провадження новим складом судової колегії та призначено до розгляду в засіданні на 18.01.2017р.

10.01.2017р. від позивача за первісним позовом до суду надійшла заява від 21.12.2016р., якою позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 668935,91 грн., у т.ч. 425000,00 грн. основного боргу, 169021,92 грн. пені за період з 21.11.2015р. по 21.12.2016р., 61115,00 грн. інфляційних нарахувань, 13798,99 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 18.01.2017р. представник позивача за первісним позовом заяву від 21.12.2016р., якою уточнено позовні вимоги підтримав та просив суд прийняти її до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В поданій 10.01.2017р. заяві позивачем за первісним позовом заявлено додаткові позовні вимоги про стягнення 61115,00 грн. інфляційних нарахувань, 13798,99 грн. 3% річних, окрім того збільшено заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій з 150875,00 грн до 169021,92 грн, в зв'язку з чим позивачем змінено предмет позову та збільшено розмір позовних вимог.

У відповідності до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Згідно абз. 3 п. 12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

З огляду на те, що ухвалою суду від 18.01.2017р. справу прийнято до провадження новим складом судової колегії, розгляд справи розпочато спочатку.

Враховуючи, що нова судова колегія ще не перейшла до розгляду справи по суті, а також те, що за формою і змістом заява узгоджуватися із ст.ст. 54, 57 ГПК України, заява від 21.12.2016р. позивача за первісним позовом прийнята судом до розгляду в судовому засіданні 18.01.2017р. як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 18.01.2017р. представником відповідача за первісним позовом заявлено клопотання про призначення додаткової товарознавчої експертизи жниварки кукурудзяної моделі ЖК-80 моделі НХ2 (заводський номер 59231), доручивши проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Відповідач просив поставити на розгляд додаткової експертизи питання щодо відповідності ріжучих блоків в цілому та їх окремих частин вимогам якості таких вузлів, відповідності якості зірочок ріжучих блоків.

В судовому засіданні 18.01.2017р. оголошувалась перерва до 23.01.2017р.

23.01.2017р. розглянувши клопотання про призначення додаткової експертизи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, так як не вбачає необхідності у призначенні додаткової експертизи, оскільки наявних у справі пояснень сторін, матеріалів та доказів, достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши первісний позов, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

13.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" було укладено договір №319/3 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п.1.1. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" (позивач за первісним позовом) як продавець, взяло на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу за первісним позовом) - Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" сільськогосподарську техніку згідно доданих специфікацій та додатків, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору. Номенклатура товару, строки поставки, строки оплати кожної партії вказується в додатках, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2. договору № 319/3 від 13.10.2015р.).

Перехід права власності на товар здійснюється після перерахування повного обсягу грошових коштів за отриману партію товару згідно специфікації (п. 1.3. договору № 319/3 від 13.10.2015р.).

Загальна сума договору склала 525000,00 грн. з ПДВ (п. 2.1. договору № 319/3 від 13.10.2015р.).

Відповідно до п.4.1. договору, оплата за товар здійснюється на розрахунковий рахунок продавця в обумовлені в специфікації № 1 (додаток №1) строки. Специфікацією № 1 до договору № 319/3 від 13.10.2015р. передбачено поставку жниварки кукурудзяної марки ЖК-80 К в кількості 1 штука за ціною 525000,00 грн. на умовах безготівкової оплати на розрахунковий рахунок продавця у розмірі: 50000,00 грн. передплати безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох банківських днів з моменту укладення даного договору; 50000,00 грн. безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця по факту поставки продукції; 4250000,00 грн. безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця покупець перераховує в строк до 21.11.2015р.

Позивач за первісним позовом поставив відповідачу жниварку кукурудзяну ЖК-80 НХ2 вартістю 525000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 27 від 19.10.2015р.

Платіжними дорученнями № 73 від 15.10.2015р. і № 84 від 22.10.2015р. відповідач перерахував на рахунок позивача кошти на загальну суму 100000,00 грн.

Поставка позивачем відповідачу жниварки кукурудзяної марки ЖК-80 К в кількості 1 штука за ціною 525000,00 грн., як і одержання вказаного товару відповідачем та проведення ним розрахунків на суму 100000,00 грн., підтверджується матеріалами справи і обома сторонами не заперечується.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов наступних висновків щодо первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" про стягнення 668935,91 грн., у т.ч. 425000,00 грн. основного боргу, 169021,92 грн. пені, 61115,00 грн. інфляційних нарахувань, 13798,99 грн. 3% річних.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує на те, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Суд вважає, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства, дії сторін слід визнати діями, які породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

Згідно із статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відносини, що склались між сторонами у справі, ґрунтуються на договорі, який має правову природу договору поставки.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач за первісним позовом не виконав у передбачений договором строк своє зобов'язання, не сплативши третій платіж за придбаний товар у строк до 21.11.2015р. в сумі 425000,00 грн., як це було передбачалось договором № 319/3 від 13.10.2015р. і специфікацією №1, докази оплати станом на час прийняття рішення відсутні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення 425000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги позивача за первісним позовом (з урахуванням заяви від 21.12.2016р., що надійшла до суду 10.01.2017р.) про стягнення 169021,92 грн. пені за період з 21.11.2015 р. по 21.12.2016р., суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки залишок основного боргу за придбаний товар в сумі 425000,00 грн. не сплатив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 8.3. договору № 319/3 від 13.10.2015р. передбачено, що за порушення покупцем строків оплати, передбачених цим договором, останній сплачує продавцю компенсацію у вигляді штрафу в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, згідно п. 4.1. договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням даних приписів законодавства, суд приходить до висновку, що господарська санкція, передбачена пунктом 8.3. договору № 319/3 від 13.10.2015р., фактично є пенею, яка повинна обчислюватися від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті боргу в сумі 425000,00 грн. відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню відповідно до п. 8.3. договору №319/3 від 13.10.2015р. та з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, в період з 21.11.2015р. по 21.05.2016р. за розрахунком суду, здійсненим за допомогою електронного калькулятора "Ліга.Закон. Еліт", становить 91506,42 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення42500021.11.2015 - 17.12.20152722.0000 %0.121 %*13832.8842500018.12.2015 - 28.01.20164222.0000 %0.121 %*21517.8142500029.01.2016 - 03.03.20163522.0000 %0.120 %*17882.5142500004.03.2016 - 21.04.20164922.0000 %0.120 %*25035.5242500022.04.2016 - 21.05.20163019.0000 %0.104 %*13237.70

Загальна сума пені за договором складає 91506,42 грн., а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, на суму 91506,42 грн. Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 77515,50 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку із невірно визначеним періодом нарахування. Положенням ч.6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.

З аналізу п. 8.3 договору вбачається, що сторонами не змінено строки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Розглянувши позовні вимоги позивача за первісним позовом (з урахуванням заяви від 21.12.2016р., що надійшла до суду 10.01.2017р.) про стягнення 61115,00 грн. інфляційних втрат та 13798,99 грн. 3% річних, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Розмір інфляційних втрат за період з грудня 2015р. по листопад 2016 року, за прострочення сплати боргу в сумі 425000,00грн., згідно з розрахунком, здійсненим за допомогою електронного калькулятора "Ліга. Закон. Еліт", складає 51589,60 грн.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 61115,00 грн. втрат від інфляції частково, на суму 51589,60 грн. У стягненні 9525,40 грн. інфляційних втрат позивачу за первісним позовом слід відмовити, оскільки він необґрунтовано включив до періоду нарахування листопад 2015 року, який не повинен входити до періоду розрахунку. Враховуючи, що прострочене відповідачем зобов'язання мало бути виконано у строк до 21.11.2015р., розрахунок втрат від інфляції необхідно здійснювати починаючи з грудня 2015 року.

Позовні вимоги про стягнення 13798,99 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, згідно з правильним та обґрунтованим розрахунком позивача, перевіреним за допомогою електронного калькулятора "Ліга. Закон. Еліт".

Таким чином, первісний позов судом задовольняється частково, на суму 581895,01 грн. з віднесенням на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, на суму 8728,49 грн.

Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" про розірвання договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" 100000,00 грн., сплачених у порядку виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р. та стягнення 105000,00 грн. штрафу за порушення зобов'язання щодо якості товару, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані до справи докази, суд встановив наступне.

Зустрічна позовна заява вмотивована тим, що позивач за первісним позовом, поставивши відповідачу (позивачу за первісним позовом) жниварку кукурудзяну марки ЖК-80НХ2, не дотримався вимог щодо належної якості поставленої техніки. За час експлуатації жниварка неодноразово виходила з ладу, потребувала гарантійного ремонту і на теперішній час знаходиться в несправному стані.

Відповідачем складались акти про те, що під час збирання урожаю кукурудзи вийшли з ладу 4 зірочки ланцюга та шестерні правового крайнього редуктора, лівий крайній редуктор, запобіжна муфта, шестерні приводу лівого редуктора і підшипники. Відповідач зазначає, що внаслідок поломок зривався збір урожаю. З вимогами заміни деталей, що вийшли з ладу, відповідач за первісним позовом кожного разу звертався до ТОВ "Велагро", яке здійснює гарантійне обслуговування техніки, і останнім проводилась заміна деталей.

Однак, як стверджує відповідач за первісним позовом, після численних ремонтів техніка виходила з ладу, що зривало збирання урожаю у 2015 році. Відповідач звертався до позивача з вимогою від 02.12.2015р. про приведення техніки у справний стан або її заміну. Відповіді на дану вимогу відповідач не одержав, та звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договору та повернення суми часткової оплати товару в розмірі 100000,00 грн. Відсутність відповіді позивача стала підставою для звернення до суду із зустрічною позовною заявою у даній справі.

Позивач за первісним позовом зустрічні позовні вимоги не визнав, і у відзиві на зустрічну позовну заяву, поданому в судовому засіданні 25.02.2016р., вказав про те, що поставлена ним жниварка кукурудзяна марки ЖК-80К справна, відповідає сертифікату відповідності та технічному паспорту. Стверджує, що жодних претензій щодо якості жниварки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" не надходило. Жниварка ремонтувалась відповідно до гарантійних умов, було замінено зламані вузли, акти не складались.

Як вже з'ясовано судом при розгляді первісного позову, 13.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" було укладено оспорюваний договір №319/3 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки. Згідно вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" товар - жниварку кукурудзяну ЖК-80 НХ2 вартістю 525000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 27 від 19.10.2015р.

Як передбачено у розділі 5 договору № 319/3 від 13.10.2015р. "Кількість і якість товару", продавець поставляє товар покупцю в кількості, зазначеній в специфікації згідно з діючими стандартами за кожним видом продукції (п. 5.1.).

Відповідно до п. 5.2. договору № 319/3 від 13.10.2015р., якість товару має відповідати діючим в Україні стандартам і технічним умовам, підтверджуватись відповідною документацією. Отримання продукції за кількістю та якістю здійснюється згідно з інструкціями П-6, П-7. Гарантійний строк виробу складає 12 місяців з дати поставки товару.

Як передбачено п. 5.4. договору № 319/3 від 13.10.2015р., при виявленні недостачі, некомплектності, невідповідності якості продукції, яка поставляється, покупець повідомляє продавця протягом трьох днів з моменту отримання товару або виявлення неполадок. В спірних випадках виклик представника обов'язковий.

02.11.2015р. комісією у складі працівників відповідача за первісним позовом складено акт про те, що 02.11.2015р. під час збирання кукурудзи на полі с. Марково вийшли з ладу 4 зірки нижнього ланцюга та шестерні правого крайнього редуктора жатки ЖК-80 заводський № 59231 2015 року та зірвано збір урожаю з 02.11.2015р. по 05.11.2015р.

Як вбачається із наданих відповідачем за первісним позовом документів, він звертався із претензією до ТОВ "Велагро" (лист від 02.11.2015р. №165) про те, що під час експлуатації вийшли з ладу 4 зірки нижнього ланцюга та шестерні правого крайнього редуктора і просить здійснити їх заміну.

11.11.2015р. комісією у складі працівників відповідача за первісним позовом складено акт про те, що 11.11.2015р. під час збирання кукурудзи на полі с. Марково вийшов з ладу лівий крайній редуктор жатки ЖК-80 заводський № 59231 2015 року та зірвано збір урожаю з 11.11.2015р. по 15.11.2015р.

Листом від 11.11.2015р. № 168 відповідач за первісним позовом просив ТОВ "Велагро" вислати по гарантії редуктор, замість того, що вийшов з ладу.

30.11.2015р. комісією у складі працівників відповідача за первісним позовом складено акт про те, що 30.11.2015р. під час збирання кукурудзи на полі с. Марково вийшла з ладу запобіжна муфта жатки ЖК-80 і зірвано збір урожаю з 30.11.2015р. по 04.12.2015р.

Листом від 30.11.2015р. ТОВ "Компанія "Енергія" звернулось до ТОВ "Велагро" про заміну несправної запобіжної муфти.

10.12.2015р. комісією у складі працівників відповідача за первісним позовом складено акт про те, що 10.12.2015р. під час збирання кукурудзи на полі с. Марково вийшли з ладу шестерні приводу лівого редуктора і підшипники 60204 і 60208 та зазначено про те, що зірвано зрив урожаю з 10.12.2015р. по 12.12.2015р.

Листом від 10.12.2015р. №193 відповідач за первісним позовом просив ТОВ "Велагро" про заміну приводу лівого редуктора і підшипників 60204 і 60208 по гарантії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велагро", яке здійснювало гарантійне обслуговування техніки протягом гарантійного строку, у кожному випадку на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" здійснювало заміну несправних деталей жниварки.

Листом від 02.12.2015р. за вих. № 176 відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом про те, що обладнання не може експлуатуватися у зв'язку із несправностями, та вимагає привести обладнання у справний стан або замінити на нове.

Відповідно до листа № 5 від 20.01.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" звернулось із пропозицією про розірвання договору № 319/3 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки, посилаючись на те, що після отримання товару і початку його експлуатації виявилось, що товар є неякісним. Жниварка кукурудзяна почала виходити з ладу, усунення поломок вимагало значного часу, але недоліки з'явились знову після їх усунення, що призвело до несвоєчасного збору урожаю і завдало збитків.

Посилаючись на те, що ТОВ "Югтехагро" залишило без відповіді пропозицію про заміну товару, ТОВ "Компанія "Енергія" заявило про відмову від договору № 319/3 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки і запропонувало його розірвати. Також відповідач за первісним позовом вимагав від позивача за первісним позовом повернути 100000,00 грн., які вже сплачені за жниварку кукурудзяну марки ЖК-80 К та забрати товар з території підприємства. Пропозиція про розірвання договору направлена 20.01.2016р.

Заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" зустрічні вимоги, зокрема щодо розірвання договору, зокрема ґрунтуються на положеннях ст. 678 ЦК України, яка визначає правові наслідки передання товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Водночас, в силу норми ч. 4 ст. 678 ЦК України положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином ч. 2 ст. 712 ЦК України надає всім положенням ст. ст. 655 - 697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки. Тобто, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст. ст. 264 - 271 ГК України, а положення ст. ст. 655 - 697 ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень ч. ч. 5 - 8 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як вбачається з актів, наданих відповідачем, поломки жниварки мали місце в період експлуатації - збору урожаю кукурудзи з листопада по грудень 2015 року.

Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Таким чином, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст. 678 ЦК України, зокрема вимагати розірвання договору в односторонньому порядку, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.

Судом встановлено, що ТОВ "Велагро" протягом гарантійного строку здійснювало на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія" заміну несправних запчастин жатки кукурудзяної маркування ЖК-80 НХ2, заводський номер 59231.

В окремих випадках чинне законодавство України встановлює строки для задоволення вимог покупця про усунення недоліків товару. Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" від 05.06.2003р. № 900, виробники, продавці, виконавці зобов'язані передавати покупцям машини, результати робіт, послуг, які за якістю відповідають вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів, а також інформації про них. Виявлені покупцями недоліки у машині протягом гарантійного строку експлуатації підлягають усуненню виробниками, продавцями, виконавцями відповідно до умов договору. При пред'явленні покупцем обґрунтованої вимоги про заміну машини виробник, продавець, підприємство, що виконує його функції, зобов'язані задовольнити цю вимогу.

Пред'явлені покупцем вимоги про усунення недоліків машини повинні задовольнятися у такі строки: для машин у рослинництві й кормовиробництві - протягом трьох діб з часу надходження заяви покупця про відмову, якщо немає потреби у розбиранні основних вузлів; п'яти діб, якщо така потреба є; семи діб - коли необхідно розбирати й замінювати базисні деталі. Для машин сезонного використання, у міжсезонний період - не більше двадцяти діб.

Визначення істотного недоліку міститься також у ст. 1 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", відповідно до якої істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання машини, роботи, послуги відповідно до їх цільового призначення.

Крім того, з аналізу ч. 4 ст. 9 вказаного Закону випливає, що істотним недоліком є вихід з ладу базових деталей машини, експлуатація яких розрахована на весь строк амортизації.

З метою оцінки тверджень відповідача за первісним позовом про неналежну якість переданого позивачем товару, ухвалою суду від 22.03.2016р. у справі призначено комплексну судову (товарознавчу та інженерно-технічну) експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:

- чи відповідає жниварка кукурудзяна, маркування ЖК-80 НХ2, заводський номер 59231, технічній документації на неї та технічним умовам?

- яким є технічний стан жниварки кукурудзяної, маркування ЖК-80 НХ2, заводський номер 59231, на момент проведення експертизи?

- яка причина поломок та несправності жниварки кукурудзяної, маркування ЖК-80 НХ2, заводський номер 59231, під час її експлуатації ТОВ "Компанія "Енергія"?

- чи могла бути виявленою невідповідність якості жниварки кукурудзяної, маркування ЖК-80 НХ2, заводський номер 59231, при звичайному її прийомі покупцем, без проведення спеціальних експертиз?

- чи були дотримані умови експлуатації жниварки кукурудзяної, маркування ЖК-80 НХ2, заводський номер 59231 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія"?

чи придатна жниварка кукурудзяна, маркування ЖК-80 НХ2, заводський номер 59231 для подальшого експлуатування за наявності виявлених поломок? Чи є ці поломки істотними?

- чи була технічна можливість запобігти виходу жниварки кукурудзяної з ладу? Якщо так, то яким способом?

За результатами проведення судово-товарознавчої експертизи по справі №902/1649/15 від 29.11.2016р. № 2030/16-21 (висновок надійшов до суду 12.12.2016р.) експертом зроблено наступний висновок.

1. Відповідність жниварки кукурудзяної моделі ЖК-80 модифікації НХ-2 (заводський номер 59231) згідно технічної документації на неї та технічним умовам, встановити не надавалось за можливе, в зв'язку з частковою розукомплектацією.

2. Жниварка кукурудзяна моделі ЖК-80 модифікації НХ-2 (заводський номер 59231) на момент проведення експертизи знаходиться в неробочому стані в зв'язку з частковою розукомлектацією.

3. Визначити причину поломок та несправностей жниварки кукурудзяної моделі ЖК-80 модифікації НХ-2 (заводський номер 59231) під час її експлуатації ТОВ "Компанія "Енергія" на даному етапі дослідження, не надавалось за можливе, в зв'язку з відсутністю умов для перевірки експлуатації.

4. Згідно нормативної та технічної документації, при прийманні та складанні акту введення в експлуатацію жниварки кукурудзяної моделі ЖК-80 модифікації НХ-2 (заводський номер 59231), не передбачено проведення спеціальних експертиз.

5. Дотримання умов експлуатації (вимірювання рельєфу зони землекористування) жниварки кукурудзяної моделі ЖК-80 модифікації НХ-2 (заводський номер 59231) ТОВ "Компанія "Енергія" не входить до компетенції есперта-товарознавця.

6. Жниварка кукурудзяна моделі ЖК-80 модифікації НХ-2 (заводський номер 59231) на момент проведення експертизи знаходиться в неробочому стані, в зв'язку з частковою розукомплектацією, а подальша експлуатація можлива після проведення ремонтних, налагоджувальних робіт, випробування та дотримання умов експлуатації.

7. Запобігти виходу з ладу жниварки кукурудзяної моделі ЖК-80 модифікації НХ-2 (заводський номер 59231), вірогідніше за все, було можливо при умові дотримання умов експлуатації та відповідного сервісного обслуговування.

З врахуванням зроблених експертом висновків та приймаючи до уваги ту обставину, що після заміни деталей в період гарантійного строку відповідач за первісним позовом продовжував експлуатацію жниварки та збір урожаю, суд приходить до висновку, що замінені деталі не були базовими, а поломки техніки могли бути викликані як несправностями окремих запчастин (які замінювались в період гарантійного строку), так і внаслідок неправильної чи понаднормованої експлуатації під час збирання урожаю. Подальша експлуатація техніки була можливою після проведення ремонтних, налагоджувальних робіт, випробування та дотримання умов експлуатації.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" гарантійний строк експлуатації машин відраховується від дня введення їх в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців від дня продажу для машин, що працюють протягом усього року, і не пізніше 12 місяців для машин із сезонним характером робіт.

Поломки деталей придбаної жниварки були виявлені після введення в експлуатацію та в межах гарантійного строку.

Відповідач за первісним позовом звертався з вимогами про заміну несправних деталей, що сталися в межах гарантійного строку. Такі вимоги відповідають правам покупця, передбаченим частиною 6 ст. 269 ГК України та частиною 2 ст. 679 ЦК України.

В силу п. 6 ст. 269 ГК України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації виробу. При цьому таке право покупця було забезпечено продавцем, оскільки ТОВ "Велагро" здійснювало заміну несправних деталей на вимогу покупця в порядку реалізації продавцем гарантійних зобов'язань перед покупцем.

При цьому судом критично оцінюються надані відповідачем акти про поломки техніки, оскільки в актах заздалегідь вказувався час простою (зриву урожаю), акти складались без участі представника продавця.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами було укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 655 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення - відбулася.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Зазначене також кореспондується з нормою ст. 651 ЦК України.

Частиною 3 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з пропозицією про розірвання договору (лист № 5 від 20.01.2016р.), на яку позивач за первісним позовом не відповів.

Таким чином, відповідач за первісним позовом скористався наданим йому правом відповідно ч.4 ст.188 ГК України та передав спір на вирішення суду, отже між сторонами існує спір про розірвання договору.

Оскільки господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при зміні або розірванні договорів, то тільки дотримання сторонами встановленого статтею 188 Господарського кодексу України порядку зміни та розірвання договору і недосягнення при цьому згоди може свідчити про наявність між ними спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи, що судом при розгляді даної справи не встановлено порушення договірних зобов'язань з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро", підстави для розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р. та стягнення 105000,00 грн. штрафу за порушення зобов'язання щодо якості товару, відсутні.

Стаття 653 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Оскільки відсутні підстави для розірвання договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р., відповідно не виникло підстав для застосування наслідків, передбачених у випадку розірвання договору, зокрема права відповідача за первісним позовом вимагати повернення коштів в сумі 100000,00 грн., сплачених за поставлений товар.

Наведене є підставою для відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог з покладенням на позивача за зустрічним позовом судових витрат по справі.

В судовому засіданні 23.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія", код ЄДРПОУ 32604143 (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро", код ЄДРПОУ 39743552 (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-кт Пролетарський, 99) 425000,00 грн. основного боргу, 91506,42 грн. пені, 51589,60 грн. інфляційних втрат, 13798,99 грн. 3% річних, 8728,49 відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В первісному позові в частині стягнення 9525,40 грн. інфляційних втрат 77515,50 грн. пені відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергія", код ЄДРПОУ 32604143 (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро", код ЄДРПОУ 39743552 (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-кт Пролетарський, 99) про розірвання договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехагро" 100000,00 грн., сплачених у порядку виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №319/3 від 13.10.2015р., стягнення 105000,00 грн. штрафу за порушення зобов'язання щодо якості товару, відмовити.

Повний текст рішення складено 27 січня 2017 р.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Суддя Банасько О.О.

Суддя Матвійчук В.В.