Постанова № 6434419, 02.09.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-990/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 вересня  2009 року                                                                                         м.Олевськ

Суддя Олевського  районного суду Житомирської області Стратович О.В. розглянувши справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2  до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН)  Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання дій неправомірними  та стягнення  недовиплачених коштів , передбачених Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н  О В И В :

Позивачка  звернулася до суду з позовом в якому просить суд  стягнути на її користь   з УПСЗН Олевської РДА  4137,60  грн.  недоплаченої допомоги, як особі, яка разом з неповнолітньою дитиною – дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  проживає на території радіоактивного забруднення та 31930,20 грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживають  на радіоактивно забрудненій території, позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Крім того, позивачка заявила прохання про звернення зазначеної постанови суду до негайного виконання в частині стягнення суми боргу з відповідача  з метою захисту її права на соціальний захист як громадянки  потерпілої  внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла письмова заява  з проханням розглядати справу  без її участі,  позовні вимоги підтримує  повністю.

Представник УПСЗН  Олевської РДА  Житомирської області  в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення  згідно якого просить розглянути справу без участі представника,  стосовно задоволення  позову заперечує.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та її неповнолітня дитина ОСОБА_2   є потерпілими 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій вони проживають , а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони  посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується відомостями, зазначеними в паспорті громадянки України, який належить позивачці, свідоцтвом про народження дитини, довідкою Олевської міської ради   та посвідченнями потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.

Позивачка працює у м. Олевську Житомирської області  та  отримує щомісячно виплати згідно Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ по місцю роботи, тобто від  відповідача УСПЗН Олевської РДА,  що стверджується  довідками з місця роботи, обставинами зазначеними у запереченні відповідача та відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.  

Відповідно до ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  слідує, що громадянам,  які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у  зоні  посиленого радіоекологічного контролю -30 % від мінімальної заробітної плати,  а також  виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем   проживання та місцем  роботи.

Допомога та доплата до заробітної плати  в розмірі передбаченому законом позивачці  виплачується не в повному розмірі. Виплачується щомісячно допомога в розмірі по 1,60 грн. кожному : позивачці  та її  неповнолітню дочку , а також   доплата в розмірі 5,20 грн. працюючій позивачці   відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 , що є неправильним та суперечить Закону.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з яких слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у  зоні  посиленого радіоекологічного контролю  – 30 %  від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за  місцем проживання та  роботи.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66,  п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, , 44, 45, 46 , ст. 71 , ст.ст. 98, , 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на  2007 рік»,  в тому числі  п. 30 ст. 71, якими зупинено  на 2007 рік  дію  ст.ст. 37, 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вирішив , що норми Закону України  «Про державний бюджет України на  2007 рік»,, які обмежують соціальні права громадян є неконституційні. Рішення Конституційного суду України  є остаточним, не може бути оскаржене та є обов’язковим для всіх на території України.

Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , громадянам, які проживають і працюють на територіях радіоактивного забруднення, у 2008 році допомоги і доплати виплачуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, але  ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп\2008.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірним, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України, як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст.22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її неповнолітню дочку   у їхніх  правах на отримання допомоги та доплати  в розмірі зазначеному в ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили їхнє право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

З  врахуванням викладеного та в межах  передбаченого ст.99 КАС України річного  строку звернення до суду заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37  зазначеного Закону  підлягає стягненню  за період з 01.07. 2008 року  по 01.07.2009 року.

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч. 2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України  незалежно від часу її виникнення, тобто за  період з 01.07.1999 року по 01.07.2009 року, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці”  є складовою  структури заробітної плати.

З врахуванням розмірів  заробітної плати в спірний період часу,  сум, виплачених позивачці у добровільному порядку, розмір заборгованості по допомозі, передбаченій ст. 37 вище зазначеного Закону становить 4137,60 грн. позивачці та її неповнолітній дитині, що стверджується розрахунком заборгованості, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх трьох років та відповідно до розміру допомоги, встановленої законом, а по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону – 32282,00 грн. працюючій позивачці, а не 31930,20 грн., як зазначено в позовній заяві.

Відповідач є розпорядником  коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і  позивачці в добровільному порядку заборгованості  у повному обсязі не виплатив.

Відповідно до ст. 256 КАС України слідує, що суд який виніс постанову за заявою осіб або з власної ініціативи може звернути постанову суду до негайного виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присуджені періодичних платежів з Держбюджету, а тому постанову суду слід звернути  до негайного виконання в частині стягнення суми боргу з відповідача по ст.39 вищезазначеного Закону з метою захисту  права позивачки на соціальний захист як громадянки потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.  37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України, ст.2 Закону України "Про оплату праці ",  ст. ст. 99,  158 – 163, 167, 254, 256  КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2  до Управління праці та соціального захисту населення  Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними  та стягнення  недовиплачених коштів , передбачених Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – задовольнити частково.

Визнати  дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області  щодо невиплати в повному обсязі коштів , передбачених ст.ст. 37,  39 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”    відносно позивачки ОСОБА_1 та  її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 -  неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_1   4137,60 грн. допомоги, як особі, яка разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  проживає на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 32282 грн. доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

Звільнити ОСОБА_1  від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 54,40 грн. державного мита  з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 322,82 грн. державного мита   з рахунку                  № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

Допустити негайне виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 02.09.2009 року в частині стягнення  з УПСЗН Олевської РДА на користь  ОСОБА_1 32282 грн. заборгованості по  доплаті, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Постанова суду в частині негайного виконання  стягнення зазначених сум набирає законної сили з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: